Верховна Рада ухвалила законопроєкт №7508, який передбачає залучення приватних інвестицій для швидкого відновлення інфраструктури та будівництва нових об’єктів.
Він запроваджує механізм «оплати інфраструктури в розстрочку», спрощує підготовку проєктів, дозволяє реалізацію малих проєктів до 5,3 мільйона євро. Крім того, впроваджуються електронна система конкурсів, типові кваліфікаційні вимоги до інвесторів. Таким чином місцева влада отримає більше повноважень у відбудові.
«Відтак в Україні інфраструктура зможе будуватись чи відновлюватися не за принципом «усе з бюджету», а в партнерстві — з бізнесом та з донорами. На основі публічно-приватного партнерства. Так — як це відбувається у світі», — прокоментувала Юлія Свириденко, перша віцепрем’єр-міністрка, міністерка економіки України.
- Закон дозволяє запровадити гібридну модель ППП, у якій поєднується бюджет, гранти від наших міжнародних партнерів й приватне фінансування. Це і дешевше для держави, і швидше, і безпечніше для інвестора.
- Маленькі громади тепер зможуть реалізовувати проєкти без дорогих ТЕО — достатньо концепту. Наприклад, маленький реабілітаційний центр, садочок чи доступне житло. А державні компанії, як-от Укрзалізниця, — запускати ППП без бюрократичного лабіринту. Це дозволить їм відновлювати вокзали, а Укренерго — електромережі.
- Ще одна важлива зміна — держава отримає право запускати спрощену процедуру для проєктів відновлення: у медицині, транспорті, енергетиці, освіті, соціальних послугах. Вона діятиме під час воєнного стану та ще 7 років після — для проєктів будь-якого розміру.
- Крім того, закон вводить додаткові гарантії для інвесторів (наприклад, щодо стабільності умов договору), а також оновлює понад 30 секторальних законів. Тепер ППП зможе запрацювати у тих сферах, де раніше це було майже неможливо через юридичні бар’єри — наприклад, в медицині, освіті, культурі, транспорті чи житловому господарстві.
Статистики руйнувань у Харкові й області
У Харківській області станом на травень 2025 року пошкоджені 435 медзакладів, з яких відновлено вже 118.
Від початку повномасштабної війни тільки в Харкові повністю або частково зруйновані 796 освітніх закладів, 271 заклад культури, 52 заклади спорту, 34 парки та площі. Таку статистику наводив міський голова Ігор Терехов. Він зазначив, що понад 50% міських шкіл зруйновані або пошкоджені внаслідок обстрілів.
За словами очільника Харківської обладміністрації Олега Синєгубова, у 2024 році російська армія обстрілювала цивільну інфраструктуру Харківщини понад 2 тисячі разів. А з початку повномасштабної війни пошкоджень зазнали 307 шкіл області, ще 48 – були зруйновані.
Наразі Харківська ОВА спільно з Управлінням ООН з обслуговування проектів (UNOPS) відбудовує 37 закладів освіти в громадах регіону: 14 у Харкові, п’ять у Лозівській громаді, чотири в Златопіллі, по два в Барвінківській, Сахнівській та Балаклійській, а також по одному проєкту в Слобожанській, Пісочинській, Чугуївській, Дергачівській, Берестинській та Височанській громадах.
Що може піти не так
Разом з тим «Харківський антикорупційний центр» (ХАЦ) проаналізував ситуацію з відбудовою в області та помітив негативні тенденції. На їхню думку, стратегія відбудови Харкова неочевидна: якщо спочатку були розмови про те, що відновлюватимуть цілі мікрорайони, із залученням сучасних технологій, то зараз відбуваються здебільшого локальні ремонти.
«Будувати об’єкти, що не належать до критичної інфраструктури, не дороги, яких потребує логістика, не лінії електропередач, за 10-15 кілометрів від кордону з рф немає жодного сенсу. Причому на ліцей у Слатиному було виділено 355 мільйонів гривень. А на весь капітальний ремонт в Харкові в цьому році виділено 450 мільйонів гривень. Тобто порівняйте: один ліцей і величезна кількість будинків в Харкові, які потребують капітального ремонту. На мій погляд, це каже про те, що в нас взагалі відсутні алгоритми, як обираються пріоритетні об’єкт», — зауважив під час пресконференції в пресцентрі «Накипіло» Володимир Рисенко.
Побоювання антикорупціонерів справдилися цього року. 4 лютого росіяни вдарили по Ізюму ракетою типу «Іскандер-М». Вибух частково зруйнував будівлю міськради. Пошкоджена сусідня адмінбудівля: там розташовані державна виконавча служба, податкова інспекція, центр зайнятості, служба у справах дітей та молодості, медичний коледж, міграційна служба, управління соціального захисту населення та казначейська служба. Ці будівлі були відновлені після окупації.
Фото: Павло Пахоменко
Така ж ситуація і в Старому Салтові. Там росія вночі 6 квітня зруйнувала відбудований Старосалтівський ліцей. 12 травня 2025 року відділ освіти, молоді та спорту Старосалтівської селищної ради Харківської області замовив ТОВ «Слобожанська будівельна компанія Саргон» будівництво укриття на території КЗ «Старосалтівський ліцей» за 145,21 мільйони гривень. Наші колеги з видання «Наші гроші» звернули увагу, що фірма фігурує в масштабній кримінальній справі про розкрадання бюджетних коштів на фортифікаційних спорудах у Харківській і Донецькій областях в 2023–2024 роках. І в тендерній пропозиції медійники виявили ймовірну переплату понад два мільйони гривень.
