Від початку окупації Криму Росією лише на материкову Україну виїхали близько 45 тисяч кримчан. У серії «Рідний Крим», створеній Ukraїner спільно з Українським інститутом, герої за допомогою віртуальної реальності спостерігають за знаковими для них місцями в Криму, діляться думками та історіями про рідний півострів.
Мустафа Джемілєв — політичний та громадський діяч, один з лідерів кримськотатарського національного руху. Його родина пережила розкуркулення у 1930-х і дві депортації з рідного Криму. За політичні погляди Мустафу свого часу відрахували з вишу, а згодом неодноразово судили. П’ятнадцять років він провів у місцях позбавлення волі. З часів незалежності України Мустафа Джемілєв бере активну участь у її політичному житті та є автором десятків законопроєктів. Через російську окупацію всесвітньо відомий правозахисник вже кілька років не може приїхати на півострів.
«Там, в Криму, — майже всі мої родичі, величезна кількість друзів, не тільки кримських татар. За ці шість років дуже багато моїх близьких померло там, а я не зміг поїхати на похорон. Ми впевнені, що ця окупація обов’язково скінчиться, тому що інакше бути не може. Це великий виклик взагалі світопорядку, але, мабуть, питання часу. Я думаю, що вже після повернення багато чого буде по-іншому в Криму», — зазначив Мустафа Джемілєв.
Як правозахисник, учасник дисидентського руху і політичний в’язень Мустафа Джемілєв добре знайомий з радянською репресивною машиною та її методами. Хоча у незгодних з тодішньою владою проводили численні обшуки, а то й розстрілювали, способи переслідування кримських татар в анексованому з 2014 року Криму в чомусь перевершують навіть сталінські часи: таємні викрадення і вбивства, оточення будинку людьми в масках і без ордерів на обшук тощо.
Фото — Олег Переверзєв
«Проводять обшук з максимальним нанесенням матеріальних збитків і приниженням людської гідності. У всіх наших співвітчизників складається таке враження, що вони спеціально провокують на якийсь опір для того, щоб виправдати потім більш жорстку реакцію з їхнього боку», — розповів Мустафа Джемілєв.
Мустафа Джемілєв упевнений: кримські татари можуть зберегтися як етнос тільки на своїй землі, тому незалежно від політичних поглядів їх об’єднує ідея повернутися на свою батьківщину. А для цього потрібно, по-перше, звільнитися від окупантів і, по-друге, відновити свою національно-територіальну автономію в складі Україні, де гарантуватимуться збереження і розвитку мови, культури і традицій киримли.
Сусана Джамаладінова (крим. Susana Camaladinova), більш відома як Джамала — українська співачка кримськотатарського походження. У 2016 році Джамала перемогла на пісенному конкурсі «Євробачення» з піснею «1944», присвяченою трагедії депортації кримських татар з Криму.
Як і багато мешканців півострова, Джамала роками не була у Криму, окупованому Російською Федерацією у лютому 2014 року. Їй не заборонено в’їзд на півострів, як, наприклад, Мустафі Джемілєву, втім, з міркувань безпеки, вона туди не їздить.
Батьки Джамали продовжують жити на півострові. Щодня говорять з дочкою через інтернет, дивляться на онуків. Джамала вважає, що не мала можливості обирати, повертатися їй до Криму чи ні. Усе вирішили обставини.
«Ось де закінчується моя свобода. Я не вирішувала не їхати, за мене це вирішили. Я відчуваю себе зараз в клітці і дуже безпорадною. Якби я вирішувала — я б поїхала. Це Україна, це моя Батьківщина, там стається стільки подій, які дуже важливі для мого життя, але я не можу поїхати. А от коли повернеться моя свобода — я не знаю», — говорить Джамала.
Щотижня Джамала з синами, чоловіком Сеїт-Бекіром Сулеймановим та його батьками збираються на сімейну вечерю: готують традиційні кримськотатарські страви, спілкуються рідною мовою, щоб діти переймали це як частину свого життя і зберігали зв’язок із Кримом.
Джамала (по центру) біля будинку родини Джамаладінових. Крайній зліва — батько, Алім Джамаладінов. Кучук-Озен (Малоріченське), 2000 рік
«Для моїх синів дуже важливо знати, що їхня Батьківщина — Україна, Крим. Так, вони народились в Києві, але їхнє коріння все ж таки з Криму», — зазначає співачка.
На думку Джамали, в українському інформаційному просторі вкрай мало говорять про Крим. Можливо, це пов’язано з людським умінням звикати до будь-яких обставин: від кордонів з півостровом до порушень прав його мешканців. Як змінити це? Говорити і пам’ятати, що Крим і Донбас повернуться до України, що люди, які там живуть, — це наші люди.
«Нам набридло говорити про війну, про окупацію. Ми втомились. А як кримські татари повертались після депортації 1944 року? Скільки років пішло на те, щоб повернутись? А якби вони втомились? Я б не знала, що таке Крим», — підсумовує Джамала.
Режисер та актор театру і кіно, етнічний кримський татарин Ахтем Сеітаблаєв народився у місті Янгіюль неподалік Ташкента в Узбекистані, куди його батьків, як і решту кримських татар, депортували з рідного Криму у травні 1944 року.
З Узбекистану до Криму Ахтем переїхав після закінчення школи у 16 років і вступив на акторське відділення Кримського культурно-просвітницького училища. Це був спеціальний кримськотатарський курс, започаткований для відродження кримськотатарського театру, після якого Ахтем Сеітаблаєв грав у виставах у Сімферополі, а деякі вистави ставив як режисер. Живучи у Криму, він почав знімати кіно.
Близько 15 років Ахтем живе у Києві. До окупації Криму Росією їздив на півострів мало не щомісяця. Та от уже сім років як він не може туди потрапити.
Фото — Олег Переверзєв
«Там у мене батьки, двоє моїх дітей, весь мій рід. Там — мій Крим», — говорить Ахтем Сеітаблаєв.
Зараз він є одним із найуспішніших українських акторів та режисерів, а також директором «Кримського дому». Це культурологічна платформа, що опікується дискурсом Криму в українському інформаційному просторі, а також допомагає вимушеним переселенцям з Криму спілкуватися своєю мовою, пам’ятати культуру, традиційні ремесла.
Сеітаблаєв назвав знакові місця на півострові — Ханський палац і Чуфут-Кале.
Олег Сенцов — український кінорежисер, сценарист, письменник та громадський активіст. 2014 року в Сімферополі його затримали російські силовики, звинувативши в підготовці низки терористичних актів. Після 5 років незаконного ув’язнення Олег повернувся в Україну в межах обміну російських злочинців на українських військовополонених. Він пройшов через викрадення, арешт, неправомірний судовий процес, але досі, як і тисячі інших людей, не має можливості потрапити до окупованого Росією Криму.
«У Криму пройшло все моє життя. Там народився, жив тільки там. Хоча багато подорожував, але все дитинство, вся молодість пройшла там. Це дуже класне місце, і потім, коли я вже багато їздив по Україні, по світу, я розумів, що краще, ніж Крим, нічого не може бути», — розповів Олег Сенцов.
Деокупація Криму, на думку Сенцова, може відбутися за тієї умови, коли в Росії пройдуть якісь руйнівні «тектонічні» процеси, які призведуть до розколу цієї держави. Попри це, каже Олег, важливо ніколи не випускати це питання з порядку денного.
Фото — Олег Переверзєв
«Ми повинні про це говорити всюди: і всередині країни, і назовні. І вимагати повернення, і працювати на те, щоби відбулися процеси, які призведуть до деокупації. А не намагатися вести перемовини з цим режимом, який просто нам дурить голову. Про Крим вони взагалі не хочуть розмовляти. Я маю на увазі Донбас, тому що для мене це те саме питання, це прояв однієї агресії Російської Федерації. Ми повинні з нею боротися за нашу землю, і все», — зазначив Олег Сенцов.
