Що сталося
28 квітня депутати Ради ухвалили в першому читанні законопроєкт №15150. Цей законопроєкт оновлює Цивільний кодекс України.
Парламентарі зазначають, що новий кодекс «забезпечить еволюційне та якісне оновлення приватноправового регулювання без руйнування усталених відносин».
Із цим висновком не згідне громадянське суспільство в Україні: проєкт кодексу розкритикувала низка громадських організацій, деякі навіть планують виходити на протести. Розповідаємо, за що кодекс критикують і чому справа не лише в доброзвичайності.
Доброзвичайність
Слово «доброзвичайність» у кодексі згадують 45 разів. Згідно з документом, це «сукупність моральних норм та принципів, стандартів етичної поведінки та загальновизнаних уявлень про належну поведінку, усталених у суспільстві».
Але в Україні не існує якогось єдиного стандарту етики чи моралі, на який можна посилатись, а законопроєкт №15150 не містить чіткого визначення цього терміну. Це спричинить різне тлумачення доброзвичайності судами та відсутність прогнозованого застосування цієї частини Цивільного кодексу.
«Те, що зараз пропонується в Цивільному кодексі, — радянський “домострой”, який подається під гаслами доброзвичайності. Що таке доброзвичайність, пояснити не можуть ні автори, ні будь-хто інший», — каже нардепка Інна Совсун.
Право на забуття
Стаття 328 проєкту кодексу закріплює право людини на «забуття». Фізична особа зможе вимагати видалити інформацію про себе не лише якщо вона неправдива, а й коли, на її думку, ці дані вже не мають суспільного інтересу.
Це викликає побоювання, що корупціонери й колаборанти звертатимуться до судів і вимагатимуть видалити з інтернету інформацію про їхні злочини.
«Якщо ця норма запрацює, медіа та аналітичні системи будуть змушені або вилучити інформацію щодо особи, або відбілювати репутацію таких діячів. Це повністю суперечить принципам прозорості та підзвітності дій, руйнує цілісність історичних корпоративних даних і робить неможливою процедуру перевірки контрагентів», — кажуть у компанії YouControl.
Цифровий образ військовослужбовців
Стаття 321 вводить поняття цифрового образу. Це можуть бути профілі в соцмережах, акаунти в системах електронного урядування, електронні підписи та печатки.
Стаття гарантує кожному право на вільне створення й використання цифрового образу, але є винятки. Наприклад, право на цифровий образ можуть обмежити «на підставах і порядком, визначених законом». Те, що має вигляд безпекової норми, згодом може вилитись у повну заборону використання соцмереж військовими.
Ризики полегшення «дерибану»
У проєкті є норми, які підсилюють захист так званого «добросовісного набувача» — покупця, який каже, що не знав про порушення закону при укладенні угоди. Якщо він купить майно, повернути його буде значно складніше. Понад те, через десять років після добросовісного набуття оскарження угоди стане майже неможливим.
Також відлік строку для оскарження можуть прив’язувати до часу, коли запис про правочин вносять до реєстрів, а не до моменту, коли порушення виявили. Це відкриває широкий простір для схем, після яких повернути майно буде майже нереально.
«Скрєпна сім’я»
Шлюби з особою, яка змінила стать, визнаватимуть недійсними. Ініціювати визнання шлюбу недійсним зможуть треті особи навіть після смерті одного з партнерів. Кодекс визначає шлюб лише як союз чоловіка і жінки. Через це одностатеві шлюби, укладені за кордоном, в Україні не визнаватимуть. Також одностатеві партнери не зможуть вважатися членами сім’ї навіть через суд.
Змінять правила розлучення. Подружжя, у яких є дитина до 14 років або з інвалідністю, суд не зможе розлучити відразу. Якщо пара домовилася, з ким житиме дитина, як поділять майно, — суд відкладе розлучення на місяць. Якщо ні — на пів року.
Ще одна норма стосується прізвища після розлучення. Один із подружжя зможе вимагати, щоб інший повернув собі дошлюбне прізвище. Підставами для вимоги можуть стати вчинення домашнього насильства, кримінального правопорушення, аморального вчинку, зради тощо. Що таке «аморальний поступок», законотворці не деталізують.
Звуження прав дітей
Новий Цивільний кодекс значно змінює права дітей. Правозахисники критикують ймовірне обмеження права усиновленої дитини знати своє походження. Норма, яка дозволяє змінювати дату й місце народження після всиновлення, може стати втручанням в ідентичність дитини.
Кількість підстав для скасування усиновлення нардепи розширили, при цьому сама процедура залишається складною та тривалою.
Окремо обурює стаття 1538, яка дозволяє не забирати дитину з пологового будинку, якщо в неї є «істотні вади фізичного та/або психічного розвитку, а також за наявності інших обставин, що мають істотне значення».
Читайте також, кому треба терміново переформити нерухомість.
Публікація створена в рамках проєкту Інституту висвітлення війни та миру (IWPR) «Посилення громадського контролю» за фінансової підтримки Норвегії.
