У військовому середовищі «піратами» називають цивільних, які воюють або виконують іншу роботу в зоні бойових дій, але не оформлені як військовослужбовці Сил оборони.
«Піратами» можуть бути оператори БпЛА, парамедики, водії евакуаційних екіпажів та навіть штурмовики. Вони їздять на ротації, працюють з офіційними підрозділами, отримують бойовий досвід, але юридично залишаються цивільними. Розповідаємо все, що відомо про «піратів».
Як виникли «пірати»
Неоформлені добровольці з’явилися ще у 2014 році, коли росія почала війну проти України. Тоді українська держава була не готова до великої війни. Янукович довів армію до напів боєздатного стану, частина державних інституцій була дезорієнтованою, а фронт потребував людей швидше, ніж система могла їх легально оформити.
На цьому тлі виникли десятки неофіційних добровольчих батальйонів. Першими такими добровольцями, ймовірно, став «Чорний корпус». Приблизно сотня футбольних фанатів з Харкова спочатку робила рейди для виявлення проросійських активістів у Харкові. У травні 2014 року «Чорний корпус» зайшов у Маріуполь і взяв у полон «міністра оборони “днр”» Ігоря Какідзянова. За кілька днів МВС на базі «чорних чоловічків» створило спецбатальйон «Азов».
Згодом деякі добровольчі підрозділи, наприклад, «Айдар» і «Азов», легалізувалися і стали підрозділами Сил Оборони. Інші ще довго лишалися поза офіційною структурою.
Після 24 лютого 2022 року «пірати» не зникли: на фронті нині працюють «Сліпа Лють», «Удачники», «Госпітальєри». Вони й досі воюють без офіційного статусу, без пільг від держави, без бойових виплат, а після ротацій повертаються до цивільного життя.
Зазвичай «пірати» працюють у взаємодії з конкретними підрозділами за особистими домовленостями. Добровольці приїжджають у сектор, питають, чи потрібна їхня робота, і виконують задачі разом із військовими.
Анна, вокалістка творчого об’єднання «МУР», розповідала, що заробляє гроші в цивільному житті, а потім їде на ротацію як операторка БпЛА. Вона хотіла оформитися офіційно, але в підрозділ, де планувала служити, не брали жінок.
Командир «Сліпої Люті» Олексій «Мауглі» Цибулько у цивільному житті працює менеджером. Він пригадує, що після початку повномасштабного вторгнення пішов у військкомат, там його записали в зошит і більше не зв’язувалися. Після цього Олексій почав шукати інший спосіб бути корисним і потрапив на тренування Української добровольчої армії.
Як працюють «пірати»
«Пірати» не діють повністю автономно, а працюють у взаємодії з конкретними підрозділами Сил оборони. Оператори БпЛА можуть вести розвідку, передавати дані військовим або працювати з ударними групами. Медики допомагають з евакуацією та стабілізацією поранених. Добровольчі підрозділи вогневої підтримки можуть працювати з бригадами, які потребують підсилення.
Зазвичай це тримається на особистих домовленостях. Добровольці приїжджають у сектор, питають, чи потрібна їхня робота, і виконують задачі разом із військовими.
Не всім військовим подобається такий формат роботи. Людина чи екіпаж, які не інтегровані в підрозділ, можуть гірше знати маршрути, обмеження, правила комунікації, безпекові процедури на конкретній ділянці фронту, де знаходяться міни. Якщо цивільна людина працює в зоні бойових дій поруч із військовими, але не входить до структури підрозділу, незрозуміло, хто відповідає за її підготовку, безпеку, дії та наслідки помилок.
Керівниця медичної служби «Ульф» Аліна Михайлова розповідала про випадок, коли екіпаж «Госпітальєрів» опублікував відеозвіт після ротації, який, за її словами, міг розкрити місце роботи стабілізаційного пункту.
За який кошт живуть і працюють
Оскільки «пірати» не є військовослужбовцями, держава не забезпечує їх так, як забезпечує офіційні підрозділи. Вони можуть не отримувати військову зарплату, бойові виплати, форму, пальне, спорядження, харчування чи обладнання через військову частину. Так само, якщо «пірат» загине, потрапить в полон або буде пораненим — його родина не отримає виплати й пільги, що мають військовослужбовці.
Деякі «пірати» заробляють гроші цивільною роботою, щоби їздити на фронт. Частину ресурсів добровольці можуть одержувати від військових підрозділів, з якими співпрацюють. Але це не замінює системного забезпечення. Тому «пірати» часто оголошують збори на свою роботу.
І тут виникає аспект прозорості та доцільності витрат. У 2026 році збори на базове спорядження, плитоноски чи берці, викликають подив: в армії все це видають коштом держави, тож чому люди повинні донатити цивільним? Особливо, коли є технологічніші потреби регулярних військ, наприклад, БпЛА чи РЕБ.
Чому «пірати» й досі не хочуть в армію
Перша причина — гнучкість. «Пірат» може зберігати цивільну роботу й періодично, за бажанням, їздити на ротації. Друга причина — невизначеність умов і строків служби. «Мауглі» пояснює, що йому морально важко підписувати контракт. Адже він не розуміє, коли і як він зможе повернутися до цивільного життя, враховуючи, що не бачить себе військовим після закінчення війни.
Третя причина — бажання працювати з конкретною командою. Добровольці не хочуть потрапити у випадковий підрозділ або під командування людей, яким не довіряють. Для них важливо зберегти власну структуру, людей і спосіб роботи.
«Я не готова відпускати своїх людей підпорядковуватися до якогось пана офіцера, який неясно якого рівня командир, яка він людина, які він мав перед цим життєві випробування», — зазначає керівниця «Госпітальєрів» Яна Зінкевич.
