Останні місяці у Харкові трохи тихіше, аніж зазвичай, і в окремі дні містяни можуть виспатись, але якщо удари стаються, то вони стаються масовано. Харківські журналісти продовжують існувати у неймовірно складних обставинах: обмеження фінансування, постійне безсоння і складна робота на прильотах. Окремо додає стресу робота телеграм-каналів, які працюють швидше, частина не дотримується правил і паразитує на роботі медійників.
Подивились, як у травні телеграм-канали працювали з ударами по місту, як харківські медійники продовжують бути платформою для вирішення проблем міста, голосом громадянського суспільства і як вони створюють можливості для самопідтримки.
Обстріли Харкова у травні, телеграм-канали
2 травня Харків був під ударом 17 шахедів, під час атаки також постраждав житловий будинок.
З початку травня Харків атакували 65 разів. На місто російські агресори запустили 53 БПЛа “Шахед”, до 10 “Молній” і навіть FPV з голівкою від РПГ. Ми подивились, як чотири найпопулярніших телеграм-канали, які мають підписників більше, аніж все населення міста Харків висвітлювали ці атаки. Ці телеграм-канали із сумарною кількістю підписників в 1 916 491 людей продовжують паралельне висвітлення подій у місті спільно з медіа. Телеграм-канал “ХХ” зазвичай повідомляє містян про атаку текстово в режимі реального часу, але деталі про місця прильотів і кількість постраждалих беруть в офіційних джерелах.
Майже так само робить телеграм-канал Харків “1654”: У режимі реального часу за допомогою свого моніторингового каналу вони попереджають мешканців міста про небезпеку і репостять до себе повідомлення від представників влади. Але відео і орієнтовні відео з місць прильотів також викладають задовго до обмежень в три години, за яких дозволено публікувати удари по цивільних об’єктах.
“Харків-life” викладає фото і відео, за якими можна ідентифікувати місця удару, не дочекавшись безпечного часу до публікації. Вибух у Харкові пролунав 2 травня о 22:14, перше відео, на якому можна ідентифікувати одне з дванадцяти місць удару, опубліковали о 22:25. І це не єдиний випадок, коли публікації йдуть майже одночасно із дзижчанням дронів над будинками містян.
“Труха” – сумнозвісний телеграм-канал, для якого правила не писані. Ситуація із ним стабільно не змінюється, дрони летять – відео вже на каналі. Будь-хто може побачити, де вдарило, під яким кутом і скільки автівок горять біля будівлі.
Втім наразі не існує адекватного інструменту регуляції і впливу на роботу телеграм-каналів. Ба більше, вони часто використовуються для моніторингу з боку ворога. Спроби створити регуляцію діяльності впираються в те, що рівень анонімізації телеграм-каналів не дозволяє зрозуміти, хто саме ховається за цими постами. У той самий час харківські медіа не просто є ретрансляторами інформації, а формують публічний дискурс і безпосередньо впливають на міське середовище. Вони продовжують давати платформу для обговорення важливих тем, задають тон громадським ініціативам і підсилюють локальну ідентичність. Так, на фоні вимушеного хронічного протистояння з непрофесійними телеграм-каналами у травні харківські журналісти займались розробкою маніфесту спільно з архітекторами і дизайнерами, а також створювали спільноту навколо себе і тим самим не тільки допомагали собі, а ще й єднали навколо себе небайдужих людей, даючи їм голос
Медіа “Люк” і маніфест про вибори на посаду головного архітектора міста
Минулого літа вже були розібрані кейси, коли медійники впливають на міський ландшафт і це вже не точкові випадки, а, скоріш, стратегія використання медіа як платформи і рушія змін.
І цього року харківські медійники стають цими рушіями змін. Журналісти об’єднались із архітекторами, волонтерами і активістами на ниві архітектурних проблем міста. Історія в тому, що Харків – єдине місто, яке не має головного архітектора. Спільно з абсолютно різними діячами у місті медійники створили “Маніфест щодо необхідності відкритого конкурсу на посаду головного архітектора міста Харкова”. У ньому зазначається, що у місті панує влада родини Поливанових-Чечельницьких, чия діяльність призвела до знищення частини лісопарку, руйнації декількох бульварів, створення прибудови історичного музею, яка спотворює вигляд міста, знищення історичної спадщини Харкова, знищення вікових дерев і бетонізації міського простору.
Головна редакторка медіа “Люк” Катерина Переверзева у коментарі представниці ІМІ каже, що у Харкові проблеми з архітектурним управлінням не почалися після повномасштабного вторгнення. До 2022 року місто роками потерпало від хаотичної забудови, втрати історичної спадщини, недбалого ставлення до зелених зон. Це була системна криза.
Вона також додає, що після початку повномасштабного вторгнення та маштабних руйнацій внаслідок російської агресії виклики зросли в рази. Кожне архітектурне рішення — це не просто про фасади й поверховість. Це про пам’ять і про відбудову міста, в яке містяни захочуть повертатись.
Вимоги маніфесту:
- оголосити відкритий конкурс на посаду головного архітектора Харкова;
- забезпечити публічне формування умов конкурсу із залученням архітекторів, урбаністів, бізнесу та громадськості. Створити дорадчий орган конкурсу Раду громадських експертів для розроблення технічного завдання конкурсу;
- У межах підготовки технічного завдання зобов’язати Раду громадських експертів провести дослідження громадської думки через опитування в засобах масової інформації, стратегічні сесії та воркшопи із залученням широкого кола осіб. Провести публічне обговорення умов конкурсу;
- сформувати незалежну конкурсну комісію, до складу якої мають входити представники виконавчих органів Харківської міської ради, депутати Харківської міської ради, а також фахівці з профільних професійних об’єднань, громадських організацій відповідного спрямування та місцевих осередків Національної спілки архітекторів України;
- публічно висвітлювати всі етапи конкурсу: від подання заявок до презентацій кандидатів і ухвалення рішення;
- інституціоналізувати участь громади в питаннях архітектури та урбаністики, зокрема через створення консультативно-дорадчого органу;
- розробити новий статут Харківської територіальної громади відповідно до Закону України №3703, №3841 та №3590 із залученням громадськості, експертів з розвитку місцевого самоврядування та публічним обговоренням попереднього документа. Провести публічне обговорення основного документа й затвердити відповідно до процедури згідно із Законом України “Про місцеве самоврядування в Україні”.
На даний момент маніфест підписало 346 людей, серед яких представники “Ґвара Медіа”, “Накипіло”, MediaPort, “Накипіло. Радіо”, а також окремо головні редактори й місцеві журналісти, фотографи та відеографи.
Наслідки рішень американської влади і власні спільноти
Оскільки американська підтримка зникла, медія шукають інший шлях для підтримки своєї діяльності. Згідно з дослідженням Інституту масової інформації, у січні 2025 року, одразу після припинення підтримки, 59% українських медійників заявили про катастрофічні наслідки втрати грантової підтримки. Внаслідок цього медіа або залучають більше реклами, або шукають нові гранти, або створюють спільноти, які мають на меті підтримати власну діяльність і зробити щось цікаве і корисне спільно зі своїми читачами. Раніше ІМІ повідомляв про створення спільнот медіа “Люк”, “Ґвара Медіа” і “Накипіло”.
А у травні незалежне харківське видання «МедіаПорт» запустило свою спільноту, в якій також можна підписатись на кілька рівнів підтримки. Журналісти працюють з 2014 року, створюють відео, документували революцію Гідності і війну.
Головна редакторка «МедіаПорт» Тетяна Федоркова у колонці пише, що побільшає авторських матеріалів, збільшиться кількість дописувачів і колонок. Завдяки підтримці спільноти вони будуть створювати більше відео, експериментувати з форматами і робити експлейнери.
Підтримати «МедіаПорт» можна за посиланням.
У травні Харків вкотре продемонстрував, що навіть під безперервними загрозами війни місто не втрачає голосу. Телеграм-канали, попри свою оперативність, часто нехтують етичними нормами та безпековими вимогами, створюючи інформаційний хаос і наражаючи на небезпеку мешканців.
Натомість місцеві медіа залишаються осередками відповідальності, глибини та соціального діалогу. Вони не лише фіксують події, а й формують спільноти, підтримують громадянське суспільство, ініціюють важливі дискусії – і все це попри нестачу ресурсів, фізичну небезпеку та зростаючу конкуренцію з боку неконтрольованих інформаційних джерел. Саме тому сьогодні критично важливо підтримувати незалежні локальні медіа – бо вони не просто інформують. Вони утримують міцність суспільної тканини у місті, що щодня балансує між руїною і відновленням.
