Як доводити розпочате до кінця

Фото: stock.adobe.com

З дитинства ми постійно чуємо, як важливо доводити розпочату справу до кінця. Чи справді це завжди так, що заважає і як допомогти собі — розповідає авторка подкасту «Психотерапевтична п’ятихвилинка», психотерапевтка Наталія Завгородня.

Сучасне життя кидає нам багато викликів. Один із них — уміння робити декілька справ одночасно, швидко реагувати на запити реальності, бути гнучкими й відкритими до змін. Іноді доволі складно постійно рухатися згідно зі сформованим планом. Багато факторів як зовнішньої реальності, так і її очікувань заважають цьому. Наслідком може стати унеможливлення закінчення розпочатих справ і перемикання на нові завдання без завершення попередніх. З дитинства ми постійно чуємо, як важливо доводити справу до кінця. Чи справді це завжди так? Що заважає? Як допомогти собі? Будемо розбиратися сьогодні. 

Почнімо з того, що насправді не обов’язково намагатися закінчити абсолютно всі заплановані справи. Іноді буває так, що змінюються наші пріоритети, мотивація, актуальні потреби й можливості. А вміти зізнатися собі, що те, що було надзвичайно важливо, наприклад, рік тому, нині не є цінним, — корисна навичка для усвідомленого життя. Отже, для початку перевіряйте пріоритетність та актуальність ваших справ, не бійтесь відмовлятися від того, що вже не на часі для вас. Найголовніший ресурс нашого життя — це час. Витрачений беззмістовно, він уже не повернеться. 

Коли ж після перевірки значущості тієї або тієї справи ви виявили, що її реалізація важлива, обов’язково уточніть реалістичність строків її втілення. Адже буває так, що розуміння неможливості здійснити щось у запланований термін призводить до повної відмови й зупинення будь-яких спроб. Якщо ви відчуваєте, що цікавість до справи й мотивація, наявні спочатку, стали знижуватися, поверніться до того, чому саме вам було це цікаво. Іще раз уточніть це для себе. 

Іти до завершення навіть найбільш омріяного й бажаного нам заважає страх, адже реалізація задуманого може, як наслідок, потребувати більших, а іноді й глобальних змін у житті. Поставте собі чесне запитання, чи готові ви до наслідків отриманого, чи відкриті до змін, чи бачите своє подальше життя з урахуванням цих змін.

Як допомогти собі рухатися до мети й не кидати реалізацію на півдорозі? Спробуйте розділяти велике й потенційно довготривале завдання на декілька маленьких і досяжних у короткій перспективі. Це завжди легше, коли ми можемо відразу побачити результати своєї діяльності й так відчути мотивацію рухатися далі. Зафіксуйте складений план або розклад дій і позначайте свої досягнення. Це може бути на папері, дошці або в мобільному телефоні. Наочність і демонстративність дуже допомагають. Спробуйте. Якщо вам не вдається зробити щось із першого разу, дайте собі трошки підтримки й перепочинку. Дозволяйте собі бути неідеальними. Діліться своїми досягненнями та кроками до здійснення запланованого з важливими для вас людьми. Отримання їхньої підтримки й заохочення може бути додатковим стимулом для продовження свого шляху до мрії.

Обов’язково дякуйте собі за всі важливі для вас результати й досягнення. Звертайте увагу на свій шлях, витрачені ресурси, труднощі, з якими ви стикнулися та які успішно подолали, і своє вміння не зупинятися на півдорозі. Усвідомлення свого успішного досвіду допоможе в майбутньому. Ви зможете обіпертися на себе в минулому.

Читайте також

Total
0
Share