Костянтин Немічев — ветеран російсько-української війни, офіцер спецпідрозділу Kraken, один із тих, хто з перших днів повномасштабної війни захищав Харків.
Поговорили з ним про підготовку до «повномасштабки», досвід АТО та про звільнення Харківщини.
Як зустрів повномасштабне вторгнення
23 лютого я був у Києві, зустрічався з різними людьми, які володіли інформацією. І десь о 16.00 я вже розумів, що буде війна, що вони починають розгортатися.
Останній дзвінок до мене був о 21 годині — це почали рух російські колони. Я вже їхав до Харкова. Подзвонив побратиму, який був у Харкові, сказав, що колони вже розгортаються, тож о п'ятій ранку буде наступ.
Я приїхав, заправив машину та ліг відпочивати о першій годині ночі. Побратим, якому я повідомив, не спав всю ніч. Він потрапив на виступ путіна. О 4.55 розбудив мене, сказав «тут зараз путін виступає, оголошує СВО». І через кілька хвилин почалися вибухи.
Позитивний момент, що був зв'язок. Як би я зробив? Я би виключив увесь зв'язок, перебив би якусь там енергосистему повністю та паралізував місто.
Ще кілька годин працювало метро у Харкові. У нас були позначені точки збору, на ці точки на дев'яту ранку прийшло десь 600 людей.
Про досвід АТО
АТО — це було тренування. За два роки, що там знаходилися, ми навчилися озброєнню, штабній роботі. І завдяки цьому ми за п'ять годин розгорнули підрозділ на дві тисячі осіб.
Під час АТО не було таких ракет, ми не бачили, як вони прилітають і вибухають. Найбільші калібри, які ми бачили, — «Смерчі», «Урагани». Звісно, що не було й такого масштабного досвіду. Коли ми виставляли окружну дорогу, це дуже великий фронт, якщо брати кілометраж. Ми вчилися вже в бою.
Про планування операцій
Ми підпорядковані Головному управлінню розвідки. Кожна операція — нестандартна. Якщо брати Руську Лозову, ми там зробили відволікаючий маневр і зайшли в тил армії росії. У нас є відео на квадрокоптерах, де вони просто хапали речі, чемодани, бігли, потім кидали їх, бо не встигали. Вони не розуміли, що відбувається. Ми їх обійшли через ліс, і вони були відрізані.
Після Руської Лозової було селище Питомник, згодом — операція на Білогорівку Донецької області. Далі був контрнаступ наш харківський. «Кракен» був одним із фьорстлайнерів, ми робили все дуже гнучко і швидко. Російська армія не встигала реагувати на ці моменти.
Чи добре воюють росіяни
У нас часто люблять жартувати про якихось бомжів з автоматами. Якби так було, ми вже вибили би їх за кордони України в межах 1991 року, і все. Пропаганда працювала там понад 20 років. Якщо брати перші хвилі їхньої мобілізації, вони були мотивовані та реально йшли воювати проти НАТО, проти Байдена.
ЧВК «Вагнер» — це люди, які вміють воювати. Ми з ними перетиналися в Соледарі та у Бахмуті. Зрозуміло, що там є зеки, яких вони женуть уперед, які фізично розміновують поля, йдуть під обстрілами. Тобто не можна сказати, що вони не вміють воювати та в них немає мотивації. Вона є.
