До опалювального сезону залишилося чотири місяці. Зима близько, тож ми подумали: чому б не скласти «дорожню мапу», щоби громади мали час ефективно підготуватися до зими? На кожен крок умовно закладаємо місяць. Звісно, все залежить від розміру та потреб окремої громади, від фінансових можливостей. Але чіткий план додасть упевненості.
Як би не склалася зима, наведені поради будуть корисні для ваших осель, закладів і підприємств і в мирні часи.
- Провести енергоаудит
Дізнайтесь, які електроприлади споживають найбільше енергії, в які періоди, де є «теплові містки». Через них відбуваються значні тепловтрати. Це можна перевірити самостійно, але краще залучити фахового енергоаудитора. Спеціаліст надасть детальний звіт щодо будівлі: всі енерговитрати та бажані заходи енергоефективності. Додатково отримаєте орієнтовні розрахунки: вартість цих заходів, за скільки часу вони окупляться та наскільки вдасться зекономити.
Що зазвичай роблять із комунальними будівлями? Замінюють старі вікна, утеплюють стіни, а хто має кошти — ще й сонячні панелі ставить. На думку Вадима Литвина, голови правління «Асоціації енергоаудиторів України», громадам бракує розуміння, на чому їм вдалося зекономити після вжитих заходів. Фахівець радить моніторити результати та за потреби змінювати або поєднувати енергоефективні рішення.
Враховуючи обмежені бюджети громад, спершу варто звести до мінімуму енергоспоживання. Далі переходьте до швидкоокупних заходів, на які вкаже енергоаудит. Зазвичай це утеплення трубопроводів на горищі та у підвалі, системи погодного та погодинного регулювання (індивідуальні теплові пункти, автоматизовані котельні). На майбутнє заплануйте оновити чи покращити наявну систему опалення.
Регулярно перевіряйте рівень енергоспоживання, аби вчасно виявити непродуктивні енерговитрати. Може, якесь обладнання потребує не заміни, а легкої модернізації. До прикладу, зменшити втрати тепла можна за рахунок теплоізоляції трубопроводів від котельні до будівель. Утеплення труб у підвалах і на горищах взимку в разі тривалих відключень електроенергії зекономить кошти та убезпечить систему від розмерзання.
«Треба шукати способи мінімізувати втрати тепла в будівлях в опалювальний період. Там, де цього ще не зробили, — замінити освітлення з ламп розжарювання на світлодіодні. По можливості, перейти від електробойлерів на інші системи підігріву води (від теплової мережі або котельні). У приватних будинках це можливо зробити від газового чи твердопаливного котла.
На прикладі свого багатоквартирного будинку можу сказати: навіть із базовими заходами енергоефективності це 20% економії зі швидким терміном окупності. Та майже ніде у великих містах цього не роблять, хоча в централізованих мережах — грандіозний потенціал».
Вадим Литвин, голова правління «Асоціації енергоаудиторів України»
Сьогодні тільки й розмов про розподілену генерацію енергії
Мовляв, це те, що давно варто запровадити в Україні. До цього ми дійшли лише під тиском обставин. Відколи армія рф захопила Запорізьку атомну електростанцію, знищила та продовжує руйнувати енергетичні об’єкти, надійність електропостачання значно знизилася. Нині уряд залучає іноземних партнерів, аби закупити міні-ТЕЦ для найбільших міст України. Усе задля стабільної подачі електроенергії та тепла в багатоквартирні будинки й соціальні установи.
У містах під час блекаутів чи перебоїв в енергопостачанні забезпечити автономними джерелами енергії можна хіба що громадські будівлі (лікарні, школи, дитячі садки). Проблема ще й в тому, що енергія використовується неефективно, звідси й надмірне споживання. Поряд з атаками росіян це ускладнює маневрування потужностями. Якщо рівень енергоспоживання не зменшувати зараз і в опалювальний період, у пікові години навіть із розподіленою генерацією можливі тривалі відключення.
«У прифронтових громадах складно уявити життя без бойлера, із централізованим гарячим водопостачанням там проблеми. Якщо ж узяти Київ або інші великі міста подалі від фронта, у деяких будинках є змога користуватися централізованою системою гарячого водопостачання. Перемкнувся — і вже допомагаєш енергосистемі, зменшуєш навантаження на мережу.
Якщо зможете відрегулювати газовий котел і зменшити споживання газу — зробіть це. Зекономили гривню для себе — і як мінімум 1,5 гривень збережено в бюджеті. Тобто зменшуються витрати держави на покриття різниці в тарифах. На мою думку, це має бути національна ідея: зекономив на комуналці — допоміг ЗСУ».
Вадим Литвин
2. Обрати альтернативні джерела енергії
Фахівець каже: деякі українські міста розглядають побудову «енергоостровів», коли на базі котелень ставлять когенераційні установки. По суті, це великий генератор, який на додачу до електроенергії виробляє тепло. Його потужності на весь район не вистачить, але принаймні стабільну роботу котельні, тепло в будинках удасться зберегти. Такі установки даватимуть енергію об’єктам водоканалу та допоможуть пережити зиму.
Вадим Литвин:
«Для багатоквартирного будинку взимку не так страшне відключення електроенергії, як тепла. Ще гірше — відсутність води й каналізації. Якщо при відключеннях електроенергії буде +15–16 °C, але працюватиме водопровід і каналізація, пережити відключення в холод можна. Зарядну станцію підзарядити в Пункті незламності, сходити до знайомих із газовими плитами та розігріти їжу.
Якщо ж не працюватиме каналізація чи розмерзнуться труби — це великі руйнування, які людям не дадуть нормально жити, а від міста вимагатимуть значних коштів на відновлення. Тому зараз треба перевіряти мережі, ремонтувати, продумувати, як це працюватиме в острівному режимі без зовнішнього електропостачання».
Сонячні електростанції популярні серед громад і ОСББ
Передусім через наявність грантів від держави та громадських організацій. Програми покривають вартість панелей, подекуди — монтаж станцій, або все разом. Віднедавна стартувала програма від Фонду розвитку підприємництва для приватних домоволодінь. Раніше Фонд підтримував виключно бізнес, згодом залучив кошти закордонних партнерів і розширив програму для всіх українців.
За попередніми підрахунками, за цим проєктом сонячні станції отримають 3 000 домогосподарств. Ідея така: власники приватних домогосподарств можуть взяти споживчі позики в банках-партнерах програми для компенсації тіла кредиту на встановлення сонячних панелей.
Про що слід пам’ятати: сонячної енергії буде вдосталь влітку, а взимку згенерованої потужності може не вистачити на всі потреби. Особливо це критично для комунальних установ і адмінбудівель.
«У сонячних станціях головне — встановлювати не мережеві інвертори без акумуляторів, а гібридні системи з акумуляторами. Тоді батарея зможе заряджатися не тільки від сонця, але й від електромережі, коли є світло. З точки зору розміщення об’єктів генерації — це правильне рішення не тільки на зараз. Батареї можна застосовувати для балансування енергосистеми і в мирні часи, плюс заряджати їх від паливних генераторів. Умовно кажучи, одним переносним генератором можна підзарядити кілька дитсадків чи приватних будинків», — уточнює Вадим Литвин.
«Такі станції на дахах лікарень ми встановили у Херсонській, Миколаївській, Одеській, і Сумській областях та інших областях. За півтора-два місяця плануємо встановити ще в шести громадах Харківської області, теж на лікарнях. Це дозволить медичним закладам мати впевненість у завтрашньому дні і краще усвідомлювати, що їх чекає в плані генерації та споживання електроенергії.
Закрити всі потреби неможливо. Але якщо електрики немає тривалий час, така станція або інші рішення розподіленої генерації, допомагатимуть хоча б кілька годин на день працювати критично важливому обладнанню. Ті ж лікарні зможуть планувати операції та іншу критично важливу діяльність. Нехай це буде дві години на день, але це гарантовані дві години».
Дмитро Сакалюк, експерт з енергоефективності ГО «Екоклуб»
На сьогодні «Екоклуб» має понад 600 заявок з усієї України на встановлення сонячних панелей на різних об’єктах комунальної власності. Фактично з кожної другої громади. Дмитро визнає, що не всім удається допомогти, бо в організації обмежені ресурси: і фінансові, і людські.
Кошти на закупівлю та встановлення панелей залучають від закордонних партнерів і приватних благодійників зі США та країн ЄС. Команда радить громадам не зупинятися на одному донорі, шукати різні варіанти фінансування. А найперше — визначити, яке технічне рішення покриє весь обсяг споживання енергії.
У поміч лікарням «Екоклуб» створив опитувальник для самоаудиту. Анкета допоможе зібрати якісну, вичерпну інформацію про енергоспоживання будівлі для подальших рекомендацій фахівців. Зробивши розрахунки, спеціалісти підберуть сонячну станцію необхідної потужності, підкажуть, де краще її встановити.
Зібрати дані про щоденне споживання електроенергії у січні та липні за наявності допоможе така таблиця. А за цим посиланням можете звернутися до «Екоклубу» із запитом на встановлення сонячних електростанцій для водоканалів і медичних закладів у вашій громаді.
Чому так мало говорять про вітряки?
Потенціал вітру в Україні невеликий. Зважаймо на природні чинники: вітряки ефективні при швидкості вітру вісім і більше метрів за секунду. Тому розміщувати їх доцільно в регіонах із постійними вітрами. У наших широтах, де середня швидкість вітру за рік не перевищує 3–5 метрів за секунду, користь від такого рішення сумнівна.
Біопаливо має всі шанси стати актуальним трендом
Електроопалення та гаряче водопостачання у невеликих громадах легко заміщується біопаливом. Це відходи сільського господарства та деревини (щепа, дрова, пелети). Якщо в громаді вже є такі об’єкти, їх треба перевірити, запастися паливом і користуватися в опалювальний період.
Вадим Литвин:
«Невелика біопаливна котельня будується за кілька місяців, тож із цим ще можна встигнути. Бо що буде з газом взимку — теж під питанням. Треба відремонтувати котельні, які раніше працювали. Частково їхню роботу могли призупинити, бо біопаливо не конкурувало в ціні з субсидіованим газом.
Як саме? Коли газ продавали по вісім гривень для “Теплокомуненерго”, гігакалорія теплової енергії могла коштувати до 2 000 гривень по собівартості. Та сама гігакалорія від твердопаливного котла, який працює на пелетах чи на щепі, складатиме 2 200–2 500. Відповідно, газ субсидіюють (по ньому маємо дефіцит), а біопаливо — ні. Тому раніше частину котелень зупинили».
Зараз саме час стимулювати їхній запуск з огляду на прогноз щодо збільшення споживання газу, а отже, і його вартості через нові генеруючі потужності на газу.
Залишається питання електропостачання, і тут можна комбінувати рішення. Взяти системи резервного живлення на акумуляторах для житла й лікарень із сонячними панелями. А далі підстрахуватися дизельними чи газовими генераторами. Рішення підійде об’єктам критичної інфраструктури (водоканали, мережі водовідведення, станції подачі води, очисні споруди).
Вадим Литвин:
«Ефективно це можна зробити там, де є централізована система теплопостачання. Де одночасно можна резервувати подачу тепла та електропостачання до котельні й насосів водоканалу. Загальна вартість рішення досить невисока. Якщо немає змоги так поєднати, тоді слід подумати: яким чином взимку працюватиме ваш водоканал, як відбуватиметься подача води в разі тривалих відключень електроенергії? І відштовхуючись від цього, обирати інші варіанти резервного живлення».
Кожне відновлювальне джерело енергії має переваги й недоліки, вигоди та обмеження. Тому доцільно поєднувати різні способи генерації.
«Правильно сформувавши технічне рішення, за кілька років громада може повернути вкладені кошти. Особливо це актуально для лікарень, дитячих садочків, шкіл. Там, як правило, вистачає того, що можна оптимізувати по енергоефективності й таким чином вийти на самоокупність. Краще впроваджувати заходи не тільки для резервування енергії, але й такі, що дозволять у подальшому знизити потребу в енергії. Відповідно, зменшити витрати бюджетних коштів. Це називається енергоменеджментом».
3. Залучити кошти
Програма «ГрінДім» Фонду енергоефективності діє для ОСББ у всій Україні. Держава компенсує до 70% вартості обладнання. Йдеться про сонячні станції та теплові насоси. ОСББ може взяти до мільйона гривень на встановлення СЕС і до двох мільйонів — на теплові насоси для опалення. Також грант забезпечує енергоаудит будинку. Не фінансуються монтажні та інші роботи.
«Знаю, що в Дрогобичі перше ОСББ вже взяло такий грант. Раджу запитати у своїх селищних рад чи муніципалітетів, чи немає подібних місцевих програм. Наприклад, у Києві, у Рівному від міської ради діють програми компенсації встановлення сонячних станцій».
Дмитро Сакалюк
У прифронтових регіонах гуманітарні місії та волонтери, котрі спілкуються з населенням, теж можуть допомогти. Одні надають гранти, інші — частково компенсують вартість обладнання з донатів. Тож коли до вас вчергове привезуть гуманітарку, розкажіть волонтерам про потребу в енергоефективних рішеннях. Гуманітарна місія може допомогти з пошуком донорів або ж придбати мобільну сонячну станцію для домоволодіння, школи чи лікарні.
4. Тестувати обладнання та готуватися до всього
«В енергетиці ми в дефіциті. Понад те, за результатами останніх атак ми попадаємо в зону, коли жорстко обмежують і промислових споживачів, і населення», — коментує ситуацію Олександр Харченко, директор Центру досліджень енергетики.
Навіть із максимально можливим імпортом електроенергії з-за кордону покрити потреби всієї країни не вдається. Складнощів додає нещодавня новина: Німеччина, Бельгія та ще кілька країн ЄС оголосили про закриття вугільних електростанцій. Минула зима показала, що відмова від російського викопного палива не загрожує Європі енергетичною кризою. Тепер ЄС іще завзятіше тримає курс на «зелену» генерацію. У пріоритеті — безпека та екологічність енергопостачання. До 2050 року Євросоюз планує перейти на 100% відновлювальної енергії.
Олександр Харченко:
«На мою думку, закриття вугільних електростанцій в ЄС дуже ускладнює ситуацію для України з точки зору можливого імпорту в зимовий період. Уже зараз треба думати, що можна зробити, аби можливий дефіцит перекрити. По-перше, не факт, що ЄС надасть необхідні обсяги електроенергії. По-друге, не факт, що імпорт здатен перекрити наш внутрішній дефіцит. Тож наразі альтернативи децентралізованій генерації немає».
Окрім доступності та окупності таких рішень, слід враховувати і безпеку. На противагу сонячним і вітровим станціям експерт наводить газопоршневі та газотурбінні установки.
«Для таких регіонів, як Харків, немає альтернативи газопоршневим установкам із двох причин. Перша — їх можна встановити приховано, захистити потужними відносно невеликого розміру конструкціями, які убезпечать від прямого ураження ракетою. Газопоршневий двигун невеликої потужності до 2–3 МВт за розміром подібний до морського контейнеру. Його можна сховати під землю.
З газотурбінним це вже неможливо, бо таке обладнання вимагає охолодження, та й воно доволі масивне. Висота 50-мегаватної газотурбінної установки сягає приблизно 15–17 метрів.
Другий момент: газопоршневі установки дають високу децентралізацію. Скажімо, мінімальний бажаний обсяг для Харкова 100–120 МВт, що означає потребу в 30–40 газопоршневих двигунах. Водночас вони виробляли би для міста тепло, заміщуючи уражені після ракетних атак теплоелектроцентралі, та електрику, покриваючи споживання критичної інфраструктури. Це реально втілити зараз. Термін встановлення таких потужностей за наявності обладнання — 3–5 місяців».
Олександр Харченко, директор Центру досліджень енергетики
Хто керуватиме установками? У комунальних підприємствах великих міст кваліфіковані інженери знайдуться. Але є одвічна проблема всіх теплокомуненерго: борги за газ, і це може ускладнити реалізацію проєктів.
«Без відповідних рішень уряду донорам складно навіть передати містам обладнання, уже мовчу про подальше оперування, — продовжує Олександр. — Тут ефективніше залучити приватних інвесторів, які б, наприклад, отримували частину обладнання у вигляді донатів чи іншої підтримки до реалізації проєктів. І вони б оперативно оплачували встановлення обладнання та оперування: закупівлю газу, продаж електрики, відпуск тепла».
Виглядає як рішення для безперебійної подачі газу. Однак російська армія неодноразово обстрілювала наші газові сховища. То ризик таки є?
«Так, масовані атаки на компресорні станції після закінчення транзитного контракту можуть призвести до проблем із постачанням газу в східних і південних областях. Але ці ризики наразі значно менші, ніж ті, що виникнуть, якщо ми не реалізуємо цього. Бо якщо не буде нічого — ні світла, ні тепла, ні газу — ситуація стане геть критичною».
Олександр Харченко
Ситуація в енергетиці складна, але контрольована
У червні Україна імпортувала більше електроенергії, ніж за весь 2023 рік — 858,4 тисяч МВт·год. За інформацією Energy Map, це найбільший місячний обсяг за останні десять років. Наразі Україна імпортує електроенергію з усіх сусідніх країн, крім росії та білорусі.
Тож викликів нам вистачає. І будемо чесні: лише відмовою від викопного палива та переходом на «зелену» генерацію ситуації не зарадити. Нам слід боротися з марнотратством енергії як на рівні держави, так і в побуті. Кожна громада та окрема людина можуть визначити межі реальних потреб і споживати енергію раціонально, не втрачаючи в комфорті. Почніть із малого: перегляньте свої побутові звички.
Ми створили цей матеріал як учасник об’єднання «Вікно Відновлення». Все про відновлення постраждалих регіонів України дізнавайтеся на єдиній платформі recovery.win.
