Публікуємо текст харківської блогерки та волонтерки Анни Гін про волонтерство.
Далі — пряма мова.
Зараз буду виглядати, як та Баба Яга, що проти. Але скажу ще раз: «День волонтера» — це неправильно.
Я, безумовно, вдячна всім за привітання, це завжди приємно. Але дозвольте пояснити свою «дивну» позицію.
«День волонтера» звучить так, ніби це професійне свято якихось спеціальних людей. Як День вчителя, чи День журналіста. Це відокремлює волонтера від решти. Формує уявлення про те, що волонтер — це хтось інший, хтось особливий. Супергерой, володар чарівної сили, хто завгодно, але «точно не я».
Це хибний шлях, друзі. Це неправильно. А в останні три роки — категорично неправильно.
Нема такої професії на букву «В». Волонтером повинен бути сьогодні кожен українець. Без виключення. Вибачте, звучить пафосно, але я справді так думаю.
Щось робити безоплатно для наближення Перемоги — це не просто буденна норма, це формула виживання.
Впевнена, у кожного українця знайдеться пара годин на тиждень, щоб завітати до найближчого хабу. Плести маскувальну сіточку, крутити лимонну суміш, сортувати ліки, чи заливати смолою скиди для «пташок», так зараз це дуже треба.
Кожен, в кого є сусідка — одинока бабуся, чи багатодітна родина, може взяти їх «на себе». І тоді не треба буде Костенко кожного тижня клянчити (вибач, Сань) на консерви і памперси.
Кожен, в кого є руки, може виготовляти окопні свічки, навіть школяр. І тоді не треба буде Олі вимолювати у своїх читачів порожні банки, які їй часто надсилають немитими. Вибач, Оль.
Кожен, у кого є автівка, може щось привозити і відвозити.
Кожен, у кого є чайник, може зробити чай для рятівників у сусідньому дворі, що розбирають завали.
Кожен, у кого є хата, може дати ключі хлопцям, щоб їм було де переночувати, помитись, попрати.
Кожен, у кого є швейна машина, може пошити трохи балаклав.
Цей список можна продовжувати нескінченно.
Кожен сьогодні може і повинен бути волонтером. За замовчанням. Без реєстрації, особливого статусу, чи спеціального Дня.
Так, деякі речі можуть робити не всі. Навіть географічно. Але лише деякі.
Вибачте, трохи наболіло.
– А скільки ти з військових береш за ночівлю? Тю, а чого не береш? Вони ж непогано заробляють!
– І не боїтеся ви там скиди робити, раптом хтось здасть?
– Навіщо ви їм купуєте одяг? Їм зараз все видають!
***
З Днем кожного українця, друзі. Приєднуйтесь.
