Життя триває, точиться війна! Харківська журналістика, як і попередні роки, стоїть на межі двох світів: перший, де треба боротись для фінансового виживання, і другий, де РФ потроху відкушує шматочки території регіону. Втім, в одному було спокійно, — не було гучних скандалів у медійній сфері, сварок між редакціями, але було розуміння, що медіа мусять рухатись далі. У цьому підсумковому матеріалі ми дослідимо, як одна зміна призвела до великих змін і великого впливу медіа на громадянське суспільство.
Зникнення USAID
У січні 2025 року Агентство США з міжнародного розвитку (USAID) призупинило фінансування всіх своїх проєктів, у тому числі, в Україні, на 90 днів у зв’язку з рішенням Державного департаменту США провести аудит зовнішньої допомоги. Це призупинення торкнулося всіх сфер підтримки — від гуманітарних ініціатив до проєктів у сфері медіа, демократії та громадянського суспільства. Це означало, що гранти, вже затверджені для медіаорганізацій, були фактично заморожені або затримані, що поставило багато редакцій перед фінансовими труднощами. Припинення фінансування стало відображенням нової політики американського уряду і призвело до кардинальних змін не лише в медійній сфері.
“Могло бути й гірше. На початку року, після рішення США про закриття проєктів Агентства США з міжнародного розвитку, ми несподівано втратили грантову підтримку Internews Network. У нас маленька редакція – тоді це було вісім людей включно з фрилансерами, тож, завжди, коли подаємося на грант, адекватно розраховуємо свої сили: так, щоб точно відповідати заявленому по кількості і якості. Отже, на той момент проєкт з Internews був нашим єдиним проєктом”, — розповідає головна редакторка видання Media Port Тетяна Федоркова.
Редакція гідно витримала період невизначеності і, завдяки колегам з MDF, вони дізнались про European Endowment for Democracy (EED) і змогли отримати підтримку від них. Ці кошти допомогли медіа вдалось реалізувати давню задумку і залучити для написання текстів авторів з абсолютно різних сфер. Також MediaPort запустили спільноту і почали системну роботу над її розвитком, аби забезпечити собі додаткове джерело доходу. У 2025 році навіть вдалось провести перші офлайн і онлайн-заходи.
Це не єдине медіа, яке так зробило. У наступні кілька місяців майже всі харківські медіа почали або посилили кампанії з промотування своїх спільнот. Серед них “Люк”, “Накипіло” “Ґвара Медіа”. Пізніше підключилися “Слобідський край” і “MediaPort”.
Менеджерка спільноти медіа “Люк” Катерина Головченко говорить, що спільнота дає не лише фінансову підтримку, але й живий фідбек. “Це можливість регулярно бачити наживо людей, які нас читають, чути їхні думки, пропозиції, запити та відчувати, що ми не дарма виконуємо свою роботу. Крім того, наше медіа об’єднує в одному місці активних свідомих містян, які готові щось змінювати й робити внесок у розбудову громадянського суспільства. А це, як ніколи, важливо.”, – розповіла менеджерка.
Припинення фінансування від USAID спонукало на пошук креативних рішень і додаткових джерел доходу через спільноти. Так, у грудні 2025 року “Накипіло” запустили проєкт “Ключ до Харкова”, який об’єднує локальний бізнес і спільноту через токен довіри для обох. Власник “ключа” має змогу бути учасником спільноти медіа і отримувати знижки у мережі партнерських бізнесів у місті. Це працює в обидва боки – підтртимує медіа, які потребують допомоги, а також підтримує і говорить гучніше про класний і унікальний харківський бізнес, який, як і медіа, бореться за виживання. До проєкту приєдналось вже 15 локальних бізнесів, серед яких театри, виробники і локальні ресторани і кав’ярні.
І не дарма. Одна зміна веде до більших змін.
Вплив медіа на громадянське суспільство
У березні 2025 року біля гуртожитку НТУ «Харківський політехнічний інститут» відновилось будівництво впритул до будівлі, яке почалось ще і 2023 році. За планом сім’ї Балян там має бути ресторан, вони вже є власниками відомого у Харкові гастропабу Zori. Медіа “Люк” спільно з Харківським Антикорупційним центром провели акції проти цієї забудови. Під час протесту журналісти зазначили, що не мають нічого проти ведення бізнесу, але вони за “цивілізоване підприємство”. Учасниці і учасники протесту розмалювали плакати “Руїни від війни — трагедія. Руїни від забудовників — злочин”, “Гігант” витримає, а ось репутація забудовників нізащо”, “росія зруйнувала мало пам’яток, то треба ще додати і від себе?” і збирали підписи проти незаконної забудови.
Пізніше стало відомо, що ресторану біля “Гіганту” не буде і суд задовольнив заяву прокуратури та заборонив будь-кому проводити будівельні роботи біля гуртожитку.
Це лише один приклад того, як локальні медіа, незважаючи на складнощі цього року, продовжують бути рушіями громадянського суспільства. Серед цих складнощів, крім USAID, можна згадати постійні обстріли, блекаути і робота в умовах постійного стресу.
У липні 2025 року Верховна Рада ухвалила законопроєкт №12414, який, на думку антикорупціонерів, “ліквідував” незалежність НАБУ та САП, надаючи генпрокурору повноваження контролювати ці антикорупційні органи. Це призвело до протестів, які прокатились всією країною. Харків не став виключенням, але з однією великою різницею. Різниця поялгала у тому, хто організував протести. Це були медіа. “Ґвара Медіа”, “Накипіло” і радіо “Накипіло”, “Люк” і харківські митці опублікували пост із закликом про проведення акції і люди прийшли.
Загальна медіаситуація: фінал року
Загально, видається так, що цей рік був спокійнішим, ніж попередні роки повномасштабного вторгнення. У Харкові помітно менше обстрілів, також випадків поранення журналістів не було зафіксовано. Втім у червні 2025 року під час російського ракетного удару постраждала автівка Артема Листопада. Також у 2025 році Кирило Лукаш, який працював радіоведучим на радіо “Накипіло”, приєднався до Сил Оборони України. Також в регіоні поменшало і блекаутів. Вони стали коротші, тому редакції справляються із їх наслідками самостійно, а Медіабаза Харків продовжує працювати не тільки на проведення тренінгів і навчання для журналістів, а і як хаб для роботи у критичних випадках.
Втім, можна точно сказати, що 2025 рік став для харківських медіа точкою перелому: втрата звичного джерела фінансування змусила редакції не зупинитися, а переосмислити власну роль і способи виживання. Зникнення підтримки USAID оголило вразливість медіасфери, але водночас запустило процеси, які раніше відкладалися: розвиток спільнот, пошук нових моделей взаємодії з аудиторією, партнерства з локальним бізнесом. Ця «маленька зміна», фінансова пауза, спричинила великі трансформації, у яких медіа зрозуміли, лише виробниками контенту і почали посилювати свої позиції як повноцінних центрів довіри та взаємодії.
Цей рік чітко показав: локальні медіа Харкова залишаються важливими суб’єктами громадянського суспільства навіть у найскладніших умовах війни. Вони не лише інформують, а й об’єднують людей, ініціюють публічні дискусії, стають майданчиками для самоорганізації та каталізаторами реальних змін — від зупинення незаконної забудови до масових протестів на захист демократичних інституцій. Довіра аудиторії, вибудувана роками, у критичні моменти трансформується у дію.
2025 рік довів, що стійкість харківської журналістики не лише у фінансовій підтримці донорів, а й у здатності адаптуватися, чути свою спільноту та брати на себе відповідальність. У реальності війни саме це — живий зв’язок із людьми та готовність діяти — залишається ключовим ресурсом для виживання і розвитку незалежних медіа.
Юлія Напольська, регіональна представниця Інституту Масової інформації у Харківській області
