Як визначити, які пабліки можна читати, а на які не варто витрачати час? Як відрізнити інформацію від маніпуляцій і пропаганди? Про це ведучі Марія Малєвська й Сашко Бринза говорили у свіжому випуску подкасту Public Talk на Радіо «Накипіло».
Жертвами зазвичай стають літні люди
«Шкода, що ця світлина набере менше вподобайок, ніж фото якогось оголеного співака», «цей піхотинець на фото — сирота, його ніхто не привітає сьогодні з народинами» — такі дописи користувачі соцмереж часто бачать у різних групах і на різних сторінках. Зазвичай це не безневинні пости, як це здається на перший погляд, а частина інформаційно-психологічних операцій. Дуже часто жертвами таких ІПсО стають літні люди, які не звикли критично ставитися до інформації в мережі.
До прикладу, відео з літньою жінкою, яка істеричним тоном розповідала про бійця, що лежить у шпиталі й про якого всі забули, викликало неабияку реакцію у мережі. Цей ролик опублікувала пані, підписавши його червоними літерами SOS. Журналістка Радіо «Накипіло» вирішила перевірити інформацію. Вона зв’язалася з харківським шпиталем, де підтвердили, що в них справді проходить лікування такий військовослужбовець, але ніхто не шукає його родичів через соцмережі.
Через деякий час ця сама жінка, що поширювала відео про бійця, записала новий ролик із російськими наративами про мир, який українцям запропонували у Стамбулі.
Як працюють такі кейси
Який зв’язок між цими відео та яку мету ставить собі людина, що викладає такі дописи? Перш за все такі дописи діють на емоції користувачів соцмереж. Люди, які живуть понад два роки в стані хронічного стресу, у стані війни й відчувають шалене безсилля, поширюючи такі істеричні відео, що виявляються відвертою дезінформацією, відчувають, ніби вони допомагають своїй країні. Коли ж їм тиснуть на емоції, закликаючи до певної дії, вони не замислюючись поширюють цей контент. Згодом цілком можливо, що те саме джерело інформації розмістить іще відвертішу дезінформацію чи проросійські наративи.
Як людям розпізнати такі групи
Найбільше груп, які працюють за такою схемою, у фейсбуку. Зазвичай такі спільноти мають дуже патосні назви, наприклад «За Україну», «Молимося за ЗСУ» й «Україна переможе». Вони вже своїми назвами викликають емоції, а візуально привертають увагу жовто-блакитними кольорами або зірочками Європейського Союзу.
Людина, яка вперше натрапляє на таку групу, зазвичай не бачить у цьому контенті загрози. Пости або молитви за Україну, віршики не найвищого ґатунку про українського солдата, іще якісь картинки, створені штучним інтелектом, — це все не викликає ніяких підозр.
Чимало користувачів поставило на аватарку згенероване нейромережею зображення ока, з якого стікає сльоза на жовто-блакитному тлі, чи фото військовослужбовиці модельної зовнішності або військового з котиками. Адміністратори таких груп використовують те, що може викликати емоції в широкого загалу. «На жаль, це фото не набере стільки лайків, скільки набере якийсь там блогер», «ця дівчина захищає нас, і, на жаль, її фото набере менше вподобайок, ніж якийсь оголений там співак» — такі підписи супроводжують зображення. Дописи такого штибу за короткий проміжок часу набирають чимало лайків.
А де ж підводні камені?
Згадаймо історію з картинкою, створеною штучним інтелектом і підписаною так: «Молимося за Авдіївку». На тій ілюстрації бійці стоять на колінах перед дівчиною. На задньому плані майорить прапор. Та світлина набула неабиякого резонансу в мережі. Люди мимохіть, не вдивляючись у деталі, поширювали її. Тоді Авдіївку росіяни ще не окупували й усіляко намагалися чинити тиск на українців. Зокрема, через образ армії, яка не перемагає, а стоїть навколішки.
До речі, не завжди такі групи в соцмережах створюють росіяни. Немало доклалися до цього й самі українці. В одній із них із козаком, мапою України й зірочками Євросоюзу на аватарці українську владу повчає блогер Мирослав Олешко, який перебуває за кордоном. Не рідкість і таке, що люди, які проводять збори на ЗСУ й розмовляють українською, мимоволі сприяють просуванню проросійських наративів.
росіяни й собі швидко реагують на проблеми, що хвилюють українців, висвітлюючи їх під вигідним для себе кутом. Зокрема, як це сталося нещодавно з аварійними вимкненнями електроенергії. «Ми ж ідемо в Європу. Електроенергію вимикають, тому що все йде в Європу. Спочатку пішов газ у Європу. Потім народ увесь поїхав у Європу. А тепер електроенергію відправимо. Будемо вже всю свою рідню у Європу відправляти. А потім усі ресурси й бабки перекажемо в Європу», — авторитетно розповідають так звані блогери.
Оперативно знайшлись експерти, які написали, що бачили, як відвантажували українську електроенергію. Інші ж знайшли докази теорії про те, що в Україні почали навмисно вимикати світло напередодні Саміту миру, щоби продемонструвати світові, що в нас усе погано.
Як можуть нашкодити вподобайки й поширення
Але хай яким є інформаційний привід, небезпека ще й у тому, що спочатку пропагандисти можуть поширити якусь картинку, яка викличе в людей реакцію, а згодом замінити її на іншу.
До прикладу, у групі «Надія країни» із жовто-блакитною аватаркою о 8:30 адміністратори розмістили пост: «У мого дідуся сьогодні день народження. Він багато чого в житті побачив. Я в нього залишилася одна. Привітати, на жаль, більше нікому. Він буде дуже щасливий, якщо хтось привітає його». А об 11:00 цей допис змінили: «“Час пішов на хвилини, усе скінчено. Тому скажу вам це прямо з літака”: Зеленський екстрено звернувся до українців у небі й повідомив…», — ішлося у відредагованому тексті, під яким з’явилося незрозуміле посилання.
Тобто користувачі соцмереж ставили вподобайки до одного допису, а згодом його зміст виявився іншим. Крім того, одні й ті самі адміни можуть керувати відразу декількома групами й аналізувати реакцію тих або тих підписників, а в майбутньому використовувати це в різноманітних шахрайських схемах.
До речі, будь-яка група одного дня може перетворитися на комерційну або навіть проросійську. Декілька місяців адміністратори таких спільнот працюють над збільшенням кількості підписників, а далі можуть продати цей ресурс. Тобто користувачі соцмереж мають критично ставитися до будь-якої інформації, яку поширюють в анонімних групах, викликаючи емоції.
Фейки останнього тижня знову сіяли паніку
Співзасновник Харківського антикорупційного центру Євген Лісічкін розповів, що російська пропаганда й далі масово створює фейки про ситуацію в Харківській області, зокрема у Вовчанську.
Фахівець наголосив, що, коли росіяни мають суттєві проблеми на полі бою, вони активно залучають іноземних агентів впливу для поширення тез про так звані перемоги на міжнародну аудиторію. До прикладу, колишній британський адвокат, якого роспропаганда представляє як британського експерта з міжнародного права, Александр Меркуріс написав у своєму блозі про нібито оточення українських військ поблизу Вовчанська. За його словами, українським Силам оборони начебто немає куди відступати. Крім того, британець заявив, що російські війська у Вовчанську контролюють небо й переважну частину доріг у місті. До речі, за останній тиждень російські окупанти не мали суттєвих успіхів у районі Вовчанська, подекуди Збройні сили України контратакували й відбили частину захоплених окупантами позицій у центрі міста. Тож більша частина Вовчанська перебуває під контролем Збройних сил України.
Євген Лісічкін розповів, що в центрі уваги ворога в інформаційній площині також були повідомлення про те, начебто 125 бригаду територіальної оборони Збройних сил України, проти окремих підрозділів якої ДБР відкрило кримінальне провадження про можливе залишення позицій і втечу з поля бою, нагородили пам’ятними відзнаками. Пропагандисти запевняли, що командування 125 бригади вручило нагороди бійцям у Харкові. Проілюстрували цей фейк трьома світлинами, які аж ніяк не стосуються 125 бригади. Світлини, поширені російськими пропагандистами, раніше опублікувало Регіональне управління Сил ТрО «Північ» Збройних сил України. На них зображено нагородження відзнаками бійців 114 окремої бригади Сил ТрО Збройних сил України до дня її заснування.
Загалом наступ держави-агресорки на півночі Харківської області спровокував збільшення кількості фейків і дезінформації, які росіяни створювали для поширення панічних настроїв у регіоні. російські пропагандисти й далі поширюють фейки про евакуацію, щоби було простіше обстрілювати Харків. Окрім того, Центр протидії дезінформації зафіксував, що пропагандистські ресурси ворога активно поширювали дезінформацію про нібито розміщення артилерії Збройних сил України в межах Харкова.
Панічні настрої в суспільстві, негативні емоції та страх — на це працюють поширені в соцмережах фейки та пропаганда. Деколи такий контент є частиною інформаційно-психологічних операцій ворога, а іноді — результатом невігластва конкретних користувачів мережі. Фахівці Центру протидії дезінформації закликали українців ретельно перевіряти інформацію, яку вони поширюють у мережі, і ставитися критично до будь-якого повідомлення з анонімних джерел.
