Уявіть, що під час вашого внутрішнього монологу раптово зринає думка: «Я нічого не вартий/-а. Усі навколо розумніші, талановитіші й досвідченіші, ніж я. Я не заслуговую на нічого хорошого». Якщо вам знайома така ситуація, то наш сьогоднішній випуск буде дуже корисним. Поговоримо про самознецінення та його вплив на наше повсякденне життя.
Самознецінення — важкий емоційний стан, який руйнує життя, ускладнює кар’єрний розвиток, створення здорових стосунків і просто насолоду від кожного дня. Що викликає це руйнівне відчуття і, найголовніше, як із ним справлятися?
Насправді знецінення своєї-таки особистості видається нелогічним, а часом є і шкідливим. Однак, якщо глибше вивчити причини, які призводять до формування цієї звички, стає зрозуміло, чому багатьом так важко зберегти адекватну самооцінку в нашому світі.
Подивімося навколо. Ми живемо в середовищі, яке постійно підживлює сумніви в наших силах. Зусібіч нас переконують, що ми не досить хороші, що наші досягнення — це тільки дрібниці, і немає причин, щоб нас цінували. Це стосується як великих подій, так і найдрібніших моментів. Найбільший негативний вплив на нашу самоцінність мають, звичайно, соціальні мережі, які в такому нарцистичному суспільстві активно підживлюють сумніви в собі та провокують епізоди знецінення. Постійне порівняння, гонитва за нескінченними успіхами медійних персонажів і тенденція до забування попередніх досягнень.
Важливим для формування звички до знецінення є також особливість сучасної побудови ринку праці. Доволі часто результатом успіхів у роботі стає підвищення вимог, розширення функціональних обов’язків і створення нових завдань. Учорашній успіх моментально стає звичайною справою, а інколи й проблемою.
Також знецінення власних досягнень і зусиль є частиною нашої ментальності. Воно помітне навіть у дрібницях і невидимо проникає у наше повсякденне спілкування. Згадайте, скільки разів ви на слова подяки автоматично відповідаєте: «Нема за що». Стоп. Чому «нема за що»? Справді? Ви ж зробили щось, за що вам дякують. Чому це нічого не варте? Така відповідь стала звичкою для багатьох і яскраво ілюструє, як глибоко вкоренилася звичка знецінювати себе та свої вчинки.
Що робити, якщо ви помітили в собі тенденцію до знецінення власних досягнень і старань? Почніть із того, що просто зупиняйте себе в такі моменти. Навіть якщо складно дати собі підтримку, мотивацію і похвалити себе, можливість спинити потік самознецінення уже надзвичайно значуща. Саме з нього починається шлях до усвідомлення себе.
