На війні всі засоби хороші. А найкращі — ті, що можуть зберегти життя нашим військовим. Такими є НРК, наземні роботизовані комплекси.
Про НРК
НРК складається з декількох основних компонентів: платформи на колісному чи гусеничному шасі, двигуна, контролера, акумулятора, системи зв'язку, пульта віддаленого керування та камер. Готовий робот може важити до 300 і везти на собі понад 200 кілограмів.
«У роботів є кілька важливих характеристик. Передусім — зв'язок. Зазвичай від виробників роботи надходять на радіозв'язку. Цей тип управління відносно простий, але в нас узагалі не працює, його глушать. Ще тримається Starlink. Нам обіцяли експериментальні Starlink, що не боятимуться РЕБів. Привезуть — встановимо, протестуємо.
Потім — контролер управління двигуном, оскільки двигуни можуть бути різні, акумулятори різної місткості, і система управління. Чим більше місткість акумулятора, тим далі він заїде. А чим далі він заїде, тим менше люди ризикуватимуть життям», — зауважує «Електрик».
Де використовують НРК
Із НРК 58-ма бригада почала працювати з лютого 2024 року. Майже всі хлопці тут були піхотинцями, пройшли окопи. Вони кажуть: якби в їхні часи були такі технології, працювали б значно краще, ефективніше й безпечніше.
«Торік у цей час я сидів на позиції. Якби до нас приїхав НРК і привез стільки провізії, я був би дуже задоволений. Бо все, що нам скидали, — розбивалося, майже нічого не залишалося, кришки та пляшки з водою. Тут хоч їде довго, але все приїжджає цілим», — ділиться «Студент».
Важливою перевагою НРК є можливість віддаленої роботи оператора. А ще машини можуть проїхати там, куди людина не дійде, — і виконати місію, з якої військові б не повернулися. Задачі можуть бути різними: довіз великих об'ємів провізії, пального, особового складу, евакуація поранених і загиблих, завдання уражень противнику, розмінування тощо.
«У дитинстві я мріяв про машинку на радіокеруванні. Тепер працюю з “машинками” вартістю 800 тисяч», — сміється «Електрик».
Від виробництва до місій
На платформі Brave1 Market ціни на НРК стартують від 48 000 і сягають 3 900 000 гривень. Проте фактична ціна для підрозділу завжди є вищою, адже кожен робот потребує доопрацювання. На це може знадобитися від трьох днів та кількасот тисяч гривень.
«Ще не було жодної машинки, яку ми б отримали й вона одразу поїхала виконувати завдання. Наприклад, цей робот вартістю 850 тисяч гривень первинно мав дальність зв'язку 500 метрів. Ми зв'язалися з виробником, аби дізнатися про ретранслятори, — а їх немає. Через це робот був без роботи майже рік. Ми зв'язались із “Хмаринкою”, програмним забезпеченням для керування роботами через цифровий зв'язок, і переробили його. Тепер він працює на LTE від Starlink і може виконувати дальні місії», — наводить приклад «Електрик».
Робот здатен проїхати там, де людина не пройде, — і виконати місію, з якої людина б не повернулася. Один із видів НРК, які збирають з нуля в цій лабораторії, — роботи-камікадзе. Вони складаються з двох перероблених ТМ (протитанкові міни) і працюють на оптоволокні. Їх у бригаді використовують для підриву ворожих бліндажів. Вартість одного «фаєр-шоу» — 25 000 гривень плюс вибухівка.
Потреба в кадрах
Перед місіями роботів обов'язково тестують. «Електрик» зазначає, що виробники часто проводять тестування на полігонах, в умовах, надто далеких від реалій війни.
Для обслуговування одного робота потрібно мінімум чотири спеціалісти: два механіки й два електрики. У лабораторії військові і працюють, і живуть: через нестачу кадрів доводиться працювати майже цілодобово.
«Командування ставить задачі — ми виконуємо. Можемо адаптувати робота під будь-який запит. Можливості є, але не вистачає фахівців. Зараз цю роботу виконують дві-три людини, які працюють 24/7. Якщо НРК виконує місію вночі, потрібно бути на зв'язку, аби швидко розв'язувати технічні питання», — розповідає «Електрик».
Кадровий голод — ключовий запит у підрозділі, жаліється «Студент»:
«Найбільша потреба — айтівці, системні адміністратори, які хоча б на базовому рівні розуміються на IP-адресах. Решті навичок можна обучити, тут немає нічого складного. Особливо, якщо ми все стандартизуємо».
Відсутність стандартів
Відсутність єдиних стандартів для виробництва НРК є великою проблемою, продовжує «Електрик»:
«Ми знаємо 15 виробників НРК, які роблять різні види машин. Проблема в тому, що кожен виготовляє роботів, як йому зручно, зі специфічними деталями й рішеннями. Усі ці НРК живуть власним життям, вони не універсальні. А для військових важлива універсальність».
Це важливо з кількох причин. По-перше, швидкість і вартість ремонту: в умовах нестачі часу шукати унікальні запчастини від конкретного виробника й тижнями на них чекати немає потреби. Якби всі використовували стандартні деталі, можна було би швидко взяти деталь з одного робота й переставити в іншого. А замість тримати на складі 15 різних типів акумуляторів чи інших деталей — мати універсальний комплект запчастин.
По-друге, навчання операторів. Коли роботи працюють по-своєму, потрібно навчати людей окремо для кожної моделі. З універсальними стандартами досить провести загальне навчання, і підрозділ матиме оператора, який працюватиме з будь-яким НРК.
По-третє, масштабування. Аби НРК були в кожній роті та кожному батальйоні, потрібна можливість швидко їх виробляти й обслуговувати. Це реально лише за умови стандартизації.
Майбутнє
Досвід 58-ї ОМПБр показує, що наземні роботизовані комплекси є ефективним інструментом для логістики та евакуації, який знижує ризики для особового складу. Однак їхнє масове запровадження неможливе без подолання ключових викликів: відсутності стандартів, дефіциту кваліфікованих фахівців і високої ціни кожного комплексу.
Саме в це фахівці підрозділу і планують інвестувати свій час і ресурси.
