*Це партнерський матеріал.
Чули, що ЄС закрив свої кордони для військовозобов’язаних українців? І що на Харківщині за «законом від Уряду» вимикатимуть зв’язок під час повітряних тривог? Ці історії мають дещо спільне. Це фейки.
85 % українців знають про існування неправдивих / фейкових публікацій у мережі — показує дослідження ГО «Інтерньюз-Україна». 74 % із них вважають, що здатні розпізнавати дезінформацію.
А наскільки добре ти розбираєшся в цій темі? Перевір свої знання.
Квіз створено в межах транскордонного проєкту «Голоси молоді проти дезінформації та пропаганди», який фінансується Шведським інститутом і спільно втілюється трьома організаціями: Fanzingo зі Швеції, ГО «Інтерньюз-Україна» з України та Independent Journalism Center з Молдови.
Що з переліченого нижче є «слопом»?
Slop дослівно перекладається як «помиї». Так називають потік дивних зображень, безглуздих відео та вигаданих історій, згенерованих за допомогою ШІ, які створюються у великій кількості заради переглядів і трафіку. Але в руках пропагандистів такий контент має іншу мету — впливати на переконання людей і поширювати фейки. Цей різновид пропаганди отримав назву «слопаганда».
У популярному Telegram-каналі провели опитування: «Чи підтримуєте ви заборону на продаж різдвяних гномів в Україні?». «За» проголосували 65 % опитаних підписників. Який висновок можна зробити з цього?
Який заголовок має виразні ознаки клікбейту?
Клікбейтні заголовки створюють, щоб привернути якомога більше уваги й спонукати читачів перейти за посиланням. Вони апелюють до емоцій: викликають цікавість, страх, обурення або здивування. Для цього приховують важливі деталі, використовують емоційно забарвлені слова та перебільшують факти. Як наслідок, заголовок може створювати хибне уявлення про зміст новини.
Яке з наведених тверджень є фактом, а не судженням?
Факт — це інформація про подію, явище чи обставину, яку можна перевірити за допомогою надійних джерел, документів або статистичних даних. Натомість судження відображає суб’єктивну думку чи оцінку, тому його не можна однозначно підтвердити або спростувати.
Який пропагандистський прийом використано в цій карикатурі?
Дегуманізація — це позбавлення певної групи людей людських рис через зображення їх як ворогів, тварин чи навіть паразитів. Так пропаганда формує образ ворога, якого потрібно ненавидіти й знищувати. Це допомагає виправдовувати насильство: убивства, знущання та руйнування починають сприйматися як допустимі й навіть необхідні дії. Подібні образи використовували в різні історичні періоди та й сьогодні. Наприклад, російська пропаганда називає українців «нацистами», «нелюдами», «тарганами» тощо.
