Поголений наголо худорлявий чоловік стоїть на колінах прямо на асфальті. У лівій його руці — маленька чорна книжка. Чоловік читає молитви вже дві години. Трохи вище зап'ястку, там, де зазвичай шукають пульс, руку чоловіка тримає поліцейська. Вона теж стоїть на колінах уже дві години.
У правій руці чоловіка — інша рука, дитяча. Вона виглядає з-під термоковдри рятувальників, повернутої червоною стороною до неба. Це 13-річний син чоловіка, Дмитро. Дмитра вбив артилерійський снаряд, який росіяни вранці 20 липня 2022 року випустили по зупинці на Салтівці у Харкові.
Двохсоткілограмовий снаряд від російського «Урагану» вбив на цій же зупинці літнє подружжя. Він поранив також і Ксенію, 15-річну доньку того чоловіка, що молиться вже дві години. Уламки «Урагану» потрапили їй в обличчя і шию, один — застряг у легені. Діти опинились біля зупинки випадково: вийшли на пробіжку районом.
Захисники російської армії в інтернеті, як завжди, могли б списати удар по зупинці на похибку в розрахунках при пострілі, нібито насправді удар наносили по якомусь стратегічному об'єкту. Але влітку 2022 року удари по громадським зупинкам Харкова були не випадковістю, а тенденцією.
Наступного дня, 21 липня, російська РСЗВ поцілила по зупинці тролейбусів біля ринку «Барабашово», вбивши двох людей і поранивши ще 19.
«Якраз тролейбус приїхав, люди тільки-но почали виходити — і залетіла ракета. Людей дуже багато було поранених. Базар не повністю працював, але постраждало багато мирних людей», — розповідав тоді підприємець Хайвар, який допомагав рятувати постраждалих.
1 серпня з реактивних систем залпового вогню була обстріляна автобусна зупинка в Салтівському районі. 72-річного чоловіка швидка встигла довезти до лікарні, але там він помер від поранень. 15 серпня — знову атака РСЗВ, тепер вже «Град», дитячий майданчик і зупинка. Загинула жінка.
Того літа окупанти тримали під контролем велику частину Харківщини. Із деяких позицій їхня артилерія добивала до обласного центру. За тиждень після обстрілу, коли вбили Дмитра та поранили Ксенію, мер Харкова Ігор Терехов анонсував, що в місті встановлять зупинки-укриття.
«Протягом двох-трьох тижнів у Харкові почнемо монтувати безпечні зупинки громадського транспорту. Ми вже визначили перші 25 місць, де вони будуть встановлені насамперед: на найзавантаженіших маршрутах тролейбусів, автобусів і трамваїв», — заявив Терехов.
У середині серпня в місті з'явилася перша зупинка-укриття. У залізобетонному блоці — 12 сидінь, телевізор, на який виводиться відео з камер, центнер піска, щоби гасити потенційну пожежу. Зовні на стінах написано «Харків місто-герой» і намальовані місцеві пам'ятки. Така зупинка може умістити до 25 людей. Під бетоном — армований каркас.
Загалом за рік потому в місті встановили 14 таких зупинок. Мер пообіцяв, що нові зупинки встановлять у місцях, «де на транспорт чекає найбільша кількість людей». Але принцип їх розміщення не надто зрозумілий. Найбільше — чотири — поставили на одній з головних транспортних артерій міста, проспекті Гагаріна. Проте на проспекті Героїв Харкова, який ще довший, встановлено лише дві зупинки.
На проспекті Науки — тільки одна безпечна зупинка, причому розташована біля станції метро «23 серпня», яка є надійнішим укриттям. На Салтівку, найзаселеніший до 24 лютого і найбільш постраждалий від обстрілів район, виділено три зупинки: на Північну Салтівку, на 533-й та на 602-й мікрорайон.
Ми надіслали запит до Харківської міськради, аби виявити, за яким принципом були розміщені зупинки, а також яка вартість виготовлення і встановлення однієї зупинки. Втім, на момент публікації матеріалу так і не отримали відповіді.
За даними ProZorro, зупинка на 602-му мікрорайоні, найбільша, бо вміщує до 40 людей, коштувала трохи більше мільйона гривень. Зупинка біля метро «23 серпня» на 25 людей — дешевша, за неї міський бюджет заплатив 783 тисячі гривень.
Безпечні зупинки згодом стали трендом: їх почали встановлювати в Херсоні, Миколаєві, Кропивницькому та Дніпрі. У Києві зупинки-укриття опинилися в суперпозиції: у серпні 2022 року у Київраді почали говорити про побудову зупинок, але згодом КМДА заявила, що зупинок-укриттів у місті не буде, бо не існує відповідних будівельних стандартів. Пройшло ще два місяці, і столична міськрада все ж проголосувала за облаштування сховищ поблизу зупинок громадського транспорта.
Харківські зупинки критикував і мер Києва, Віталій Кличко, знову ж таки, через те, що держава не встановила будівельних норм на такий тип споруд.
«ДБН немає. Навіть тимчасове укриття, яке ми зараз готові закупити, бетонне укриття, яке вже поставили, повинно мати чітко визначені міністерствами ДБН. Щоби, не дай Боже, якщо воно не витримало удар, не було питань: а чому ви встановили укриття, яке насправді не захистило людей. На сьогодні ми звернулися і чекаємо, щоби нам погодили ДБН, аби ці укриття відповідали стандартам. Не можна поставити сарайчик і назвати укриттям», — казав Кличко.
Єдине, що відомо про надійність харківських укриттів — це слова анонімних представників виробника в інтерв'ю міському телеканалу, які стверджували, що зупинка зможе захистити від «термобаричного та осколкового» уражень.
Зупинку навіть тестували на полігоні: які наслідки будуть після влучання снарядом поряд зі сховищем, після вибуху зсередини та після прямого влучання. Після прямого влучання на зупинці з'явилась тріщина, яка, за словами представника, «не має суттєвого значення».
Невідомо, як і де проходили випробування та які снаряди використовували. У сюжеті міського телеканалу стверджується, що укриття витримають влучання снаряду з реактивної системи залпового вогню «Смерч» або з артилерії калібром до 152-мм.
З осені 2022 року Харків не обстрілюють з артилерії: адже Сили Опору деокупували більшу частину території регіону. Основною загрозою для обласного центру наразі є ракети С-300. Чи захищають харківські зупинки від влучання ракет — невідомо.
У серпні 2023 року Міністерство розвитку громад, територій та інфраструктури України затвердило проєкт нових державних будівельних норм при будівництві захисних споруд цивільного захисту. Вони мають застосовуватись із 1 листопада цього ж року.
У нових ДБН немає окремого розділу, присвяченого зупинкам-укриттям, але є низка норм, що можуть застосовуватись для подібних споруд. Наприклад, укриття, що не вбудовані чи прибудовані до навколишньої забудови, мають бути заглиблені в землю або додатково захищені шарами землі, бетону чи мішків із сипучими матеріалами.
Чи відповідають харківські зупинки цим стандартам — невідомо. Ми надіслали запит до Харківської міськради, де спитали: чи проходили дані зупинки тестування, сертифікацію, яким чином і ким проводилося тестування. На момент публікації матеріалу редакція так і не отримала відповіді.
