Саморефлексія — важлива частина внутрішнього життя зрілої усвідомленої людини. Психіка не перебуває у пасивному стані, а навпаки — відбувається постійна внутрішня робота, яку ми символічно називаємо внутрішнім діалогом. Зазвичай можливість такої розмови важлива й підтримувальна.
Самоаналіз дає змогу покращуватися, ставати більш усвідомленими, сприймати світ у всіх його відтінках, бути більш адаптивними до подій зовнішнього світу.
Проте часто стається так, що наші внутрішні роздуми можуть опинитися у полоні негативу. Негативні роздуми й рефлексія, розфарбована в чорні й сірі кольори, здебільшого руйнівні. Однак маємо можливість подивитися на негативні роздуми й з іншої перспективи. Опанувати й спрямувати роздуми туди, де негативні думки будуть конструктивними, можна за допомогою кількох кроків.
Передусім варто точно визначити, а про що, власне, ваші розмірковування? Яка мета діалогу із самим собою? Чого ви прагнете досягти?
Спробуйте подивитися на проблему по-іншому й пошукати можливості в тому, що сталося і відбувається у вашому житті тепер. Який досвід, який урок, які сенси має те, що відбувається? Як це може вплинути на ваше життя?
А втім, розмірковуючи про майбутні події або минуле, треба обов’язково не втрачати контакт із сьогоденням. Намагайтеся визначити обмеження часу, які ви готові виділити на розмірковування з певної теми. За потреби використовуйте таймер. Він допоможе повернутися до реальності.
Робіть нотатки та фіксуйте результати своїх роздумів. Тоді в наступний раз буде зрозуміло, що саме ви потенційно можете отримати від складної, але чесної бесіди із самим собою.
Корисно ділитися своїми думками з близькими, а за змоги — з терапевтом. Сторонній погляд допоможе побачити когнітивні викривлення, помилки й елементи катастрофізації та багато іншого. Реальний живий діалог — завжди корисний і найпростіший спосіб перевірити те, що відбувається у вашому внутрішньому просторі.