«Усе палає, а ти бігаєш із відерцем і намагаєшся загасити ці пожежі»: запитайте волонтера, як проходить його день, і отримаєте приблизно таку відповідь. «Важко і стресово», — скажуть одні. «Але ж такий цінний досвід», — зауважать інші.
У волонтерство йдуть за покликом серця. А ще це можливість покращити корисні навички та здобути нові
На ринку праці є різні фахівці. Сьогодні частка волонтерів серед них вища, ніж будь-коли. Порівняно з 2021 роком кількість волонтерів серед населення лише за чотири місяці від початку повномасштабної війни зросла уп'ятеро. Переважно люди бралися за фізичну роботу: розвантаження посилок, плетіння маскувальних сіток, транспортування людей та вантажів, приготування їжі. Далі за популярністю йде менеджмент гуманітарної допомоги, інформаційна підтримка, кіберволонтерство.
Щовищий рівень освіти й доходів, тим охочіше люди долучаються до волонтерства. За даними опитування Zagoriy Foundation, третина українців регулярно волонтерила на початку війни. За рік лише 16% волонтерів (5,4% від усіх мешканців країни) продовжують волонтерити так само інтенсивно.
Бажання допомагати частіше конвертується в донати замість безпосереднього виконання задач. Нині все більше українців якщо не повертається до професії, то замислюється про стабільний заробіток. Заощадження вичерпуються, а жити й підтримувати себе та сім'ю якось треба. І будемо чесні: емоційне вигорання теж стає чинником відходу від волонтерських справ.
Для тих, хто в період волонтерства залишив чи втратив роботу або хоче змінити сферу діяльності, маємо гарну новину. Ваша суперсила — уже з вами.
Навіщо вписувати волонтерство у резюме?
Виділитися серед інших кандидатів
Волонтерська робота відображає особистісні якості. Цей традиційний пункт у резюме можна урізноманітнити, вказавши набуті вміння та персональні відкриття за час волонтерства. Якщо ви керували доставкою та розподілом гуманітарки чи налаштовували процеси в команді — це вже гарний приклад лідерських чеснот.
Надати нового сенсу перерві в кар'єрі
Якщо ви з головою поринули у волонтерство і залишили попереднє місце роботи, поясніть, чого навчилися та як нові знання допоможуть вам у майбутній професії. Успіху досягають люди гнучкі у житті та в роботі, здатні адаптуватися до будь-яких ситуацій. Де, як не у волонтерстві, це вдасться розвинути в собі якнайкраще?
До повномасштабної війни у декого вже кілька років могла тривати перерва у трудовій діяльності. Якщо в декреті чи творчій відпустці ви долучалися до волонтерських ініціатив, поділіться, чим займалися та які навички стали у пригоді.
Показати себе як готового до всього працівника
Для молоді волонтерство — не лише гарна школа життя. Потрапити в таке середовище на початку кар'єрного шляху означає пізнати тонкощі реальної роботи. Пізніше ви зможете працювати навіть за відсутності певного досвіду, бо готові швидко вчитися. Якщо хочете змінити сферу роботи, і волонтерський досвід певним чином співпадає з тим, що пропонується виконувати на бажаній посаді, — сміливо пишіть, що знайомі з цими задачами.
«Інформація про волонтерство може стати вирішальною. Наприклад, коли ви випускник навчального закладу без досвіду або маєте тривалу перерву в трудовій діяльності, а набуті за час волонтерства здібності відповідають вимогам роботодавця. Тоді згадку про волонтерство варто розмістити у розділі про досвід роботи із зазначенням термінів, назви організації та отриманих навичок. Якщо ж набутий досвід не стосується вакансії, волонтерську діяльність можна описати додатково, окремим пунктом у резюме», — пояснюють у Харківській обласній службі зайнятості.
Часто роботодавці зазначають в описі вакансії додаткові навички. Зокрема це знання іноземних мов, певних програм, наявність водійського посвідчення, організаторські здібності, вміння вести переговори тощо. Коли щось із переліку ви добре розвинули під час волонтерства, обов'язково зазначте це.
«Волонтерство — це громадська діяльність на безкорисливих засадах. Вона не зараховується до стажу роботи, за неї не сплачуються страхові внески, але набуті компетенції можна впевнено використовувати при пошуку роботи та у подальшій трудовій діяльності», — додають у службі зайнятості.
Перетворіть волонтерство на сторітелінг
До прикладу, ви забезпечували ліками жителів деокупованих селищ. Погляньте на цю задачу як на проєкт. Присвятіть йому окремий розділ у резюме. Детально опишіть, які потреби виникли у мешканців і що ви робили, аби їх вирішити. Які етапи передували власне передачі ліків і де ви були задіяні найбільше? Які знання й навички вам стали у пригоді, а що нового дізналися в процесі?
Наталія Артюшенко згадує, як у квітні 2022-го вони з волонтерками і гадки не мали, де та яка діюча речовина у медикаментах. А тепер, за час допомоги з ліками мешканцям міста та деокупованої Харківщини, не гірше за аптекарів знаються на ліках та аналогах. Також ніхто не уявляв, скільки чого потрібно, аби перекрити дах пошкодженого від обстрілів будинку. Сьогодні ж зорієнтують і по вартості шифера, і щодо логістики.
Наталія Артюшенко, благодійний фонд «Волонтерська»: «Якби я відновлювала бізнес і набирала персонал, точно звернула б увагу на волонтерство. Мені навіть було б цікавіше поспілкуватися з такою людиною, дізнатися, чим вона займалася. Подібно до того, як хобі зближує людей, так і волонтерство. Ти розумієш, які плюс-мінус у людини навички та чим вона може бути корисна».
У «Волонтерській» Наталія допомогає переважно жителям Харківщини, мало не щодня спілкується з місцевим населенням. Були в неї поїздки і в Донецьку та Херсонську області. Щойно виникає запит — шукає підрядників, матеріали. Зрання до пізнього вечора волонтерка на зв'язку з постачальниками, із водіями, із людьми, які зустрічають вантажівки. До повномасштабної війни дівчина вела бізнес. У Харкові в неї магазин і виробництво взуття. Зараз справу продовжує її сестра зі своїм чоловіком. У самої ж Наталії, як вона каже, бажання волонтерити перевищує бажання повернутись у бізнес.
«Коли вчергове находять якісь питання з громад, просять допомогу, я відчуваю, що свій час і зусилля хочу віддавати їм. Наразі фінансове питання не стоїть так гостро. Я навчилась швидко вирішувати проблеми й отримую дещо значно цінніше. Чесно кажучи, думала, коли повернутися до роботи... Поки відповіді не знайшла. Трохи допомагаю сестрі, але повноцінно працювати нині не можу. У нашій волонтерскій команді є багато планів, і я знаю, що завдяки цим проєктам у людей на деокупованих територіях буде робота, їхні домівки будуть відновлено. Це моя найбільша мотивація».
Водночас Наталія не заперечує, що з часом повернеться в бізнес. Поки що діє за відчуттями, а іншим радить: якщо є бажання і тим більше сім'я, яку треба годувати, — повертатись до роботи однозначно варто.
«У війну бізнес не буде стабільним. Але ж і підприємцям не звикати до різних обставин. Спочатку був ковід, потім поправки щодо ведення касових апаратів, тепер повномасштабне вторгнення. Це стрес. Та навіть зараз є можливості відновити власну справу. Багато грантів з'являється. Треба трішки заморочитись із заповненням заявок, але це хороша нагода повернутись у бізнес. Якщо сумніваєшся, чи вкладати власні гроші, спробуй хоча б виграти грант, напиши проєкт. Може, і не доведеться ризикувати та вкладати своє. Спробуєш за грантові кошти».
Початківці можуть розраховувати на державну підтримку. Мікрогранти на власну справу до 250 тисяч гривень надає «Дія.Бізнес».
Кому це підійде?
- найманим працівникам, які хочуть працювати на себе;
- тим, хто прагне розширити існуючий бізнес (потрібні гроші на обладнання, матеріали);
- безробітним, котрі бачать себе в ролі підприємця.
У Державному центрі зайнятості допоможуть скласти бізнес-план і зробити перші кроки до омріяної роботи. Є відеоінструкція — як подати заявку на грант «Власна справа».
Дар'я Пліс, підприємиця, засновниця благодійного фонду «Дар Харків». Допомагає вагітним і новонародженим на Харківщині: «Якщо волонтер хоче розпочати власний бізнес, я би радила йти працювати в ту сферу, де відчуваєш себе корисним. Хочеш мати кав'ярню — піди попрацюй баристою, подивися на цей світ зсередини. Навчався на архітектора і хочеш відкрити архітектурне бюро — шукай подібне місце роботи, подумай, де твої точки зростання. Можна навчатися і паралельно підпрацьовувати у сфері, де хочеш побудувати бізнес. Це, як на мене, найліпший шлях для початківця».
Підприємиця поєднує волонтерство та сімейний бізнес — виготовлення дерев'яних меблів та аксесуарів. Після річної паузи та відновлення цеху після «прильоту», на виробництво повернулися двоє працівників. Продовжуючи справу, ділиться Дар'я, вона дає змогу заробляти й іншим, і це ще більше мотивує працювати далі.
«Я не можу собі дозволити не працювати: треба ж за щось жити. Та й працівникам я даю цю можливість. Бізнес потроху працює, а я пішла на навчання, бо розумію: минув понад рік, відколи ми не працювали, і світ змінився, ринок змінився. Потрібно багато чого переробляти, зробити нову маркетингову стратегію. Аби потім заробляти, треба вже зараз щось вкладати. Принаймні, свій час на навчання. Треба бути активним, шукати можливості. Волонтери завжди думають, як краще щось доставити, де знайти найліпші товари, як залучити кошти. У бізнесі так само. Інформація оновлюється з шаленою швидкістю, тож учитися треба постійно».
Менеджмент конфліктів, стресостійкість, самоорганізація
Навіть мінімальна участь у чомусь на волонтерських засадах варта кількох рядків у резюме, адже ви здобули конкретні навички. Може, класична освіта їх не дає, а ви вже це вмієте, і в цьому ваша перевага на ринку праці.
Максим Кицюк, керівник Гуманітарного напряму «Благодійного фонду Сергія Притули», своїм нинішнім умінням завдячує саме волонтерству та залученості до громадських проєктах. Каже, цей досвід багато в чому сформував його як фахівця.
«Ті, хто працював перший рік повномасштабної війни в гуманітарному напрямі, можуть вбивати металевими літерами в резюме “менеджмент конфліктів”, “стресостійкість”, “самоорганізацію”. Коли в тебе 24/7 усе несеться, і ти ще примудряєшся цим управляти на різних рівнях і робити так, що процеси працюють, — це точно варте уваги.
Якщо кандидат працював у будь-якому фонді, громадській організації чи в інших волонтерських ініціативах, то питання софт скілів можна взагалі не піднімати. Краще уточнити про хард скіли. Може, хтось навчився водити водовоз із причепом або покращив знання англійської мови, поки комунікував із десятками донорів, переконуючи профінансувати якусь гуманітарну ініціативу. Згадується приклад нашого фонду. Одна колега, яка відповідає за роботу з громадами, раніше була певною мірою сором'язлива. А тепер їй пальця до рота не клади — на таку потужну спеціалістку вона перетворилася. Може будь-яку оцінку потреб громади на раз-два провести, заповнити мільйон таблиць і подати відповідні звіти».
Чимало волонтерів допомагають жителям деокупованих територій. Окрім пошуку і доставки речей, роботи вистачає і в самих населених пунктах. Усе більше з'являється вакансій у фондах та громадських організаціях, котрі шукають фахівців на оплачувану роботу в гуманітарному напрямі.
Забезпечення модульним житлом, ремонт і створення укриттів, гуманітарне розмінування — історія на десятки років. Системна, довготривала праця, тут не видно швидкого результату, як у волонтерстві, де зазвичай так: закрив збір, передав речі — і маєш щасливі обличчя й подяки. Треба бути готовим до рутини й понаднормової роботи. Як і до того, що для когось таке навантаження може виявитись непосильним.
Максим Кицюк: «Неможливо передбачити, наскільки вистачить людини. Ми всі розуміємо, для чого працюємо, але ніхто не знає, скільки триватиме війна. Відповідно, ми не знаємо, чи не вигорить завтра хтось із команди, той, хто інвестує в допомогу весь свій ресурс і знання. Хоча міг би сидіти в комфортному офісі на соцпакеті, кидати раз на місяць донат і так само почувати себе задоволеним, бо робить щось хороше. Складно знайти фахівців, але ми не втрачаємо надії, шукаємо».
Сузанна Караваєва, координаторка екологічних проєктів у ГО Tarilka, волонтерка:
«У волонтерство не приходять “на трошки”. Це відчуття, що з людьми, з якими ти зараз волонтериш, тобі буде ОК і через десять років. Тривале волонтерство дозволяє навчитися тримати ці довгострокові зв'язки. І, звісно, куди ж без навичок комунікації та планування. А ще це гарна можливість спробувати щось нове. Особливо, якщо ще не відчуваєш, що можеш робити це професійно».
На свою першу роботу Сузанна влаштувалась завдяки волонтерству, ще коли вчилася в університеті. Як представниця громадської організації на одній події в Харкові познайомилася з менеджеркою спортивного магазину. Вона і запросила на роботу.
Сузанна почала з посади помічника рекрутера і доросла до керівниці HR-відділу, проводила заходи для команди та зовнішні події. Організаторські здібності з волонтерських проєктів допомогли Сузанні вільно почуватися в колективі. Коли дехто з колег мав лише теорію в голові, вона вже володіла практичними навичками.
«Саме волонтерський досвід дав мені сміливість приходити до власників бізнесів і пропонувати їм покращення. Я не сиділа та не чекала, коли мене помітять і похвалять. Я йшла й робила те, що мені здавалося цікавим».
Зараз харків'янка займається екологічними проєктами, живе та працює на два міста — у Львові та Харкові. У громадській організації Tarilka вона опікується питаннями сортування, зменшення відходів та пошуку шляхів повторного використання вживаних речей. Додалися до цих справ регулярні благодійні акції на підтримку ЗСУ, дітей і людей похилого віку.
«Волонтерство дозволяє мені робити гарно те, у що я вірю. Так сталося, що на останньому місці роботи я робила те саме, що й зараз у волонтерстві, але багато умов не давали мені займатися цим справді якісно. Тому, поринувши у волонтерство з головою, тепер я можу сповна тримати високу планку якості, втілювати проєкти з озеленення міста, створювати громадські простори, де люди і рослини житимуть гармонійно, а мешканці почуватимуться щасливими. А на це потрібно достатньо часу — на планування заходів, вибір рослин, на висадки.
Тут завжди лотерея: дадуть гроші на проєкт, не дадуть, але подія має відбутися за будь-якої погоди. Усе залежить від твоїх зусиль та наполегливості. Цьому відчуттю мало де можна навчитися, окрім як у волонтерстві. Гарним кризовим менеджером мене зробило саме волонтерство. Тому я вважаю, говорити роботодавцю про такий досвід важливо. Це дає уявлення, що ви — тертий калач, на вас можна покластися».
Сузанна визнає: зараз її волонтерство підзатяглося, вже три з половиною роки триває. Як це відобразиться на професійній діяльності, не знає. Але певна: як у студентські роки, так і нині волонтерство допомогло їй зрозуміти, чим вона хоче займатися, та розвинути необхідні вміння.
«Волонтерство підсилює людину, робить її свідомішою. Особливо це важливо, коли шукаєш покликання. Це більше, ніж конкурентна перевага на ринку, це про самоактуалізацію і саморефлексію. Людина з волонтерським досвідом більш сфокусована на тому, чого прагне та що обирає в житті. Вона самоцентрована, і це дозволяє знаходити підходящу роботу».
Рівень безробіття в Україні зростає третій місяць поспіль
Такі дані Центру економічної стратегії. Чи це не привід керивникам замислитися: може, варто більше уваги звертати на людей без досвіду роботи, але здібних, самовідданих волонтерів, і брати їх у команду?
Все залежить від професії. Деякі посади вимагають впевнених технічних знань і практичного досвіду, інакше задачі неможливо виконати як слід. Тоді яким би гарним волонтером не був кандидат, перевагу нададуть професійно підготовленій людині.
Харківська обласна служба зайнятості:
«Немає єдиного рецепту створення ідеального резюме. Не бійтесь експериментувати. Пам'ятайте, що під кожну вакансію має бути окреме резюме з досвідом та навичками, необхідними на конкретному робочому місці. Наприклад, той же бухгалтер на різних підприємствах виконує різні обов'язки, тож і резюме буде відрізнятися».
Дар'я Пліс: «Якби я наймала до себе на виробництво людину, то передусім спитала би про досвід. Бо якщо мені потрібен столяр, а людина ні дня в цій сфері не працювала, то яким би класним волонтером він чи вона не були — на посаду столяра я її не візьму.
Все впирається у специфіку роботи. Потрібні технічні навички. Та якщо це, наприклад, бариста, то за тиждень-два він навчиться і зможе повноцінно працювати. Мені як керівнику буде приємно, що в команді є людина, котра хоче будувати майбутнє саме в Україні. Не пересидіти десь, не марнувати час. Такій людині я обов'язково дам шанс».
Брак кваліфікованих кадрів — не єдина складність, з якою стикаються роботодавці. Потреби й можливості в оплаті праці — ще один виклик. Обираючи між стабільним і гідним доходом, шукачам роботи часом доводиться поступатися кар'єрними амбіціями та йти на нижчу ставку.
Максим Кицюк: «Мені наразі до команди потрібен фандрейзер, і вже понад місяць ми не можемо знайти потрібну людину. Ймовірно, чинником є ринковий рівень зарплатні, сильно розігрітий міжнародними організаціями й донорами, який ми не здатні забезпечити, враховуючи наші реалії. Та ми віримо, що знайдеться людина із високим рівнем мотивації допомогти країні, готова на нижчий від ринкового рівень фінансової компенсації, але з великим бажанням робити внесок у справу своєю експертизою. І це певною мірою буде волонтерський внесок цієї людини».
За інформацією Харківської обласної служби зайнятості, станом на 1 січня 2024 року на обліку в них перебуває 6 348 безробітних
Люди з різним досвідом і життєвими обставинами. Хтось переїхав до Харкова чи до іншої громади з району активних бойових дій, хтось повернувся додому з іншої області або з-за кордону. Є люди, які втратили домівку або рідних. Декому, щоб повернутися до роботи, потрібна психологічна підтримка.
Харківська обласна служба зайнятості:
«Із жовтня в харківській філії Харківського обласного центру зайнятості відкрито “Центр ментального здоров'я”. Кваліфіковані фахівці надають психологічну допомогу клієнтам служби зайнятості та співробітникам, допомагають адаптуватися до мирного життя, подолати емоційне вигорання через стрес і травматичні події. Людям, які звертаються до служби зайнятості, підбирають роботу або пропонують активні форми зайнятості: тимчасова робота, навчання або самозайнятість».
Бути затребуваним — значить постійно навчатися
Якщо кандидат не знає, чим хоче займатися, або його поточна спеціальність неактуальна на ринку праці, фахівці центру зайнятості допоможуть визначити, до чого людина має хист. Окрім консультацій, пропонують пройти тестування на платформі «Моя професія». За результатами формується резюме. Далі з кандидатом обговорюють, в якому напрямку краще побудувати кар'єру, чи вже можна обирати вакансії або потрібно чомусь повчитися.
Може виявитися, що треба підвищити кваліфікацію відповідно до сучасних потреб ринку або перевчитися на інший фах. Тоді є змога отримати ваучер на навчання. Кошти виділяються з Фонду соціального страхування.
Ваучер покриває до 27 тисяч гривень від вартості навчання. Можна самостійно знайти курси чи навчальний заклад або ж обрати серед доступних освітніх програм, які запропонують у центрі зайнятості. Якщо повний курс коштує більше, ніж компенсує ваучер, решту суми треба сплатити самому.
Раніше ця можливість надавалась особам віком старше 45 років. Із 2022 року незалежно від віку за відсутності підходящої роботи отримати ваучер можуть:
- особи, звільнені з військової служби (крім строковиків);
- колишні військовополонені;
- внутрішньо переміщені особи працездатного віку;
- люди з інвалідністю;
- громадяни, що отримали поранення, контузію, каліцтво або захворювання внаслідок російської військової агресії.
Цьогоріч українці отримали понад 18 тисяч ваучерів на навчання, зазначають у Міністерстві реінтеграції. З отримувачів 3 747 — вимушені переселенці.
І під час, і після закінчення навчання центр зайнятості допомагає з працевлаштуванням. Йдеться не лише про робітничі професії на кшталт верстатника, електромонтера чи плиточника. Серед спеціальностей, які покриває ваучер, є сучасні, наукові — біоінженерія, кібербезпека, маркетинг, комп'ютерна інженерія, соціальна робота, психологія тощо. Повний перелік дивіться тут. Заявку на отримання ваучера подавайте онлайн або в найближчому центрі зайнятості.
***
Рано чи пізно від щоденної волонтерської роботи люди втомлюються. Необхідність підтримувати власну родину починає переважати, на це потрібні кошти.
Однак потреб на фронті та в тилу не меншає. Частину з них уже взяли на себе великі гуманітарні організації. З часом і держава перейме усі задачі волонтерів. Ймовірно, залишаться специфічні напрямки, які потребуватимуть особистої безоплатної участі фахівців. Допоки держава не набуде цих спроможностей, ми, громадянське суспільство, будемо включатися і допомагати закривати ці прогалини всіма силами.
