Під час збройної агресії рф приблизно 1 000 пам’яток архітектури в Харкові зазнали пошкоджень. Ми поговорили з фахівцями про цінність архітектурної спадщини, процес її збереження, а також про проблему оперативного реагування на пошкодження будівель. Далі подаємо основне.
Про консервацію будівель
Архітекторка та реставраторка Катерина Кублицька розповіла, що наразі в місті законсервовано три пошкоджені будівлі. Це ХОДА та ще дві споруди на вулицях Чернишевській і Благовіщенській. Про проєкт із консервації заговорили в цьому році, та про реставрацію ще не йдеться.
«Є проєкти, які потребують негайного відновлення — це житло, критична інфраструктура… Ми повинні розуміти, що відновлення об’єктів культурної спадщини відбудеться згодом, коли буде можливість його фінансувати такі», — додала Кублицька.
Про утворення комісій зі збереження спадщини
Депутат Харківської міської ради Дмитро Булах вважає, що варто переходити до системної роботи зі збереження архітектурної спадщини. Нині ця процедура здебільшого тримається на ентузіазмі активістів, проте питанням мають комплексно займатися професійні комісії.
«Я вважаю, що створення таких комісій або органів при міській раді вже назріло. На жаль, є ймовірність, що списки пошкоджених об’єктів будуть поповнюватися й надалі».
Олена Рофе-Бекетова, активістка руху за збереження культурної спадщини Харкова, підтримала слова депутата міськради.
«Коли ми говоримо про збереження об’єктів культурної спадщини, зокрема архітектурної, ми безумовно маємо до такої комісії залучати представників органів охорони культурної спадщини, у тому числі обладміністрацію. Це мають бути мультидисциплінарні комітети з представниками різних гілок влади», — зазначила громадська діячка.
Рофе-Бекетова зауважила: коли йдеться про архітектурну спадщину, зазвичай мають на увазі будівлі ХІХ — початку XX століття. Активістка вважає, що час подумати й про сучасні будівлі, які стали знаковими, та консервувати їх також.
Реакція міста на пошкодження культурної спадщини
Архітектор, реставратор Віктор Дворніков повідомив, що на території Харкова знаходиться приблизно 1 000 об’єктів культурної спадщини. На початок року 403 із них пошкоджені, та через масовані обстріли в січні додалося ще приблизно 50 об’єктів.
«Коли йдеться про такі масштабні втрати, ми вже сьогодні маємо реагувати та винаходити механізми, якими можемо запобігати цій ситуації або зменшувати її наслідки».
Архітектор розповів, що часом усунення наслідків ракетного вибуху призводить до більшої руйнації споруди та втрати автентичних конструкцій. Так сталося з демонтажем на вулиці Гольдберівській, 77. Дворніков із жалем додав: коли цю споруду відновлюватимуть, вона буде не історичним об’єктом, а новобудовою.
«Сьогодні, коли відбувається приліт, першими на місце пригоди приїжджають ДСНС, поліція, щоб усунути наслідки удару. У першу чергу ДСНС мають рятувати людей, виконувати пошукову операцію. У роботах із розбору завалів,у протиаварійних роботах обов’язково мають брати участь спеціалісти з охорони спадщини, архітектори чи кваліфіковані конструктори… Такі спеціалісти могли би впливати на рішення комунальних служб щодо прибирання».
За словами Дворнікова, має бути розроблений норматив, за яким комунальники могли би працювати над усуненням пошкоджень об’єкта культурної спадщини. До того ж Харкову варто визначити місця, де міг би зберігатися автентичний матеріал споруд, аби його можна було використати згодом.
Як вплинути на збереження пам’ятки архітектури
Наразі є чітко визначені критерії, за якими можна включити об’єкт до культурної спадщини, розповів Дворніков. Та цю процедуру може здійснити лише історик із науковим ступенем. Далі питання розглядається комісією, і вже тоді приймається рішення.
«Якщо ви хочете якось вплинути на пам’ятку, ви маєте бути проактивним. Цінність пам’ятки має бути артикульована. Розробка менеджерських проєктів з управління об’єктами — порятунок у цій ситуації».
Навіщо нам турбуватися про культурну спадщину?
- Культурна спадщина маркує середовище, в якому ми живемо. Роль архітектури є однією з ключових в ідентифікації народів, громад, а також у самоідентифікації.
- Важливо зберігати автентичні елементи споруд, адже саме за ними визначають приналежність будівель до конкретної епохи.
- Культурна та мистецька спадщина дозволяють створювати наукові, освітні, туристичні проєкти, які роблять значний внесок в економіку та привабливість Харкова.
