Днями буде 1000 днів війни, що триває століттями, і Харків опинився в самісінькому її епіцентрі від початку. З першого дня повномасштабного вторгнення Росії до України місто і його люди змінились назавжди. Постійний стрес, смерті, обстріли, окупація внесли докорінні зміни у харківський медіапростір. Працівники медіапростору у четвер, 24 лютого 2022 року, прокинулись воєнними кореспондентами і тепер майже вся їх робота так чи інакше пов’язана з війною.
Перші дні війни: хаос і робота 24/7
24 лютого 2022 року російські війська почали наступ в Харківській області і вже у перший день підійшли до окружної дороги міста. Закрився аеропорт «Харків», о 5:00 ранку було чутно канонаду обстрілів реактивними системами залпового вогню. Журналісти майже одразу стали до справи і почали інформувати містян про стан справ, робота продовжувалась вдень і ночі.
В перші дні російські війська обстрілювали телевежу у Харкові і Ізюмі, журналісти CNN стали свідками злочинів ворога на території міста.
Особливу увагу російські війська приділяли атакам на сайти локальних медіа: «Накипіло», Kharkiv Today, «Слобідський край» і InsiderNews. Також росіяни розсилали листи з погрозами викрасти сайти і вимагали гроші за них, окремо шахраї телефонували редакторам і погрожували особистою розправою редакторам Харків 057. Медіа вживали додаткових заходів безпеки для сайтів, навчались разом з усією країною, як жити в таких нових для них умовах.Станом на 24 квітня 2022 року Росія вже скоїла 234 злочини проти журналістів та медіа.
Допомога журналістам: захист і підтримка
З перших днів війни медійники регіону отримували підтримку від Інституту масової інформації: броня, аптечки, техніка, зарядні станції, рації, грошова допомога. За весь час широкомасштабного вторгнення допомогу обладнанням отримали медіа Люк, Накипіло, Новини.Live, Ґвара Медіа, журналісти з Британї, Сполучених Штатів Америки і нескінченна кількість інших медійників з усього світу. Серед прикладів – поранення журналістки медіагрупи «Накипіло», яке вона отримала дорогою з офісу додому. Тоді ІМІ надало Ані грошову допомогу на реабілітацію після поранення. Також Медіабаза Харків протягом всього часу приймала журналістів, які могли знайти прихисток, зарядити техніку, прийняти душ і просто спокійно попрацювати.
На Медіабазі проходять тренінги, воркшопи і просто вечори з настільними іграми. Харківська Медіабаза відкрилась у листопаді 2022 року у відповідь на збройну агресію і виступила майданчиком об’єднання журналістів. Тут можна не лише отримати обладнання для виконання задач, а ще й допомогти Збройним Силам України, розвити нові і неочікувані навички, в тому числі творі. На Медіабазі проходять заходи з писанкарства, домедичної і тактичної допомоги, плетіння сіток, заходи із літературними редакторами і закордонними журналістами. Все для того, аби не тільки посилити професійні навички медійників, а й для того, щоби трохи відволіктись від хаосу і поринути у творчість.
Медіа, якими пожертвувала війна
Із самих перших днів російські війська усіляко запобігали поширенню достовірної інформації на українській території: від вбивств, катувань до обстрілів готелів, в яких перебувають журналісти. Не всі медіа пережили цей час. Деякі закрились через зруйновані приміщення, втрату обладнання, окупацію, деякі просто не змогли відновитись.
Радіо, як показала російсько-українська війна, одне з найважливіших джерел інформації для українців. Це демонструють і самі росіяни, клонуючи українські станції. З початку повномасштабного вторгнення закрились гіперлокальні радіостанції, зокрема, «Говорить Вовчанськ», «Говорить Ізюм» і радіо «Дані». Варто відзначити, що під час вторгнення в Харкові радіочастоту вдалось отримати радіо «Накипіло», вони мовлять у Харкові, деокупованій Балаклії і Близнюках. Також радіо звучало у Вовчанську на частоті 100.2 FM, але після початку контрнаступу російських військ, даних про те, чи працює станція, немає. У 2024 році Харків збагатів на ще одне радіо – радіо Хартія, яке є мандрівною станцією, створеною спільно з підрозділом Хартія і письменником Сергієм Жаданом.
Нині в Харкові не мовить жоден локальний телеканал, серед них ProFit, 23 канал, Р1. Втім, мовлення відновили національні канали і Суспільне Харків. Друковані медіа також понесли втрати. У газети «Вісник Куп’янщини», не дивлячись на те, що саме медіа відновилось після деокупації, архів друкованих видань довжиною у 100 років було знищено. Серед тих, кому не вдалось відновитись, – «Вісник Балакліївщини», «Вісті Барвінківщини» і газета «Трудова слава». Деякі перемістились в онлайн: газети «Зоря», «Вісник Великобурлуччини», «Дворічанський край», «Краєвид» і «Обрії Ізюмщини».
Наші люди: як змінилась кадрова обстановка
Війна в Україні забирає не тільки редакції, а і людей. Вони йдуть на війну, гинуть, виконуючи робочі обов’язки та й просто по дорозі додому дістають поранення. Вже не перший рік харківський медіаринок відчуває постійний голод і нестачу кваліфікованих спеціалістів і це сильно впливає на роботу.
Так, у Харкові до війська приєднались журналіст Дмитро Брук, який з 2014 року висловлював перебіг російсько-української війни, діджитал-редактор «Ґвара Медіа» Дмитро Жаботинський, який створював контент для соціальних мереж і монтував відео і Антон Алохінсон з медіа «Люк».
Кінець 2023 року і початок 2024 у Харкові відзначився тим, що росіяни з особливим завзяттям обстрілювали готелі. Під час таких обстрілів постраждала команда агенції Анадолу, консультант ZDF, фіксерка France 2.
У січні 2023 журналістка медіагрупи «Накипіло» Анна М’ясникова дістала поранення під час обстрілу центру міста. Внаслідок масованої атаки дронами по Харкову у квітні постраждала журналістка Новини.Live Юлія Бойко. Також під цю атаку попав журналіст медіагрупи «Накипіло» Віктор Пічугін. Під удар, але вже керованими авіаційними бомбами, потрапив також журналіст Радіо «Свобода» Мар’ян Кушнір.У 2024 році також харківська медійна спільнота попрощалась із журналістом-фрілансером Олександром Лапшиним, який покінчив життя самогубством.
Медіаполе Харкова та наслідки війни
Харківське медіаполе зазнає значних змін, спричинених війною. Згідно дослідження ІМІ у 2024 році, 81% медіа регіону пишуть про війну і все, що із нею пов’язане. Це не зміниться, допоки війна не закінчиться і ще довго після її закінчення харківські медійники писатимуть про війну і її наслідки.
Велика проблема регіону полягає в тому, що інформація цінна, коли вона швидка, тому основна боротьба полягає у тому, хто швидше опублікує: медіа чи телеграм-канал. У матеріалі ІМІ регіональна представниця розбирала питання, але однозначної відповіді на питання, що робити з некерованою публікацією місць влучань, неетичним використанням відео загиблих, яку відповідальність має нести порушник і як покращити умови роботи для всіх у місті, але відповідей на ці питання наразі немає.
Важливо розуміти, що через своє розташування правила, які діють, наприклад, для Києва, у Харкові неактуальні і місцева медійна спільнота для себе напрацювала власний ряд правил і домовленостей, згідно яких відбувається висвітлення ходу війни у регіоні. Втім, з часом все стало змінюватись і знову треба переглядати те, що наразі вже може працювати не так ефективно. Наразі в місті існують проблеми з часом публікацій місць ударів: деякі телеграм-канали їх не дотримуються, деякі дотримуються. Але, загалом, цей аспект є надважливим для роботи людей, які приїжджають на місця влучань першими, бо росіяни можуть вдарити вдруге і нанести ще більше шкоди. Особливо, враховуючи нові види озброєння, які використовують по місту і тому, як загострюється ситуація на прикордонні.
У листопаді харківські медійники і адміністратори телеграм-каналів провели спільну зустріч, на якій обговорювали проблеми порушення правил публікацій і як із цим боротись. До зустрічі приєднались представники місцевої влади, ДСНС, СБУ та прокуратури. Фінальне рішення, як працювати, опрацьовується і буде оприлюднене пізніше.
Як жити зараз і далі
2024 рік видається одним з найважчих, що були, оскільки сил майже немає, всі втомлені, вигорівші і виснажені, але боротьба продовжується. Втім точно можна сказати, що медіа готові працювати в умовах блекаутів і постійних обстрілів, оскільки за ці 1000 днів ми вже через все це вже не раз проходили. Медіа наростили шкіру, відпрацювали протоколи, закупили зарядні станції, знають, де вони завжди знайдуть прихисток і місце, щоби плідно попрацювати. Наприклад, на Медіабазі Харків, яка готова приймати журналістів у вигляді коворкінгу і спрямовує всі свої ресурси, щоби журналісти були більш навченими, більш гнучкими до постійних змін. Також на Медіабазі можна завжди взяти броню, аптечку, знайти допомогу, а адміністратори і регіональні представники і представниці готові допомогти тим, чим можуть, навіть якщо іноді потрібно просто добре слово.
Наприкінці року Медіабаза планує зібрати медійників міста разом, поговорити про те, як пройшов цей складний рік, чого ми досягли, що ще треба досягнути і як продовжувати нашу боротьбу у 2025 році, після 1000 днів війни.
Юлія Напольська, регіональна представниця Інституту масової інформації в Харківській області
Написання цього блогу стало можливим завдяки підтримці американського народу, що була надана через проект USAID «Медійна програма в Україні», який виконується міжнародною організацією Internews. Зміст матеріалів є виключно відповідальністю ГО ”Інститут масової інформації” та необов’язково відображає точку зору USAID, уряду США та Internews
