У січні Агентство федерального уряду США USAID призупинило фінансування всіх програм та проєктів після директиви Держдепу про аудит на 90 днів. Яких сфер торкнулося призупинення програм, якими є основні виклики, що постають перед медичними установами України, та які є шляхи вирішення проблем? Про це розповів Євгеній Бабенко, медичний директор Дергачівської центральної лікарні, на брифінгу в пресцентрі «Накипіло».
До обговорення проблем державних установ і неурядових благодійних організацій долучилися Юлія Нікішина, координаторка благодійного фонду «Місія Харків», Микола Камчатний, співзасновник благодійного фонду «Зоряна Україна» та Валерія Винникова, керівниця команди з медичної допомоги благодійної організації «Координаційний гуманітарний центр».
«Призупинення фінансування вплинуло на доступність для населення ліків, котрі не входять до переліку державних закупівель, на закордонне навчання лікарів, курси підвищення кваліфікації, на супровід хворих на ВІЛ-інфекцію, вірусні гепатити, туберкульоз, а також на закупівлю медичного обладнання, яке не покривається Міністерством охорони здоров’я. Фінансова пауза матиме негативний ефект», — зазначив Євгеній Бабенко.
До зупинки фінансування в об’єднаній територіальній громаді працювали мультидисциплінарні команди. Вони виїжджали на допомогу людям, які перебували у важкодоступних місцях. За відсутності фінансової підтримки команди припинили діяльність.
Наразі в Дергачівській центральній лікарні є робоче обладнання та запас ліків із довгим терміном придатності. Якщо необхідні ліки закінчаться, лікарня підв’яже хворих до проєктів державної закупівлі. Зараз гострої необхідності у фінансуванні немає, але приблизно через рік може з’явитися.
Різниця між громадським сектором і державною установою полягає в тому, що громадський сектор гнучкіший, коли є задача швидко адаптуватися до змін. Алгоритм дій державних установ вужчий, ніж у неурядових організацій.
«“Місія Харків” не зіштовхнулася з проблемою зупинки фінансування, бо ми не реалізовували проєкти за підтримки USAID. Проте ми працювали з партнерами, які фінансувалися програмою, зокрема з розповсюдження медичних препаратів територією України. Деякі з цих напрямків зупинилися», — розповіла Юлія Нікішина, координаторка благодійного фонду «Місія Харків».
Кожна компанія має чітко аналізувати свій фандрайзинг і залучати до проєктної діяльності декілька донорів. Стратегічне й фінансове планування варто розписувати мінімум на 2–3 роки.
«“Зоряна Україна” відчула заморозку надходження коштів, оскільки ми імплементуючі партнери організації “Міжнародний комітет порятунку”, грантерки USAID. Стратегічно ми не змінюємо плани, але необхідно змінити об’єм активностей і переформатувати діяльність», — зауважив Микола Камчатний, співзасновник благодійного фонду «Зоряна Україна».
Від 1 лютого «Зоряна Україна» планувала старт нового медичного проєкту, але через невизначеність його відкладено. Організація гарантує перебування мобільних бригад у локаціях, де питання допомоги постає найгостріше.
Підтримка необов’язково має надходити з грантових коштів, можна продовжувати фінансування з донаціями в натуральній формі. Варто врахувати, що період затримки може бути продовжений.
«У реаліях України найближчим часом складно робити прогнози щодо фінансування. Потрібно проявити згуртованість у регіонах», — додала Юлія Нікішина.
Установа функціонує настільки довго після припинення фінансування, наскільки вона підготувалася. Організації, які мають декілька джерел фінансування або різні підходи до впровадження своїх проєктів, краще адаптуються до змін.
Настав момент, коли держава має активізуватися й шукати рішення проблеми. Нині парламентський Комітет із питань гуманітарної та інформаційної політики звертається до інших партнерів зі всього світу, аби заповнити прогалини, які виникли через призупинення програм USAID.
Цей матеріал створено завдяки заходу в нашому пресцентрі.
Якщо ви хочете провести в нас свою зустріч, пресконференцію, дискусію абощо — напишіть нам у телеграм або на пошту.
