Мій улюблений тренер Арсен Венгер помилявся двічі. Вперше — коли пішов із «Арсеналу», і вдруге, коли пробурчав про якийсь мундіаль: «На цьому чемпіонаті світі забагато політики».
Але ж чемпіонати світу, чемпіонати Європи та й взагалі, футбол як гра №1 у сучасному світі є сублімацією політики: і зовнішньої, і внутрішньої. Ліві активісти лають футбол, бо гра нібито відволікає населення від боротьби за соціальну несправедливість. Робітник увечері чи у вихідний іде на стадіон або в паб, а не на мітинг.
У зовнішньополітичних ігрищах все ще простіше: командний спорт, зокрема футбол чи хоккей, є сублімацією війни. Спорт зовсім не мир. Як римський цирк і бої гладіаторів концентрували й стримували насильство, так і зараз фанати виливають агресію на Чужого перед телевізором або на стадіоні. Гравців обожнюють і уславлюють, як колись римських тріумфаторів. Бували випадки, коли з футбольного матчу починалися війни, як у колишній Югославії чи між Сальвадором і Гондурасом.
Але й навпаки: футбол, як і політичні акції, дозволяє народам і країнам відчути солідарність. Він об’єднує людей, різні народи та континенти, відкриває кордони та надає майданчик для миру. Навіть якщо твоя збірна не бере участі у світовій першості, ти все одно можеш приїхати та насолодитися атмосферою змагання.
Футбол — важливий маркер часу. Його віхами відзначаєш знакові, пам’ятні особисті події, як зарубками на деревах. Спогади, нещадні бісики, вриваються до мізків як фанати в шинок, топтатися, волати й шаленіти.
Ось чемпіонат 1986 року: матчі уночі, напряму в СРСР їх не показують, і 15 червня я дуже рано прокинулася. Стала біля балкона та мовчки прослухала на радіо випуск спортивних новин. А потім стирала з мокрого обличчя гіркі злі сльози справжнього дитячого горя та безсилля.
Або 2006 рік, коли Шовковський витягнув усі пенальті світу в грі зі Швейцарією, і волала від щастя вночі вся вулиця, весь квартал, все місто та вся країна. Гравці понеслися святкувати, обнімалися й цілувалися, і махали радісно усіма кінцівками. А Гусін впав на траву, де був — і лежав, розпластаний, із мокрим волоссям, зі зведеними м’язами, без сил навіть на радість. Таким і залишився назавжди у пам’яті: символом надзусиль і жертовності заради Перемоги.
А найкращим було літо 2012-го, коли Україна приймала Євро. Харків просто залило нідерландським помаранчевим натхненням. На всіх вулицях, майданчиках, у парках шаленіли голландці, а городяни піддалися їхній легкості та безтурботності. Панувала якась незбагненна атмосфера, дивна для нашого виваженого купецько-індустріального міста, де життя зазвичай було підпорядковане зростанню відсотків, цехам і гаражам, кулінарним рецептам і сімейним забігам ринками та гіпермаркетами у вихідні.
Харків’яни тоді наче знайомилися вперше, горланили гімн, дивувалися легкості й веселощам фанатів. І нехай український гол харківського «металевого» Девіча не зарахував суддя, а нідерландці програли все на світі, але як же було добре і весело тоді; про такі моменти, напевно, кажуть: «вмирати буду — згадаю». Славетний був червень: помаранчевий, синьо-жовтий, п’янкий, що гримів, як барабани долі, як тріскачки ярмаркових балаганів.
Це стало найкращою лагідною євроінтеграцією, яку тільки можна уявити. І Європа тоді теж широко відкрила власне незалежну Україну: не як частину росії, не як ведмежий закуток колишньої імперії чи радянського союзу. Багатьох європейських гостей вразили щирий прийом і гостинність українців, спільні переживання перемог і невдач.
Хіба є щось прекрасніше у літньому міському житті, ніж увечері сидіти в пабі в компанії таких же божевільних і споглядати футбольні побоїща за світову чи європейську корону. Є: робити це у мирному місті. На жаль, українці такого щастя тепер не мають.
Червоні картки для росії
На анексію Крима і окупацію Донбаса світові та європейські структури, щиро кажучи, відреагували мляво. Так, були деякі репресивні заходи щодо клубів з окупованих територій. Але російський футбол, клуби й збірна, фанатські групи утисків не зазнали.
Понад те, у росії за військову агресію навіть не забрали чемпіонат світу 2018 року. Маю стійке переконання, що це укріпило і керівництво рф, і пересічних громадян у думці: «Нам нічого не було, і далі нічого не буде, якщо нападемо».
Рішення ФІФА чи УЄФА не відстороняти рф від міжнародних змагань до 2022 року не викликала великого подиву, беручи до уваги вплив на цю організацію російських грошей. Компанії з рф довгий час вливали у футбольні організації величезні гроші. «Газпром» був спонсором Ліги чемпіонів та змагань, що проходять під егідою УЄФА, з 2012 року, а у травні 2021 року з «Газпромом» був підписаний трирічний контракт.
Президент Джанні Інфантіно у 2018-му називав себе і путіна «командою», за рік отримав від нього орден Дружби, демонстрував спільні з тираном набивання м’яча у Кремлі, братські обійми на московському стадіоні Лужники.
Але повномасштабна війна вразила нахабністю й жорстокостю весь світ. І футбол не залишився поза політикою, та й дійсно: адже війна — не політика, це загибель сотень тисяч людей, зруйновані міста, школи, стадіони, будинки та людські долі.
Через резонанс та розголос в світі вже 28 лютого 2022 року ФІФА та УЄФА виключила російські збірні та клуби з усіх міжнародних змагань за військове вторгнення в Україну. Національні федерації багатьох країн і спортивні бренди запровадили обмеження для команд із росії та білорусі, переглянули формати змагань, відмовилися від спонсорства, розірвали контракти.
Неможливість грати та навіть кваліфікуватися на великі міжнародні турніри чемпіонати стала болісним ударом по національній гордості росіян: адже спорт і насамперед найпопулярніший футбол є дієвим засобом їхньої шовіністичної пропаганди. Але це справедливе покарання для агресора, який чинить масове вбивство українців і погрожує ядерною зброєю.
росія робить надзусилля, аби повернути клуби й збірну на міжнародні змагання.
Дотепер — невдало. Наприклад, президент УЄФА Александер Чеферін заявив, що російські клуби й збірні будуть відсторонені від європейських футбольних змагань до кінця війни в Україні. УЄФА позбавила російський санкт-петербург права на проведення фіналу Ліги чемпіонів з футболу сезону 2021/22, гру перенесли у Париж.
Головний тренер «Ліверпуля» Юрген Клопп підтримав Україну та назвав правильним перенесення фіналу Ліги чемпіонів з росії у Францію:
«Війна триває. Те, що цей матч все ж відбудеться, але не у санкт-петербурзі, — саме той правильний меседж, який повинна отримати росія. Життя продовжується, навіть якщо ти намагаєшся його зруйнувати. Ми граємо цей фінал заради людей, і також заради людей в Україні», — заявив Клопп.
Натомість Чеферін зустрічається з президентом української федерації Андрієм Шевченком і сприяє розвитку нашого молодіжного футбола в ці непрості часи.
Навіть Джанні Інфантіно змінив риторику: у травні 2022 року він підтвердив підтримку України з боку ФІФА:
«Футбол не може зупинити війну. Ми зараз у Європі зіткнулися з воєнним конфліктом, чого не знали вже давно. Ми маємо докласти всіх зусиль заради миру, щоби він знову прийшов в Україну. Маємо допомагати жертвам цієї війни».
Європейські стадіони в українських кольорах
Футбол став чи не масовішою платформою для вираження міжнародної підтримки та солідарності з Україною. Стадіони засяяли в українських кольорах у Німеччині, в Іспанії, Італії, Англії, Польщі, Грузії. Україну підтримували всюди.
Збірна Польщі першою вирішила бойкотувати матч проти росії за вихід на чемпіонат світу-2022 з футболу, ще до федерацій. Про це повідомив президент польського футбольного союзу Цезарій Кулеша:
«Більше жодних слів, час діяти. Через ескалацію агресії росії в Україні збірна Польщі з футболу не має наміру грати матч проти росії. Це єдине правильне рішення. Ми спілкуємося з федераціями Швеції та Чехії, щоб надати спільну позицію ФІФА».
Англійська Прем’єр-ліга відразу розірвала контракт із транслятором у росії, заборонила там показ матчів і пожертвувала Україні мільйон фунтів.
Знаковою стала заява лондонського «Челсі»: клуб засудив агресію росії, підтримав Україну, а власник клубу Роман Абрамович офіційно покинув клуб і передав його піклувальникам благодійного фонду.
«Ситуація в Україні жахлива і руйнівна. Наші думки з усіма в Україні, ми молимося за мир», — йдеться в заяві «Челсі» на офіційному сайті клубу.
Англійський «Евертон», за який виступає українських футболіст Віталій Миколенко, розпочав збір коштів для допомоги Україні. Клуб виділив 250 тисяч фунтів, а також організував кампанію, мета якої зібрати ще 500 тисяч на гуманітарну допомогу для України, повідомив офіційний сайт:
«Картини трагедії, яка розгортається в Україні, які ми всі бачили, божевільні. Це неправильно та жахливо. Ми прагнемо зробити все можливе, щоб продемонструвати нашу підтримку безневинним жертвам російського вторгнення в Україну. Ми молимося про мир, але також сповнені рішучості допомогти гуманітарним зусиллям прямо зараз, щоб урятувати життя».
«Арсенал» випустив заяву про солідарність з Україною. Команда запустила Клуб вболівальників «Арсеналу за Україну та закликала фанатів з усього світу приєднатися. Також клуб зробив пожертву до благодійної організації Save the Children Ukraine і запросив уболівальників жертвувати також. Футболісти носили нарукавні пов’язки з українським прапором, стадіон «Емірейтс» підсвітили синьо-жовтим, перед матчами оголошували «момент солідарності».
В Італії найактивніше діяв Мілан, за який виступав наш уславлений Андрій Шевченко. Там вважають нашу легенду своєю, і за його участі розробили джерсі Special Edition — Manchester 2003 for Ukraine на підтримку українського народу. Перед початком дербі «Інтера» й «Мілана» 1 березня 2022 року на трибунах були українські прапори, а глядачі та футболісти могли побачити на табло «Сан-Сіро» відеозвернення Андрія, який закликав італійців допомогти Україні та повернути мир.
«Дорогі італійські друзі, прошу вас зробити відчутною вашу підтримку миру в Україні. Український народ хоче миру, бо світ не має кордонів, бо те, що нас об’єднує, має бути сильнішим за те, що нас роз’єднує. Зупинимо цю війну разом. Обіймаю всіх».
Андрій Шевченко
Португальська «Бенфіка», за яку виступав українець Роман Яремчук, збирала гуманітарну допомогу для українців, постраждалих від російського вторгнення. Клуб організував збір їжі, медичних засобів, товарів для дітей та інших необхідних речей. «Бенфіка» опублікувала у твіттері відео, в якому Яремчук подякував за солідарність.
«Ми не можемо залишатися байдужими до ескалації бойових дій і страждань людей, які цінують свою свободу», — йдеться на офіційному сайті «Бенфіки».
Зірки не стали осторонь нашої біди
Гравці зі всього світу, легенди футболу, видатні тренери робили заяви, дописи в соціальних мережах, вдягали жовто-блакитні пов’язки, аби підтримати нашу країну. Дехто приймав у себе біженців, інші збирали кошти для українців.
Великий Король футболу Пеле висловив солідарність Україні в твіттері: «Минають роки, але мало що змінилося з того часу, як я був дитиною. Трагедії, які ми пережили, мали навчити нас будувати мирніший світ. Я висловлюю солідарність до народу України. У молитвах прошу Бога про мир, свободу, любов і перемогу», — написав бразилець.
У перші дні навали окупантів на Україну тренер «Манчестер Сіті» Хосеп Гвардіола висловив не просто підтримку, а й промовив гострий спіч із критикою влади європейських країн.
«Велика світова драма полягає у тому, що деякі країни продовжують руйнуватися, тому що одна людина вирішила, що невинних теж слід знищити. Світ, як і раніше, мовчить… Якщо це відбувається, це означає, що стався провал політики, провал економіки, провал усіх.
Український народ ніколи не забуде, що з ним зробили… Уявіть себе у своїй країні. Людина приходить у ваш дім, нападає, вбиває сім’ю і друзів. Ти втрачаєш усе і змушений тікати в іншу країну. Де НАТО? Де Сполучені Штати? Де Європейський Союз? Пізно намагатися знайти мирне рішення. Це синонім абсолютного провалу політичних організацій. Їм потрібно турбуватися про те, щоб ці речі не відбувалися. Усі вони невдахи», — підсумував Пеп.
Наші солдати подякували Гвардіолі за підтримку, а той через свого знайомого Олега Смалійчука, українського агента, передав м’ячі для воїнів ЗСУ.
Девід Бекхем звернувся через інстаграм до світової спільноти із закликом допомогти зібрати кошти на негайну допомогу для підтримки дітей, зокрема на медичні товари та безпечні місця для сімей. Бекхем зазначає, що потреби сімей загострюються, а 7,5 мільйона дітей зараз під загрозою, і матері змушені тікати разом із дітьми.
До його ініціативи доєдналася дружина. Вікторія Бекхем у своєму інстаграмі теж закликала до активних дій. Подружжя переказало мільйон фунтів власних коштів фонду UNICEF, який допомагає дітям з України.
А згодом Девід Бекхем передав свій акаунт лікарці з Харкова, педіатрині Ірині Кондратовій, щоб показати роботу перинатального центру в Харкові під обстрілами.
«Сьогодні я надав свою соцмережу Ірині, яка завідує перинатальним центром у Харкові в Україні, де вона допомагає матерям народжувати. У сторіз можна дізнатися більше про дивовижну роботу, яку робить Ірина та інші медичні працівники для порятунку життів в Україні. Будь ласка, підтримуйте UNICEF і таких людей, як Ірина, за допомогою посилання на пожертвування».
Форвард «Баварії» та збірної Польщі Роберт Левандовський написав: «Вирішив одягнути пов’язку. Світ не може стояти осторонь того, що відбувається. Ми маємо підтримувати Україну та людей, які за неї б’ються. Я проти війни, і гадаю, що подіям, які там відбуваються, не має бути місця. Сподіваюся, увесь світ підтримує Україну: їхній народ бореться за свою свободу, і я маю до них велику повагу».
Воротар збірної Польщі Войцех Щенсни виклав щемкий пост в інстаграм:
«Моя дружина народилася в Україні, по венах мого сина тече українська кров… Я не можу стояти на місці та робити вигляд, що нічого не сталося. Коли путін вирішив вторгнутися в Україну, він оголосив війну не лише Україні, але й усім цінностям, за які стоїть Європа: Свобода, Незалежність, Мир. 26 березня ми мали зіграти проти росії… Я відмовляюся брати участь у спорті, який легітимізує дії російського уряду. Я знаю, що мій вплив символічний, але закликаю ФІФА та УЄФА притягнути російську федерацію до відповідальності».
Відомий футболіст, воротар збірної Коста-Ріки та французького клубу «Парі Сен-Жермен» Кейлор Навас прихистив у своєму домі 30 українських біженців. Навас надав притулок українцям, які покинули країну через вторгнення росії. Костариканський голкіпер купив ліжка й організував для них спальні місця у домашньому кінотеатрі. Він забезпечив людей одягом та харчами, а дружина Наваса готувала їм їсти якийсь час.
Підтримав українців одноклубник Наваса, зірковий футболіст Серхіо Рамос. У своєму інстаграмі іспанець закликав прихильників придбати худі з написом «Ми всі — українці». Дизайнер цього одягу, Марсель Пустул, виріс у Польщі та не зміг стояти осторонь. 100% виручки від продажу худі підуть на гуманітарну допомогу. На худі зображена рука Володимира Кличка й голуби миру як символ свободи, демократії та голос проти війни.
Воротар «Тоттенхема» Гульєльмо Вікаріо прихистив удома сім’ю біженців. Це мати і син з України, Анна й Міланом, якому 11 років. Вікаріо влаштував Мілана до футбольної школи, допомагав вивчити мову.
«Коли я виходжу на поле, думати про них дуже важливо. Це сила, яку вона мені надає».
Від початку війни паб Cantona у Львові перетворився на координаційний центр волонтерів. Сам легендарний гравець збірної Франції та «Манчестер Юнайтед» виклав допис зі словами підтримки в інстаграм: «Дорогий Andy Markovets, серед усіх несправедливостей світу, я дуже зворушений і пишаюся тим, що твій паб носить моє ім’я! Сили і мужності вам і вашій родині! Сподіваюся, ми скоро відсвяткуємо вашу перемогу у твоєму пабі!».
Чемпіон світу і турнірний директор Євро-2024 Філіп Лам заявив, що українці відчують солідарність на турнірі:
«На Євро-2024 особливу роль відіграватимуть синьо-жовті кольори. Вдома Україна бореться за свою свободу — і свободу Європи. Я впевнений, що їхня футбольна команда відчує велику солідарність на стадіонах і на вулицях протягом наступних кількох тижнів», — зазначив Лам.
Головний тренер київського « Динамо» Мірча Луческу заявив, що зараз Україна воює за свободу Європи. На його думку, весь світ повинен підтримати Україну.
«Це злочин. путін злочинець. Ця війна варварська. Ми бачимо, як вмирають діти, жінки. Бомби падають на лікарні та житлові будинки. Це неймовірно. Весь світ повинен підтримати Україну. Це за межею розуміння… Я проти цієї війни, я спустошений, коли бачу, що ця війна принесла Україні. Це абсолютно жахливо і повинно бути зупинено. путін і його оточення повинні бути покарані за страждання, які вони заподіяли Україні. Сподіваюся, Україна переможе. Зараз Україна потребує підтримки з боку інших країн».
Луческу переконаний, що санкції щодо рф повинні бути ще жорсткішими, ніж зараз. росія повинна відчувати гнів світу за те, що робить.
Колишній гравець збірної Грузії, київського «Динамо» й італійського «Мілана», а нині мер Тбілісі Каха Каладзе підтримав Україну в твіттері.
«Грузія, 20% території якої окуповані, засуджує визнання росією сепаратистських Донецька і Луганського регіонів України. Ми, Грузія, стоїмо поруч із братньою Україною, як Україна стояла поруч із нами. Вірю, що незабаром і Україна, і Грузія знову будуть цілими, і бажаю їм миру».
«Біль України — це біль Грузії. Сили й Перемоги нашим друзям!»
Колишній головний тренер Шахтаря Паулу Фонсека одружений на українці, і він з перших днів повномасштабної війни публічно заявляв про підтримку України у боротьбі проти російських терористів. Нещодавно він став новим керманичем «Мілана», і 8 липня провів першу пресконференцію з керівництвом клубу і легендарним шведським форвардом Златаном Ібрагімовичем. Він нагадав журналістам про влучання російської ракети в дитячу лікарню «Охматдит». На піджаку Фонсеки був значок у вигляді прапора України.
«Це особиста справа. Ми зобов’язані не дати людям забути, що відбувається в Україні», — сказав Фонсека.
Як клуби і фанатські «фірми» демонструють солідарність
- Ліга Європи, гра між «Наполі» та «Барселоною», банер Stop War, із яким команди сфотографувалися разом
- Ліга Конференцій, фанати празької «Славії» з банерами і гравці в спеціальних футболках
- Варшавська «Легія»: банер, що не потребує перекладу
- Фанати німецького клубу «Мюнхен 1860» товаришують із представниками блоку NSF («Металіст», Харків), і підтримують друзів
- Представники лісабонського «Спортинга» з банером на підтримку України
- Гравці софійського «Левські» на матчі проти «ЦСКА-1948» (Софія)
- Фанати «Динамо» (Тбілісі) на матчі проти «Торпедо» (Кутаїсі)
- Фанати леверкузенскього «Баєра» на домашньому матчі
- Фанати бухарестського «Динамо» з плакатами на підтримку українців, й окремим — для представників київського «Динамо»
- 25 лютого Загребське «Динамо» приймало «Севілью», фанати розгорнули прапори України
- Банери фанатів «Хайдука» (Спліт) на домашньому матчі 2 березня 2022 року
- Прапор України поряд із прапором Хорватії несли хорватські фанати перед матчем 15 червня проти збірної Іспанії в Берліні
- Фанати данського «Копенгагена» на виїзному матчі
- Фанати «Утрехта» з Нідерландів на матчі проти «Херенвена». Банер на підтримку їхнього товариша Сергія, який повернувся для захисту України
- Фанати болгарського «Локомотива» (Пловдив) на кубковому матчі у Софії
- Збір допомоги для України в Дрездені проводять фанати тамтешнього «Динамо»
- Банер від фанатів бухарестського «Стяуа»
- Трибуни «Керроу Роуд» на матчі «Норвіч» — «Брентфорд».
- Сектор «Салернітани» на виїзному матчі проти міланського «Інтера».
.Є рухи, які активно залучені в підтримку України. Фанатські сектори «Баєра» не забувають підтримувати Україну. Наш прапор можна побачити майже на кожному матчі від початку великої війни. Як на зустрічах внутрішніх турнірів, так і на іграх єврокубків. Також в Леверкузені активно організовували акції на підтримку України та збирали допомогу.
Два роки тому Збройні сили України віддали наказ захисникам Маріуполя здатися. Зараз, через два роки, про їхній обмін говорять все менше. За різними даними, в російському полоні перебуває від 700 до 900 українських воїнів з «Азовсталі».
17 травня ультрас Levski Sofia зібралися, щоб показати: їх не забули. Свободу захисникам Маріуполя! Свободу Азову!
Футбол відновлення: як допомагають відбудовувати Україну вже зараз
24 червня Міністерство молоді та спорту провело пресконференцію «Воєнні злочини росії та втрати українського спорту». Наведені чиновниками цифри жахають: від початку війни росіяни вбили 479 українських спортсменів і тренерів. Серед загиблих були чемпіони світу, Європи, учасники Олімпійських ігор. Багато наших атлетів отримали інвалідність.
Понад те, вороги систематично руйнують спортивну інфраструктуру України. Росіяни пошкодили та знищили 518 спортивних об’єктів: бази олімпійської підготовки, басейни, стадіони, футбольні поля, спортивні школи, місця тренувань спортсменів.
І справа не тільки й не стільки у професійному спорті: нашим людям потрібні спортивні майданчики, аби бути фізично вправними, підтримувати імунітет, спортивну форму та й психічне здоров’я. Дітям нині теж потрібні ігри та фізична активність на свіжому повітрі, розваги. Перед державою, чиновниками постала проблема: як відновити знищене.
Андрій Шевченко, наш чудовий, легендарний форвард, звернувся до світу. Він вийшов на поле стадіона в Ірпені: не під шалені овації вболівальників і співи трибун, не в променях слави, не в передчутті гри. Вийшов зі своїм, із нашим болем:
«Я приїхав на цей зруйнований снарядами стадіон в Ірпені й побачив, як по полю, не звертаючи уваги на великі чорні воронки, бігають з м’ячем діти. Ворогу вдалося знищити футбольний майданчик, але не пристрасть наших дітей до улюбленої гри. Тоді я зрозумів, що маю відновити цей стадіон, і ми це обов’язково зробимо. Перші 150 000 євро із 600 000, які потрібні, вдалося зібрати завдяки клубу “Мілан”! Дякую! Я закликаю всю футбольну спільноту, великий бізнес долучатися!».
«Матч усіх зірок»
Інша акція від світової футбольної спільноти стала невимовно потужною і видовищною, справжній «Матч усіх зірок». Андрій Шевченко та гравець лондонського «Арсеналу» Олександр Зінченко закликали англійських та світових знаменитостей провести благодійний матч у Лондоні, аби зібрати кошти на відбудову Михайло-Коцюбинського ліцею, зруйнованої російськими військами у березні 2022 року.
Майже одразу від початку повномасштабного вторгнення до селища Михайло-Коцюбинське Чернігівської області зайшли російські війська. Окупація тривала 33 дні. Увесь той час із 27 лютого в укритті ліцею ховалися сотня людей, третина — діти. Найменшій дитині було всього два місяці.
4 березня росіяни поцілили ракетами у ліцей. Ракета пройшла крізь другий і перший поверхи. Одна з працівниць, яка перебувала на першому поверсі, загинула. На щастя, укриття витримало, але дах, перекриття, частина кабінетів були зруйновані. Від самої будівлі мало що залишилося. Ще одне влучання було по спортивному майданчику.
Гра за Україну та для України Game4Ukraine відбулася серпня 2023 року на домашньому стадіоні «Челсі» — «Стемфорд Бридж». Андрій Шевченко і Саша Зінченко стали капітанами синьої та жовтої команд зірок і легенд. На поле вийшло багато класних гравців: і з «Арсеналу», і з «Челсі», і з інших клубів АПЛ. Імена легенд матча Game4Ukraine звучать для фанатів ніби небесна музика юності.
Тренеркою синьої команди Шевченка стала менеджерка жіночої складу «Челсі» Емма Хейз, а грали за неї славетні Діда, Петр Чех, Жуліо Сезар, Фабіо Каннаваро, Жерар Піке, Крістіан Пануччі, Массімо Оддо та Вільям Галлас. У півзахисті — Кларенс Зеєдорф, Мікаель Есьєн, Клод Макелеле, Михайло Мудрик, Джо Коул; нападаючі — сам капітан Андрій Шевченко, його партнер за часів «Динамо» та збірної Сергій Ребров, Самуель Это’о, Джанфранко Дзола, Джермейн Дефо, Шота Арвеладзе, Лука Тоні, Джиммі-Флойд Хассельбайнк.
Жовту команду очолив легендарний наставник «Арсеналу» Арсен Венгер. Ворота захищали Йєнс Леманн, Девід Джеймс; захисниками були Бакарі Санья, Олег Лужний, Антоніо Валенсія, Даріо Срна, Пер Мертезакер, Мікаель Сільвестр, Мартін Шкртел, Патрік Бергер, Гаель Кліші. У півзахисті грали капітан Олександр Зінченко, Робер Пірес, Джек Вілшир, Євген Коноплянка, Жилберту Сілва, у нападі — Євген Левченко.
Це було справжнє свято, коли футбольні зірки зібралися, аби продемонструвати солідарність, допомогти нашим дітям повернутися за шкільні парти, а також іще раз привернути увагу світу до війни.
Ці небайдужі люди ганяли в футбол і збирали гроші на відбудову ліцею. В інтерв’ю вони наговорили багато щемких і добрих слів: яка це для них честь приєднатися до матчу, як вони співчувають біль українських дітей насамперед як батьки.
До матчу долучилися зірки кіно, бізнесові компанії та приватні меценати. Сила об’єднання й підтримка України для її Перемоги й відновлення була величезна. Гра допомогла зібрати 64 мільйона гривень, і у травні цього року Чернігівська ОВА оголосила тендер на відновлення Михайло-Коцюбинського ліцею.
Допомога дитячій лікарні
8 липня росіяни завдали ракетного удару по дитячій лікарні «Охматдит». На той момент там знаходилися 627 дітей. Загинули двоє дорослих, а також дитина, яка перебувала в реанімаційному відділенні.
«Боруссія» з Менхенгладбаха, яка постійно підтримує Україну, на цей раз передала 50 тис євро для фонду «Охматдит — це здорове дитинство».
«Те, що сталося, неймовірно жахливо, адже знову постраждали невинні люди, діти. Тому для нас, як для «Боруссії», було логічним, що ми допоможемо відновити медичне забезпечення».
Директор клубу Маркус Арец.
Emmy для кіно про «Шахтар»
Цікавість до українського футболу є навіть за океаном, хоча в США соккер і не є найпопулярнішим спортом. Документальний серіал про донецький «Шахтар» у травні 2024 року виграв важливу нагороду Sports Emmy Awards. Ця премія вручається на знак визнання передового досвіду в спортивних телевізійних програмах, включаючи серіали й трансляції спортивних подій.
У Нью-Йорку на церемонії нагородження Sports Emmy Awards чотирисерійна документалка «Футбол має тривати» перемогла в номінації «Документальний серіал». Фільм зняла кіностудія Paramount Pictures.
Football must go on розповідає про єврокубкову кампанію «Шахтаря» сезону 2022/23 серед війни в Україні. Американські журналісти їздили з клубом на матчі Ліги чемпіонів, спостерігали за успіхами й розчаруваннями. Увійшли до стрічки й перипетії матчів Ліги Європи проти «Ренна» та «Фейєнорда», а також дещо з внутрішнього чемпіонату: «класичне» у Львові, cпогади футболістів про матчі на «Донбас-Арені».
«Я щиро вірю, що перемога на International Emmy Awards наближає й нашу перемогу на фронті. Світ нас чує. Ми не одні. І сьогодні я це побачив».
Володимир Мула, продюсер стрічки.
«Трибуна Героїв» в англійській пресі
Випуск англійського журналу FourFourTwo присвячено Євро-2024, і там є стаття про Україну, російсько-українську війну та нашу любов до футболу, яка триває попри масштабні виклики сьогодення.
Стаття починається із розповіді одного з фанатів харківського «Металіста», в якій він згадує виїзди з друзями, одним з яких був Владислав Жук із колективу Glory Juniors, який загинув 1 березня 2022 року через ракетний обстріл Харкова.
Публікація містить коментарі представника фонду «Трибуна Героїв», яка розповідає про важливість таких подій для родин фанатів, що втратили рідних на війні. Також про свій фанатський шлях на сторінках видання розповідає відомий ультрас донецького «Шахтаря» Віталій Овчаренко. Він ділиться спогадами про підтримку рідного клубу та збірної в мирні часи, і вже тепер, коли матчі доводиться дивитися за допомогою Starlink у перервах між виконанням бойових завдань.
Мистецька акція із харківського стадіо на Євро-2024
У Мюнхені, а згодом у Дюссельдорфі під час Євро-2024 встановили частину трибуни з харківського стадіону «Сонячний». Спортивна арена була зруйнована внаслідок російських обстрілів.
Стадіон побудовано в 2011 році Південною залізницею до Євро-2012. Під час європейської першості він слугував тренувальною базою для збірних-учасниць турніру. Зокрема, там тренувалася команда Нідерландів. З 2012 до 2017 року «Сонячний» був домашньою ареною для харківського «Геліоса». В різні роки це поле було домашнім також для «Металіста 1925», «Металу», «Вовчанська» та жіночої команди «Житлобуд-2».
Здавалося б, футболісти не займаються нічим, крім створення простого людського щастя і нещастя, гострих емоцій і відчуттів, коли любов і ненависть, єдність і зрада, помилка і спасіння, дружба і щастя є тут і зараз: на твоєму дивані, в улюбленому пабі, прямо на твоїй вулиці. Футбол — це свято, котре завжди з тобою.
Але водночас футбол змінює світ. Так, він не може зупинити війну. Але гравці, фанати, тренери й федерації можуть сприяти її закінченню: вимагати миру, демонструвати підтримку й солідарність, відновлювати знищене, ігнорувати агресора, допомагати жертвам війни.
Ми створили цей матеріал як учасники мережі «Вікно Відновлення». Все про відновлення постраждалих регіонів України дізнавайтеся на єдиній платформі recovery.win.
