Що сталося
На початку травня 2026 року в українських медіа почали обговорювати тему трудової міграції. Нібито нестачу робочих рук в Україні планують замінити працею іноземних робітників. На сайтах владних органів навіть з’явились петиції з вимогами посилити контроль за трудовою міграцією та надавати пріоритет українцям при найманні на роботу.
Чи дійсно в Україні не вистачає працівників
Так, і це дуже відчутно. У Державному центрі зайнятості зазначають, що загалом в Україні дефіцит може сягати двох мільйонів працівників.
Згідно з дослідженням, проведеним у 2025 році «Європейською бізнес-асоціацією», 74% опитаних компаній відчули нестачу робітників, ще 21% — частково відчули та лише для 5% нестача кадрів не стала проблемою.
Найважче бізнесу шукати робітників і технічних спеціалістів. Серед причин дефіциту — відтік кадрів і низька мотивація працювати офлайн. Також бракує вузькопрофільних фахівців зі знанням англійської, менеджерів із продажів і керівників середньої ланки.
То як українська влада збирається долати цю кризу?
астково — дійсно коштом збільшення трудової імміграції. Але не в таких масштабах, як пишуть пабліки. В Україні готуються переглянути список країн «міграційного ризику». Про це у квітні заявив керівник Офісу президента Кирило Буданов. За його словами, МЗС і СБУ мають опрацювати зміни до переліку країн, для громадян яких діють складніші правила в’їзду та легалізації в Україні. Це має частково спростити бізнесу залучення іноземних працівників.
Водночас у Державному центрі зайнятості кажуть, що значну частину дефіциту кадрів хочуть закривати робочою силою з України. Держава працює над поверненням українців з-за кордону. Також розробляються програми для молоді, жінок, людей віком 50+, ветеранів, людей з інвалідністю та переселенців.
До прикладу, в травні уряд і Державний центр зайнятості запустили програму дорослого стажування «Досвід має значення» для людей віком 50+. Вона має допомогти людям старшого віку оновити резюме, адаптуватися до сучасного ринку праці, пройти підготовку й зустрітися з роботодавцем.
Ні, я впевнений, що в Україну масово завозять мігрантів!
Насправді масштаби імміграції до України падають щороку після початку повномасштабного вторгнення. Якщо у 2021 році країна видала 12 597 дозволів на імміграцію, то у 2022-му — 5 729, у 2023 році — 5 434, у 2024 році — 4 250, а в 2025-му — взагалі 2 851 дозвіл.
Загальна кількість іммігрантів у Україні за чотири роки збільшилась від 303 115 осіб у 2022 році до 305 775 людей у 2026-му. Це втричі менше, ніж за 2021 рік, коли кількість мігрантів збільшилася на 9 501 особу.
Значить, мігранти заїжджають нелегально!
Ні, нелегальна імміграція до України теж скоротилася. У 2020 році в Україні затримали 4 197 нелегалів, у 2021 році — 8 308, у 2022-му — 5 062, у 2023-му — 3 389, у 2024 році — 3 058 і в 2025 році — 3 207 осіб.
Тоді чому всі кричать про мігрантів?
Періодично тема «завезуть мігрантів» виринає в українському інформаційному просторі після чергового приводу. Цього разу, ймовірно, тригерами стали заяви мерів Івано-Франківська та Черкас, опубліковані 4 травня. У них міські голови кажуть, що в їхніх містах уже працюють мігранти з інших країн на будівництві доріг і будинків.
Майже синхронно на ці заяви відреагували українські медіа й пабліки в телеграмі. «Труха», наприклад, додала до заяви мера Черкас фразу «Схоже, залучення мігрантів стає масовим по країні», яку він не говорив.
Паралельно «Центр протидії дезінформації» зафіксував кампанію з просування відео, що висміюють чи драматизують можливе залучення іноземних працівників через дефіцит кадрів. Такі відео грають на страхах про «втрату ідентичності» та «заміщення населення».
До кампанії долучилися пропагандист Юрій Лісовський і підсанкційний нардеп Артем Дмитрук. Останній поширив відео з нібито «індійськими мігрантами» в українських річках, але ці кадри виявилися архівними чи знятими в Індії
Якщо хочете дізнатись про реальні причини, щоб бути занепокоєним простан справ в країні, прочитайте наш розбір нового проєкту Цивільного кодексу.
Публікація створена в рамках проєкту Інституту висвітлення війни та миру (IWPR) «Посилення громадського контролю» за фінансової підтримки Норвегії.
