Стратегія відбудови Харкова неочевидна: якщо спочатку були розмови про те, що відновлюватимуть цілі мікрорайони, із залученням сучасних технологій, то зараз відбуваються здебільшого локальні ремонти.
«Харківський антикорупційний центр» (ХАЦ) проаналізував ситуацію з відбудовою в області та помітив негативні тенденції. Про них у пресцентрі «Накипіло» розповів юрист Юрій Рисенко.
У 2024 році порівняно з 2023-м зменшилося фінансування капітальних ремонтів у Харкові. Якщо торік уклали договорів на півтора мільйона гривень, то за сім місяців цього року — лише на 450 мільйонів.
У відкритому доступі немає переліку будівель, які відремонтували або планують відновлювати. Не зрозуміло також, за яким принципом відбирають об’єкти для відбудови. За словами юриста ХАЦ, показовими є кейси, коли виділялися кошти на відновлення шкіл у 10–20 кілометровій зоні від кордону з росією.
Наприклад, на реконструкцію школи в Циркунах виділили майже 137 мільйонів. Цього березня після суспільного обурення Державне агентство відновлення та розвитку інфраструктури розірвало договір, посилаючись на відсутність фінансування. Ще один приклад — відбудова ліцею в Слатиному, яка, за попередніми оцінками, сягала 355 мільйонів гривень. Зрештою, Агентство відновлення не перерахувало кошти.
«Будувати об’єкти, що не належать до критичної інфраструктури, не дороги, яких потребує логістика, не лінії електропередач, за 10-15 кілометрів від кордону з рф немає жодного сенсу. Причому на ліцей у Слатиному було виділено 355 мільйонів гривень. А на весь капітальний ремонт в Харкові в цьому році виділено 450 мільйонів гривень. Тобто порівняйте: один ліцей і величезна кількість будинків в Харкові, які потребують капітального ремонту. На мій погляд, це каже про те, що в нас взагалі відсутні алгоритми, як обираються пріоритетні об’єкт», — зауважив Володимир Рисенко.
Разом з тим незрозуміла ситуація з тим, які будинки будуть з децентралізованим опаленням, а де тепла цієї зими не буде у зв‘язку зі зруйнованими росіянами Зміївською ТЕС, ТЕЦ-5 та ТЕЦ-3.
«У відкритих джерелах ми як ХАЦ бачимо, що “Харківські теплові мережі” провели величезну кількість тендерів на закупівлю когенераційних установок приблизно на півтора мільярда, у цьому вони молодці. Чи достатньо цього і скільки установок встигнуть змонтувати — нам невідомо. З одного боку, ризиковано казати про локації їх встановлення, зважаючи що ворог здатний на будь-що. З іншого боку харків’яни, як і мешканці повинні знати, чи буде в них узимку опалення, водовідведення і постачання води. Це величезна проблема, тому що люди не можуть планувати в умовах, коли міська і обласна влада грають у мовчанку. На мій погляд, потрібно людям дати впевненість і чесно сказати, які мікрорайони будуть без опалення.
Якщо в місті ми бачимо певні тендерні процедури, то, наприклад, по області — ні. Невідомо, що буде з Солоницівкою, Змієвом. А вони були залежні від централізованого опалення», — пояснив юрист ХАЦ.
Ще одна проблема полягає в прихованих кошторисах, через що неможливо перевірити зазначену вартість певних товарів або робіт. Антикорупційники помітили, що департамент з благоустрою, відбудови та реконструкції Харківської міськради перестав публікувати кошториси на тендери щодо відбудови. Наприклад, за заявленими цифрами, капітальний ремонт трьох будинків (на вулиці Героїв праці, 37 та 37А, вулиці Любові Малої, 47) загалом вартуватиме 18 мільйонів. Але документи, в яких зазначається скільки коштуватиме відновлення кожного будинку, не опубліковані.
«Є там завищення чи немає — невідомо. Відновлення більшої частини об‘єктів в Україні відбувається коштом іноземним платників податків. Якщо ми зараз приховаємо кошторис, але потім з’ясується, що в ньому є величезні питання до вартості матеріалів чи робіт, це може призвести до міжнародного скандалу, і ми більше не побачимо грошей», — підкреслив спікер.
Не опублікували кошториси й щодо шкільних укриттів у Наталиному в Красноградському районі та Краснопавлівці Лозівського району.
«Майже одночасно ці об’єкти готуються до тендеру, розробляється проектно-кошторисна документація. В відкриваєш проект і бачиш, що в Наталиному укриття за 127 мільйонів на 400 людей, а у Краснопавлівці — за 125 мільйонів на 750 людей. Розповіді про те, що є якісь важкі проєктні рішення мають місце. Можливо, потрібні якісь додаткові роботи, але ж не в два рази. Навіть якщо зростає вартість гідроізоляції фундаменту у зв’язку, наприклад, з ґрунтовими вводами, це не може в два рази підвищити вартість цього будівництва, включно з майданчиками для занять, спортом, парканом тощо», — зазначив юрист.
Ще одну переплату активісти знайшли у проєкті відбудови реабілітаційного відділення лікарні в Лозовій. На думку антикорупційників, ціни на певні товари завищені в кошторисі, який оприлюднив департамент ХОВА. Наприклад, рекуператор повітря замовник купує за 20 тисяч гривень, подібний у магазинах продається за 10 тисяч гривень. А кондиціонер, який в кошторисі має ціну 70тисяч гривень, можна придбати за 32 тисячі гривень.
«Я би підкреслив, що в опублікованих кошторисах далеко не завжди є велика переплата. Насправді, більшість кошторисів більш-менш адекватні, з ними треба ще попрацювати, щоб знайти ті об’єкти, де є переплата. Тому що всі розуміють іміджеві ризики для України і намагаються хоч яким чином дотриматися адекватних цін», — додав Володимир Рисенко.
Ще одна проблема — відсутність конкуренції на тендерах. До прикладу, восени 2023 року Харківська поліклініка №24 уклала договір з ФОП Зайцев Володимир Олександрович. Вартість ремонту четвертого поверху оцінили в 1,8 мільйона гривень, а ціни на певні матеріали були завищені. Зокрема, у кошторисі підрядник пропонував закупити 250 дюбелів на півтора мільйона гривень.
«Як ми не рахували, там 250 тисяч штук ніяк не виходить. Ми написали про це. Потім укладають угоду, знижують ціну рівно на півмільйона. Але ж ловити повинен не ХАЦ, а замовник. Якщо таке відбувається один раз — можливо, пропустили. Проте якщо така ситуація тривала, ми про цю поліклініку №24 пишемо постійно, але її керівник знову на доброму рахунку, — виникають величезні питання до виконкому міської ради», — сказав Володимир Рисенко.
«Величезна проблема, в яку ми впираємось, — це відсутність реакції правоохоронних органів. Ми подавали заяву про чинення кримінального правопорушення в Старому Салтові. Там підрядник приніс на тендер підроблені документи: у досвіді роботи вказав тендери, які виконували взагалі інші юридичні особи і в інший час. Тобто просто поставили печатки, принесли. Що зроблено, когось покарали? Ні. Скажіть, будь ласка, що тоді зважає проводити тендери з такими порушеннями», — зауважив Володимир Рисенко.
