У Музеї археології Харківського національного університету імені В.Н. Каразіна нині зберігають 300 тисяч експонатів, серед яких — унікальні колекції предметів бронзового віку, скіфської доби, античного часу, черняхівської та салтівської культур. Про те, як під час війни зберігають цінні експонати, у черговому випуску подкасту «Харківські історії» на Радіо «Накипіло» розповіли старший науковий працівник Музею Станіслав Задніков і головна зберігачка фондів Анна Андрусишина.
Музей археології зберігає артефакти вже 220 років
«Музей археології веде свій початок від заснування кабінету старожитностей при університеті у 1807 році. Тоді піклувальник Харківського університету Северин Потоцький подарував кабінету старожитностей кам’яну плиту з Ольвії», — розповів Станіслав Задніков.
Цю плиту в музеї називають першим експонатом. Вона пережила Другу світову війну (тоді розміщувалася на горищі). Збереглася плита й до нашого часу.
«Її ніхто не забрав, бо вона важить майже 20 кілограмів», — пояснив Станіслав Задніков і додав, що найважчими роками для Музею археології стала Друга світова.
Утрачені експонати під час Другої світової війни
«Нині в нас є деякі знахідки зі старих фондів. Але більша частина колекції Музею археології почала формуватися вже пізніше, після Другої світової. Адже, на жаль, більшість експонатів музей утратив унаслідок війни та евакуації», — сказав старший науковий працівник Музею археології.
За його словами, частину експонатів намагались евакуювати з Харкова в 1941 році. Але у вагон, у якому розміщувалися експонати не тільки Музею археології, але й Історичного музею, улучила авіабомба. Сталося це на станції Олексіївка під Бєлгородом.
«Декілька днів солдати й місцеві жителі збирали ці артефакти. Але їм удалося врятувати лише декілька сотень старожитностей, які потім евакуювали в Уфу. Тож усю колекцію втрачено», — зазначив науковець.
До 2013 року археологи з Харкова вели розкопки в Криму
Відтоді археологічні розкопки додавали до колекції музею унікальні речі, які за майже 80 років зросли до 300 тисяч експонатів.
«Наприклад, ми зберігаємо цікавий ретон із київської доби. Це посудина для пиття, кована з дорогоцінних металів. Також ми маємо цікаві тематичні колекції. Зокрема, у нас зберігається унікальна колекція з Криму. Адже до 2013 року наші археологи працювали на території півострова», — розповіла головна зберігачка фондів Музею археології Анна Андрусишина.
Вона згадала, як 23 лютого 2022 року працівники музею, прогнозуючи небезпеку, почали відкривати вітрини постійної експозиції та знімати найдорожчі речі, які в них були.
Випробування широкомасштабною війною
«Звісно, початок війни всі ми зустріли в Харкові, і це дуже складний період як для музею, так і для працівників», — сказала представниця музею.
Попри те, що виставкова зала Музею археології та фондосховище із 2015 року розташовані в головному корпусі університету, обладнаному за сучасними вимогами музейної справи, 1 березня 2022 року після влучання російської ракети цей корпус затопило.
«Працівники музею у надскладних умовах, без світла ліквідовували наслідки ворожої атаки. Вони виносили експонати, пірнали у воду, витягували їх і сушили. Це дало певний результат: ми зуміли мінімізувати втрати», — зазначила Анна Андрусишина.
За її словами, у Музеї археології ще й досі відновлюють експонати, які постраждали внаслідок затоплення. Найбільшої уваги потребують предмети з металу, скла й кістки. Після затоплення вони довгий час мають проходити різноманітний моніторинг. Музейники ретельно стежать за їхнім станом.
Попри війну колекція зростає
Нині ж попри війну до музею і далі потрапляють експонати. Часом це випадково знайдені речі, які виявляють під час риття окопів або будівництва фортифікаційних споруд.
«Щороку це різні цікавинки. А 2024 року була цікава знахідка — це рідкісний хрест XIII століття. Це перша офіційна знахідка енколпіона (складаного нагрудного хреста давньокняжої доби) на території Харкова», — розповів про найновіші експонати Музею археології Станіслав Задніков.
