Скандал у Дніпрі: як цивільні в пікселі створюють гарну картинку для російської ІПсО

У новому випуску подкасту Public Talk ведучі Марія Малєвська й Сашко Бринза аналізували інцидент, який стався у Дніпрі між нібито охороною народного депутата Миколи Тищенка у військовій формі й чоловіком у цивільному, а також те, як росіяни використали цей випадок для створення чергової інформаційно-психологічної операції.

  • Чому цивільним не варто вдягати військовий однострій, докладніше слухайте в записі програми на Радіо «Накипіло».

російські пропагандисти не могли не скористатися скандалом із нардепом Тищенком, який виник 20 червня у Дніпрі. Відео про те, як нібито його охорона в одязі кольору хакі й балаклавах штовхає чоловіка в цивільному з немовлям у візочку в центрі Дніпра, швидко розлетілося соцмережами з підписом росіян: «ТЦК загрібає, щоб мобілізувати чоловіка, який тримає грудне дитя».

На відео видно, як нібито охорона народного депутата Тищенка у військовій формі побила чоловіка в білій футболці, у якому згодом упізнали військовослужбовця Дмитра Павлова зі спецпідрозділу «Кракен». Один із чоловіків у камуфляжі тримав сумку добровольця і обшукував її. Тим часом поруч із чоловіком були дитина у візку та дружина. 

Деталі конфлікту, які озвучив сам Тищенко

З відео можна почути, що приводом конфлікту послужило запитання чоловіка в білій футболці про те, чому охоронці нардепа вдягнені у військову форму, хоча не є військовослужбовцями. Як повідомило «Громадське», після конфлікту нардеп Микола Тищенко заявив, що доброволець і колишній боєць спецпідрозділу «Кракен» Дмитро Павлов, нібито пов’язаний із шахрайською ботофермою у Дніпрі, намагався зірвати слідчі дії, а тому, мовляв, із ним відбувся конфлікт.

Ведуча телеканалу «Київ» спробувала розпитати нардепа Тищенка, хто ті люди в камуфляжному одязі. Народний обранець усіляко намагався уникнути відповіді на це запитання. Вийшов такий діалог:

— Військової адміністрації, цивільної. Я вам про це вже кажу, ви ж цього не чуєте… 

— Я це все чула, пане Миколо. Я вам ставлю запитання, а ви переводите розмову зовсім в інше річище. Я запитую, хто ті люди в балаклавах, які були з вами, а ви не відповідаєте.

— Громадські організації, будь-які.

— Неідентифіковані люди в балаклавах, які накинулися на Павлова з дитиною, забрали дитину й пов’язали його? Вони ж прийшли з вами?

— Ну яку дитину?  

Народний депутат Олексій Гончаренко також намагався з’ясувати у свого колеги деталі цього конфлікту:

— Чому там, де ви, завжди якийсь конфлікт, бійка, силовий ресурс?

— Тому що я стою за правду й за людей.

— Микола Робінгуд?

— Так, за людей. Микола прийшов — порядок навів.

Але якщо причини конфлікту та його наслідки з’ясовуватимуть правоохоронні органи, то про фейки, створені росіянами на основі цього конфлікту, варто поговорити окремо. Адже носіння військового однострою — як піксельного, так і просто мультикаму — цивільними особами під час війни досить часто створює вдалу картинку для ворога, який надалі використовує зняті кадри у власних цілях. Так сталося і цього разу. Мережею вкотре посипалися проросійські наративи про жорстокі дії працівників ТЦК з відеорядом із Дніпра.

Якщо спробувати поглянути на всю цю історію очима людини, яка не знає суті конфлікту, не дивилася вечірніх новин або не заходила в телеграм-пабліки, де активно дискутували про цей випадок, а раптом натрапила на відео з коментарями російської пропаганди, то цілком зрозуміло, що картинка затримання людини на вулицях Дніпра матиме для неї саме такий вигляд, як про це пишуть ворожі пропагандисти, — затримання цивільного працівниками ТЦК. Тобто росіяни досягли своєї мети, не докладаючи особливих зусиль для створення картинки — її створили самі ж українці, у цьому випадку — оточення народного депутата.

Небезпека носіння пікселю для цивільних

Якщо ж про гру на руку російської пропаганди в наведеному випадку все зрозуміло, то, крім цієї небезпеки, носіння військової форми цивільними людьми може становити ще й фізичну загрозу для них. 

До прикладу, на початку травня 2024 року на Харківщині стався ще один інцидент, що не набув такого широкого розголосу в мережі, але який може яскраво проілюструвати небезпеку, яку становить носіння пікселю цивільними людьми. Кілька волонтерів, одягнених у піксель, намагались евакуювати цивільних і не дуже орієнтувалися на місцевості. Чоловіки у формі сіли в бусик і поїхали в напрямку прикордоння Харківщини. Коли їх перед цим запитували, чому вони так одягалися, волонтери відповіли, що так легше проїжджати блокпости. Урешті-решт ці люди перебувають нині у статусі зниклих безвісти. За однією з версій, їх розстріляли росіяни, а бус відібрали на власні потреби.

Як реагують військовослужбовці, які нині безпосередньо на передовій

Військовослужбовці ж одностайні в питанні носіння камуфльованого одягу цивільними: під час війни це недоречно. Зокрема, заступник командира 97 батальйону, створеного на базі ССО «Азов. Харків», Анатолій Сидоренко жорстко висловився про конфлікт, який стався у Дніпрі. Військовослужбовець запросив «озброєних клоунів у тактичному одязі, що гасають мирними містами» на Донеччину.

«Ці два дні ясно дали зрозуміти, що суспільство на боці ветеранів. Тих, хто пройшов фронт і пекло. А озброєні клоуни в тактичному одязі, які гасають мирними містами, довіри не викликають. Командир батальйону “Таїланд” Микола Тищенко знову показав себе в усій красі. Справа в руках компетентних органів, а всіх камуфльованих учасників відео запрошую у Донецьку область. Відповідну форму, фізичну зокрема, ви на відео продемонстрували», — написав він у дописі.

Головний сержант батальйону ударних безпілотних авіаційних комплексів «Ахіллес» 92 окремої штурмової бригади Олексій наголосив на тому, що його найбільше тригерить саме негідна поведінка людей у військовій формі.

«Якщо не військовослужбовці одягаються у камуфляж або носять одяг у стилі мілітарі, я не бачу ніяких проблем від цього… А от поведінка людини у військовій, псевдовійськовій або схожій формі дуже тригерить мене. Якщо людина, одягнена в якийсь камуфляж, робить щось протиправне, це вже питання до людини, а не до камуфляжу. Тож найперше — це людина та її поведінка, а все решта — другорядне», — уважає військовослужбовець. 

Свою думку про це висловив і Олег — військовослужбовець одного зі штурмових підрозділів, що перебуває нині на одному з найтяжчих напрямків фронту. Чоловік у перервах між штурмами росіян записав голосове повідомлення.

«До цих людей ставлюся негативно. Форму треба заслужити. Хочу нагадати, що в Україні вже десятий рік іде війна. Багато чоловіків і навіть жінок стали на захист держави, як кажуть у нас, одягли форму. Щодня проливається кров, воїни ризикують своїми життями, сплять в окопах, не бачать своїх родин і носять форму. Форму, яка стала символом незламності перед ворогом. Тому, коли цивільна людина, яка не має жодного стосунку до служби й жодного уявлення, що таке справжня війна, одягає форму, я вважаю, що це зашквар. Я вважаю, що форма має бути на військовому, яким ми пишаємося, а коли її таскають усі, то вона втрачає весь свій сенс. Тримаймо стрій, стіймо на захисті. Слава Україні!» — сказав Олег.  

Представник пресслужби 79 окремої десантно-штурмової бригади Орест Дрималовський зазначив, що його дуже дратує, коли цивільні, які не є в лавах ані Збройних сил, ані Національної гвардії, одягають піксель чи мультикам. 

«Для нас, військовослужбовців, ця форма — святість. У цій формі наші відважні хлопці й дівчата йдуть у бій. Цю форму окроплено кров’ю. І я вважаю, що цивільні люди, які не є в лавах Збройних сил, не мають морального права вдягати цю форму. Якщо виникає таке бажання, бажання бути дотичним до військової справи, до війська, то, будь ласка, ідіть у ТЦК, уставайте в наші ряди. Нам потрібні люди, носіть форму з гідністю», — так Орест аргументував свою думку. 

Результатом останнього скандалу із цивільними людьми у військовій формі стала чергова картинка для ворожої пропаганди. З огляду на коментарі військовослужбовців люди у формі усвідомлюють усі ризики, пов’язані з носінням пікселю цивільними. Вони досить чітко й жорстко висловлюють свою позицію: «не на часі», «форму потрібно заслужити», «форма — це святість». Чому цю позицію на третьому році повномасштабної війни досі не почули цивільні, зокрема оточення нардепів? 

Нові фейки від роспропаганди

Співзасновник Харківського антикорупційного центру Євген Лісічкін розповів, що, крім фейків і страшилок про ТЦК, російська пропаганда запустила кампанію про те, що в Харкові поліціянтів і працівників Державної служби України з надзвичайних ситуацій масово мобілізують і відправляють одразу під Вовчанськ.

Начебто весь особовий склад відправляють на медкомісію, а звідти нікого вже не відпускають. Насправді ж, за словами міністра внутрішніх справ Ігоря Клименка, 90 % особового складу ДСНС і Національної поліції заброньовано від мобілізації. Решта 10 % рятувальників на вибір можуть мобілізуватися до лав ЗСУ, Нацгвардії або Держприкордонслужби, а поліціянти — до об’єднаної штурмової бригади «Лють» або бойових бригад Нацполіції. До того ж правоохоронці вже частково воюють у бригаді «Лють» та інших бойових бригадах Нацполіції.

Також ворожі пропагандисти запустили вкид, що жителі Харкова бунтують проти будівництва фортифікацій в Основ’янському лісі. Начебто в міських чатах поширилася інформація, що в планах ЗСУ є будівництво на околицях міста фортифікаційних споруд, а для будівництва цих фортифікацій почалася вирубка Основ’янського лісу, тому харків’яни вийшли протестувати з вимогою не чіпати сосен і будувати оборону десь в іншому місці. 

Насправді в Харкові на території кар’єра біля озера Основа відбулися вже два мирних мітинги проти вирубки Основ’янського лісу. Але будівництво фортифікацій тут узагалі ні до чого — це фантазії росіян. За словами екоактивіста Артема Приходька, це місце хочуть перетворити на промислову зону, на кар’єр із видобутку піску. Одна з учасниць мітингу сказала, що в Харкові залишився єдиний сосновий ліс, і якщо його вирубати, то в місті взагалі не залишиться чим дихати, а для мешканців Жихора можуть виникнути проблеми з будинками.

Також росіяни запустили фейк і про те, що в Харківській області відкопують військовослужбовців 92 бригади, які перестріляли один одного ще позаминулого року. Начебто до 92 бригади, як і в інші бригади, вступили ті, хто відбував покарання у тюрмах. Пропагандисти запевняють, що командування дозволило їм займатися грабунком місцевого населення та мародерством. Іншим військовим це не сподобалося, і сталася стрілянина, яку списали на ракетний удар російських військ. Насправді ж пошукова громадська організація «Воєнно-історичний центр “Пам’ять і слава”» вже другий місяць працює на сході та півдні країни, повертаючи з небуття героїв. Розмінування небезпечних ділянок не припиняють ні на день. Пошуковцям удається оперативно реагувати на знахідки людських решток. Але в повідомленнях громадської організації немає жодної інформації, що підтверджувала б фейки росіян.

Пропагандистська машина росії й далі працює в інформаційному полі України, полюючи на мізки українців, примушуючи їх транслювати ворожі наративи. Мета цих наративів така сама, як мета ракетних атак по українських мирних містах — примусити українців здатися. Для цього пропагандисти використовують усі засоби, створюючи й підхоплюючи фейки. Нині вкрай важливо перевіряти будь-яку інформацію і не додавати до ворожої брехні своїх вигадок і домислів.

Читайте також

Total
0
Share