У ніч з 28 на 29 липня представники російської федерації вчинили воєнний злочин на тимчасово окупованій території України у Волноваській колонії №120 селища Оленівка. У колонії, де росіяни утримували полонених, відбулася масова страта військовополонених, переважно військовослужбовців ОЗСП «Азов».
Ми, авторки статті, переконані: страту вчинили саме представники росії. На це вказують висновки, зокрема, у звіті Організації Об'єднаних Націй (параграфи 82–90). У цій статті ми представляємо три аспекти роботи щодо розслідування масової страти: розслідування на рівні держави, збір свідчень, інформаційну підтримку.
Про розслідування на рівні держави
29.07.2022 року, після надходження інформації про скоєний злочин в Оленівці, Офіс Генерального прокурора відкрив кримінальне провадження за фактом загибелі та отримання поранень різного ступеня тяжкості внаслідок вибуху особами, які утримувалися на території колишньої виправної колонії №120 у селищі Оленівка Волноваського району Донецької області за статтею ККУ 438 ч. 2.
Для розслідування теракта в Оленівці, як запевняли представники державних органів, необхідно отримати доступ до місця злочину. Це підтримали і міжнародні організації: Генсекретарем ООН була створена Місія зі встановлення фактів загибелі військовополонених в колонії №120 селища Оленівка. Вона мала на меті потрапити на місце злочину, зібрати докази та встановити обставини. Проіснувавши всього п'ять місяців, місія була розформована через причину ненадання росіянами доступу до колонії в Оленівці та відсутності гарантій безпеки для представників ООН.
Від дня розформування Місії родини загиблих і поранених під час теракту в Оленівці українців почали діяти самостійно, аби притягнути росію до відповідальності та пришвидшити повернення постраждалих захисників. Представники «Спільноти Родин Оленівки» зустрічалися з представниками державних органів, щоби зрозуміти, чи розслідується злочин в Оленівці на національному рівні.
На початку нашої діяльності ми не знали, хто займається справою, який слідчий призначений розслідувати, збирати докази та свідчення про теракт. Практично всі повернуті тіла були неідентифіковані, списки поранених і загиблих під час теракту, опубліковані міноборони рф, були не верифіковані.
Ми були переконані, що для розслідування не потрібно вимагати доступу до місця злочину, адже є багато факторів, за якими можна його вести. Також, вірогідно, росіяни всі докази своєї причетності до теракту знищили майже одразу.
Після декількох зустрічей, на яких нам розповідали, що робота ведеться, однак коментувати її не можуть, ми наполягли на зустрічі з Уповноваженим ВР із прав людини. У квітні ця зустріч відбулась. На ній були присутні представники різних державних органів: Офіс омбудсмена, Офіс Генерального прокурора, Координаційний штаб про поводження з військовополоненими, Державний науково-дослідний експертно-криміналістичний центр МВС, Головне слідче управління Нацполу, СБУ.
Після цієї зустрічі почалась активна робота: вдалось пришвидити ДНК-експертизи, слідчий СБУ почав опитувати свідків теракту, які повернулися з полону ще у 2022 році, з'ясувалися нові обставини російського злочину.
Ми вирішили також працювати не лише на національному рівні, а й щоби міжнародна спільнота звернула увагу на злочини рф проти українських військовополонених. Навесні цьогоріч ми шукали адвокатів і правозахисників, які могли б нам допомогти розібратися у механізмах роботи міжнародних судів, куди можна звернутися, і вказали, на що звернути увагу.
Відбулася зустріч з адвокатським об'єднанням Barristers. Фахівці проконсультували родини щодо отримання грошової допомоги, написання заяв у державні органи, та розповіли, які взагалі є міжнародні суди. На цій зустрічі підняли питання: яким чином нам, родинам, звернутися до СБУ та в Офіс Генерального прокурора, щоби теракт в Оленівці розслідувався комплексно. Адже слідчий СБУ — один, і він займається лише справами загиблих, а справи поранених не перебувають в одного слідчого, який би займався розслідуванням. На зустрічі адвокати повідомили, що немає сенсу це робити.
Однак через кілька місяців ми заручилися підтримкою правозахисних українських організацій і наразі з ними співпрацюємо. Це Українська Гельсінська спілка з прав людини, Медійна ініціатива за права людини, Регіональний центр прав людини. Всі вони погоджуються, що необхідно об'єднати справи поранених і загиблих у теракті захисників, аби розслідування на національному рівні велося ефективніше.
Уже понад пів року «Спільнота Родин Оленівки» намагається вирішити питання об'єднання справ постраждалих, адже це єдина можливість визнати військовополонених пораненими під час теракту. Наразі жоден державний орган України не визнає ці поранення зі слів свідків та з наявних фото- та відеодоказів. Поранені досі перебувають в полоні, тож немає можливості встановити характер і тяжкість поранення.
Координаційний штаб із питань поводження з військовополоненими ініціював цьогоріч на початку серпня роботу нашої ГО з правозахисними організаціями та державними органами щодо міжнародного розслідування. На зустрічі розробили алгоритм подальших дій щодо подання скарг і повідомлень до МКС, Міжнародний суд ООН, ЄСПЛ тощо.
Перший крок уже зробили: 1 вересня спільно з правозахисними організаціями ми передали лист Незалежній міжнародній комісії ООН із розслідування воєнних злочинів в Україні. У листі звернули їхню увагу на жорстокий злочин росіян в оленівській колонії та попросили допомогти із розслідуванням. Наші представниці були присутні на 54-й сесії ООН із прав людини, де виступив голова цієї комісії, однак про теракт в Оленівці він не сказав. Пізніше комісія опублікувала новий звіт про злочини росії в Україні, в якому теж немає згадок про цей злочин проти військовополонених.
Наразі ми спрямовуємо зусилля на подання до МКС. Але для цього нам необхідно зібрати велику кількість доказів та свідчень.
29 липня 2022 року в ГУР поінформували, що українських полонених в Оленівці вбили «вагнерівці». Проте на всіх наших зустрічах із державними органами нам відповідали, що інформація про організаторів і виконавців теракту відсутня.
За допомогою у розслідуванні ми звернулися до Медійної ініціативи за права людини, яка 26 липня опублікувала реконструкцію масового вбивства в Оленівці. Після того державні органи України погодилися з тим, що на місці злочину вже немає необхідних доказів, і ми можемо спиратися на вже відомі факти.
Відповідно до розслідування МІПЛ, у свідків теракту немає сумнівів, що ексначальник колонії Сергій Євсюков знав про організацію масового вбивства військовополонених. СБУ 28 липня 2023 року оголосила Євсюкову підозру, зазначивши, що він причетний до катувань військовополонених, однак без згадки про теракт.
Так само через понад рік після теракту немає єдиного висновку національних і міжнародних органів, яка саме зброя була застосована. Офіс Генерального прокурора України після теракту, проаналізувавши фото- та відеоматеріали з місця злочину, зробив висновок, що була застосована термобарична зброя.
Перед річницею теракту була зроблена актуальна заява щодо розслідування Офісом Генерального прокурора: «В ході досудового розслідування проведено комплексну експертизу зброї та слідів і обставин її використання. Згідно з висновком експертизи — вибух було спричинено внаслідок застосування реактивного термобаричного гранатомета».
26 липня 2023 року ООН офіційно визнала, що HIMARS не були застосовані, незважаючи на те, що росіяни намагалися звинуватити в теракті ЗСУ. Відповідно до звіту Управління Верховного комісара ООН від 4 жовтня 2023 року, точний тип зброї встановити не вдалося, але характер пошкодження конструкцій вказує на те, що боєприпас рухався за траєкторією зі сходу на захід.
У публічних заявах державних органів України та у звітах міжнародних організацій є розбіжності. Там немає чіткого розуміння, як стався теракт, яким чином росіяни відбирали людей в окремий ангар, щоби влаштувати масове вбивство, та хто за цим стоїть. Ми впевнені, що наша робота важлива, адже росіяни — це жорстокі та підступні вбивці, які мають нести повну відповідальність за всі воєнні злочини.
Про свідчення
Важливим аспектом у роботі над розслідуванням масової страти військовополонених у Волноваській колонії №120 є збір свідчень, який мають проводити команди фахівців. Громадська організація «Спільнота Родин Оленівки» допомагає таким фахівцям отримати свідчення від військовослужбовців, котрі безпосередньо бачили підготовку до страти та перебували в бараці, де вона була здійснена, а також можуть розповісти про дії росіян після страти.
Першою організацією, з якою ми почали співпрацю в цьому напрямку, є Медійна ініціатива за права людини (МІПЛ). Це медійна команда, основними напрямками діяльності якої є розслідування воєнних злочинів, вчинених росіянами в Україні, зокрема неналежного утримання військовополонених; відстеження судових процесів щодо війни; дослідження квазіправової системи на окупованій росією частині території України; аналітика практик, які впроваджують військові російської федерації.
1 грудня 2022 на сайті МІПЛ уже було опубліковане дослідження Артура Пріхно, Тетяни Катриченко та Марії Климик «Оленівські злочини: хронологія, свідчення та імена причетних». Це історія створення та функціювання Оленівської колонії — найрезонанснішого місця утримання цивільних і військовополонених.
26 липня 2023 МІПЛ опублікували наступне дослідження тих самих авторів, яке вони підготували у співпраці з ГО «Спільнота Родин Оленівки», «Воєнний злочин в Оленівці: реконструкція подій масового вбивства полонених азовців», що є детальним відтворенням події у ніч з 28 на 29 липня 2022 року. У презентації цього дослідження взяли участь авторки Тетяна Катриченко та Марія Климик, експерт Андрій Яковлев та представниці ГО «Спільнота Родин Оленівки» Анна Лобова та Аріна Хаванських.
Наступною організацією, з якою ми співпрацюємо для фахового збору свідчень про масову страту в Оленівці, є французька організація «Яхад-Ін Унум». Від 2004 року вона досліджувала та документувала геноцид євреїв та інші масові злочини, скоєні нацистами під час Другої світової війни. Із початком російського вторгнення до України організація реалізує проєкт збору доказів воєнних злочинів росії в Україні.
Від липня до жовтня цього року спільно з представником Яхаду Аюшем Бакши ми вели підготовку до збору свідчень очевидців масової страти в Оленівці. На сьогодні опитування свідків почалося, воно триватиме протягом листопада.
Важливим є те, що «Яхад-Ін Унум» — це іноземна організація, що допоможе нам поширювати серед іноземної аудиторії правдиву інформацію про геноцид, який вчиняє російська федерація проти України.
Про інформаційну роботу
Підсумовуючи, зазначимо: значним внеском у роботу над цією темою є якісна інформаційна підтримка. І для українського суспільства, і особливо — для іноземного варто акцентувати увагу, що ми не забуваємо та не пробачаємо росії актів геноциду проти нас. Робота щодо притягнення винних до відповідальності ведеться.
На жаль, щодня збільшується кількість воєнних злочинів рф на території України. Тому виклик, який стоїть перед нами, є важким. Він вимагає більшого ресурсу та покращення співпраці: як всередині країни, так і за її межами.
