Мова має значення. Завжди. Мова — не просто засіб спілкування, це пам’ять, душа, історична тяглість і сила народу. А чи добре ви її знаєте? Учили правила, ненавиділи домашку, похапцем вчили віршик на перерві — чи й нині читаєте нових письменників, знайомитеся з поетесами на творчих вечорах, вишукуєте фразеологічні цікавинки та записалися до чотирьох книжкових клубів?
До Дня української писемності та мови пропонуємо вам пройти звивистий лабіринт нашого тесту.
Вітаємо, «любі читачі і ще любіші читачки»! Чи не згадаєте, хто це у нас володар фемінітивів? Хто розділяв своїх поціновувачів і так і звертався до них: «розумний читачу і прекрасна читачко»:
Це Майк Йогансен був такий чемний у книзі «Подорож ученого доктора Леонардо і його майбутньої коханки прекрасної Альчести у Слобожанську Швайцарію».
Розімнемося! Що ви, чи писали сьогодні Всеукраїнський радіодиктант національної єдності? А чи знаєте, коли українці писали його вперше?
Перший радіодиктант українці писали у травні 2000 року, і він був приурочений до дня Кирила і Мефодія та перепоховання Тараса Шевченка. Згодом його перенесли й присвятили Дню пам'яті Преподобного Нестора Літописця, до якого прив'язаний День української писемності та мови 9 листопада. Після переходу ПЦУ на новоюліанський календар у 2023 році диктант перенесено з 9 листопада на 27 жовтня.
Багатющий український фольклор є невичерпним джерелом літературної мови. А чи зможете відрізнити наших казкових персонажів від чужої нечисті? То хто тут не наш:
Чугайстра уявляли як життєрадісного, оброслого чорною чи білою шерстю лісовика, що танцює, співає, полює на мавок і охороняє ліс. Коркуша — гидка потвора, що заражала людей коростою, віспою. Потерча — душа мертвонародженої або померлої дитини, яку не встигли охрестити за життя та яка не знайшла спокою. Вирлоока змальовують як високу однооку істоту зі вкритою шерстю головою, він убивця й руйнівник, який нищить усе, що трапляється на шляху. То всі наші почвари! А от Тартало — одноокий велетень із міфології басків, типаж давньогрецького циклопа. Він пастух, але завжди радий викрасти когось молоденького із села собі на обід.
Фразеологізм «смалити литки» можемо тлумачити як…
«Смалити (чи присмалювати) литки біля когось» — залицятися, загравати з кимось.
Один видатний письменник, філолог надзвичайно любив Харків, і хоча багато мандрував світом, писав: «Біда з Харковом та, що поїдеш до нього раз, а тоді не можна не поїхати знову». Хто ж це був?
Почесний доктор Харківського університету і Могилянки, президент Української Вільної Академії Наук у США, академік НАН України та професор Гарварду — за 93 роки життя Юрій Шевельов об'їздив пів світу, але містом, яке назавжди в його серці, називав саме Харків. Його «П'ятий Харків» — місто без «п'ятої колони», де громадяни усвідомлюють себе частиною українського єдиного простору. «І я відчув: Харків має українське серце. Не в будинках, не в пам'ятниках, навіть не в старих церквах, а в людях».
Українські поети й письменники мали безліч талантів, уміли грати на багатьох музичних інструментах. Популярною була бандура — як символ України, уособлення національної душі. А хто з літераторів-музикантів не опанував бандуру?
Гнат Хоткевич був знаним бандуристом, Павло Тичина грав на сопілці, флейті, кларнеті, гобої, бандурі та роялі. Тарас Шевченко грав на торбані, різновиді бандури, Григорію Сковороді підкорилися бандура, гуслі, флейта, сопілка ліра та орган. А от Леся Українка чудово грала на фортепіано.
Продовжимо, слово на музику положимо. Яку українську народну пісню з літературним текстом вважають найстарішою?
Найстарішою українською піснею, запис якої зберігся, є балада «Дунаю, Дунаю, чому смутен течеш?», яку в середині XVI сторіччя занотував у рукописі чеський філолог Ян Благослав. У пісні розповідається про дівчину, яка потрапила в полон до турків, сидить на березі Дунаю та благає річку допомогти їй повернутися додому.
Існує термін — лінгвоцид, цілеспрямоване нищення мови як головної ознаки народу, нації. Українську мову обмежували, забороняли й утискали протягом 400 років. Чи уявляєте ви, скільки є прикладів утисків української?
Дослідники нараховують понад 100 задокументованих прикладів утисків української мови під владами Речі Посполитої, імперії Габсбургів, російської імперії, Румунського королівства, Польщі, срср. Лінгвоцид спрямовувався насамперед проти писемності. Це і Емський указ, і Валуєвський циркуляр, і заборона відзначати 100-річний ювілей Шевченка, і заборона Скрипниківки, і примусова русифікація. Лінгвоцид, що здійснює російська федерація нині під час вторгнення, потребує документування для майбутнього суду над загарбниками.
Це не надто розповсюджене прислів'я ви точно зможете продовжити! «Світить Місяць, та не гріє, тільки…»
Прислів'я «Світить місяць, та не гріє, тільки в Бога хліб їсть» означає, що людина може здаватися гарною, привертати увагу, а насправді не приносити користі, лише видбирати час, увагу й ресурси.
Цей видатний літератор вважав, що навіть наймогутніші правителі змушені підкорятися законам мови. Мовознавці часто цитують його фразу: «Граматика повеліває навіть королями». Це сказав:
Жан-Батіст Мольєр вважав, що граматика символізує порядок, логіку і правила, які стоять вище за людську владу, якою б абсолютною вона не була. У п'єсі Мольєра «Учені жінки» (1672) граматика порівнюється з силою, яка панує навіть над королями.
Слово «марудний» має кілька тлумачень, позначте зайве:
«Марудний» не означає «марний».
Талановита, щира й безкомпромісна, ця поетеса й письменниця — справжня муза, що надихає. Вона писала бестселери, давала ляпаси чиновникам, не брала нагороди у президентів, називала ордени «державною біжутерією». Хто ця валькірія, що збирала повні зали шанувальників?
93 роки живій легенді української літератури Ліні Костенко — а вона й нині захоплює і дивує. Її поезія здатна пробудити і дух свободи, і нагадати про вічний поєдинок добра і зла, і показати красу українського слова. Талантом і красою поетеса захоплює всіх, хто її знає. Дмитро Павличко розповідав, що досі береже коробку сірників, куплених понад 60 років тому, аби прикурити Ліні цигарку.
московський суд 3 вересня засудив чотирьох українських військовополонених до ув'язнення за сфабрикованими звинуваченнями в тероризмі. Підполковник Андрій Антоненко, якого засудили до 28 років позбавлення волі, під час останнього слова прочитав уривок із вірша цього українського поета. Якого саме?
«Я є народ, якого Правди сила ніким звойована ще не була. Яка біда мене, яка чума косила! — а слава знову розцвіла». Ці рядки Павла Тичини лунали в московитських застінках. На вимоги судді переказати зміст твору підполковник Антоненко відповів: «Він про глибоку любов до своєї країни».
Видатні українські літератори часто були ще й поліглотами, знали багато іноземних мов. Завдяки їх дивовижним здібностям ми читаємо якісні переклади античних творів і книжок європейських і світових майстрів. А хто знав найбільше мов?
Григорій Сковорода знав вісім мов, Леся Українка — десять, Володимир Свідзінський — 11. Микола Зеров перекладав із 20 мов. А рекорд серед українців належить сходознавцю, письменнику Агатангелу Кримському. Він опанував приблизно 70 мов і був одним із найвизначніших поліглотів у світі.
Український поет і видавець Іван Малкович у своєму вірші називає ці літери української абетки «місячним серпиком» і «крихітною свічечкою». Які це літери?
Мова у вірші йде про літери Є та Ї. «Хай це можливо і не найсуттєвіше але ти дитино покликана захищати своїми долоньками крихітну свічечку букви “Ї” а також витягнувшись на пальчиках оберігати місячний серпик букви “Є” що зрізаний з неба разом із ниточкою…»
