Приблизно 95% коштів і грантів спрямовується на потреби міжнародних, а не українських організацій. Через це виникає питання: що робити локальним і регіональним організаціям, які виконують титанічну роботу в складних умовах.
Закриття офісів USAID в Україні лише загострило проблему. Нині дуже не вистачає гнучких інструментів і локального фінансування, яке б ураховувало специфіку та реальні потреби громад. Понад те, Харків має свою регіональну особливість: місто часто сприймається для гуманітарного реагування, а потреби розвитку громад залишаються поза увагою.
У пресцентрі «Накипіло» зібралися на дискусію щодо грошей для громадського сектору представники державних установ, громадських організацій і благодійних фондів: Олександр Котуков, Дар’я Рибальченко, Олександр Чумак, Анна Гур’єва. Модераторкою дискусії була Ірина Міньковська, засновниця організації «Я і моя школа».
У чому різниця між гуманітарним і розвитковим фінансуванням
«Гуманітарне фінансування короткострокове, на потреби “тут і зараз”. Розвиткове ж фінансування — про довгострокові проєкти. Після 2014 року в Україні було більше саме розвиткового фінансування. Зараз у нас більше гуманітарного, але є поняття фінансування Nexus. Воно поєднує розвиткову та термінову допомогу. Це якраз те, за що потрібно зараз виступати, бо це перехідне фінансування між гуманітарним і розвитковим», — пояснює Дар’я Рибальченко, директорка благодійної організації «Національна мережа розвитку локальної філантропії».
Як локальним організаціям співпрацювати з міжнародними партнерами
«Україна відома у світі сильним громадським сектором, це вже закріпилося за нами. Однак є проблема з міжнародним фінансуванням, і вона набагато глибша, ніж недовіра. По-перше, їм простіше та вигідніше працювати з великими міжнародними організаціями через юридичні та страхові ризики. По-друге, ми, українці, не можемо бути нейтральними, що є ключовим гуманітарним принципом для донорів. По-третє, вони побоюються, що гранти зроблять нас залежними», — коментує Дар’я Рибальченко.
Аби змінити ситуацію, потрібно добиватися довгострокових грантів, а не коротких, створювати консорціуми з іншими українськими та міжнародними організаціями, збільшувати прозорість і показувати професійність нашої роботи.
Як побудувати фінансову стабільність
Дар’я Рибальченко радить такі методи:
- Розвивайте соціальне підприємництво. Використовуйте гранти для запуску комерційної діяльності, яка приноситиме дохід. Наприклад, організація у Вознесенську купила обладнання за грантові кошти і проводить платні курси.
- Залучайте місцевих донорів. Запропонуйте модель match-грантів, де ви залучаєте міжнародне фінансування, а вони долучають свої кошти. Це допомагає і реалізувати проєкти, і побудувати довгострокові відносини з локальними партнерами.
Фінансування міжпроєктної діяльності та підтримка команди
Аби фінансувати міжпроєктну діяльність і утримувати команду, організації мають будувати стійку фінансову модель, яка не залежить лише від грантів. Важливо, щоби проєктна діяльність відповідала загальній місії організації. Під час укладання грантових угод потрібно говорити з донорами про покриття непрямих витрат на адміністративні потреби. Це дозволяє забезпечити інституційну стабільність і не залежати від тимчасових проєктів.
Як створити ендавмент-фонд в Україні
Створення ендавмент-фонду в Україні можливе, проте нелегке. На відміну від Європи, в Україні немає спеціального законодавства для цього. Аби створити такий фонд, потрібно юридично оформити все у статуті. Доцільно вказати, що організація може отримувати прибуток від цінних паперів для статутної діяльності, щоб зберегти статус неприбутковості.
Варто залучити кошти місцевих донорів та підприємців. На формування ендавменту не дають гранти, тож найкраще — заручитися підтримкою людей, які вірять у вашу місію.
«Фонд громади “Рідня” зі Стрия — чудовий приклад. Вони створили ендавмент, який дозволяє покривати адміністративні витрати з відсотків, а фандрейзити лише на проєкти», — розповіла Дар’я Рибальченко.
