Вони — колишні айтівці, інженери, вантажники, поліціянти й навіть керівники лікарень. Нині — військовослужбовці, які вчаться у бою робити самотужки вибухівку, конструювати безпілотники та знаходити на них гроші. Новий випуск «Станції “Держпром”» на Радіо «Накипіло» про бійців 226 окремого батальйону 127 окремої бригади тероборони. Після важких боїв у Бахмуті й на Запоріжжі вони повернулися туди, де починалася їхня війна — на Харківщину.
Нині підрозділ воює на Вовчанському напрямку, де щодня фіксують накати російських військ, де ДРГ пробираються по кілька разів на добу й де найефективніший спосіб їх зупиняти — це безпілотні літальні апарати.
Якщо бомберів, FPV-дронів або розвідників бракує — самоуки із 226 бату створять їх самотужки. «Миша» — так називається новітня розробка, маленький літачок, який розробили ентузіасти підрозділу.
Про «Мишу» — невеличкий універсальний літачок — ми дізналися від Льови. Колись один із заступників директора лікарні на Харківщині, він 24 лютого 2022 року став до лав війська. Ми познайомилися з Льовою іще 2022 року на кордоні з рф: тоді він у корсеті, кілька місяців після поранення у хребет, показував нам трофейний «Утьос».
Сьогодні Льова — заступник командира батальйону. Усі ініціативи своїх хлопців він намагається підтримувати, відшукуючи фінансування за допомогою зборів, волонтерів і підприємців.
— Нині п’ять літачків зроблено за власний кошт небайдужих. Це Сальса, Панда, Міхо й узагалі весь взвод БпЛА 226-го.
— Яка вартість одного літачка й наскільки це перспективний напрям розвитку?
— Фактично це конструктор, з якого можна зробити і розвідника, і під скид, і щось схоже на «Ланцета», як ударний. Ідея — скомбінувати запчастини так, щоб це працювало й працювало на нас, у наших інтересах, у будь-якій зоні нашої відповідальності. Наприклад, у Запоріжжі це був би чудовий розвідник. Нині це бомбер, який виконує функцію того-таки «Ланцета». Вартість коливається у межах 25–45 тисяч гривень — залежить від комплектації та якості камери. Якщо це ударний дрон, ми беремо якомога дешевшу камеру, щоб пілотові було видно картинку. Якщо це розвідник, ми беремо якісну камеру, що коштує 15–20 тисяч гривень. Усе залежить від того, які характеристики нам потрібні.
Льова заводить нас у маленьку кімнатку — це розташування взводу БпЛА на Вовчанському напрямку. Усю підлогу в тісному приміщенні заставлено коптерами — меншими й більшими, новими й уже побитими. За столом з інструментом у руках сидить молодий хлопець. Його звати Дмитро. Він інженер-технік.
— Що ви зараз робите? Розкажіть нам.
— Зараз переробляємо дрон-камікадзе під бомбер.
— Що для цього треба зробити?
— Треба причепити скид, перепаяти декілька проводів, припаяти гімбал, тобто поворотну камеру, і налаштувати як бомбер.
— О котрій починається ваша робоча зміна тут, за столом?
— По-різному, щойно прокидаюся зранку, так і починається.
— О котрій годині?
— Залежить від того, скільки потрібно дронів.
— А максимально скільки бувало у вас?
— Можу сидіти до півночі, можу довше, а можу менше — по-різному буває.
— А кількість зібраних і відремонтованих рахували колись?
— За день можу зробити 10–15 дронів-камікадзе, бомберів трохи менше — три-чотири.
— До війська ви вміли це робити?
— Ні, тут навчився. Мене відправляли на навчальні курси — тоді й навчився.
— Розкажіть, що це за нові крила. Яка ваша участь у них?
— Я допомагав їх розробляти…
Із закапелка Дмитро виносить літачок. Пізніше вже від командирів ми дізнаємося, що оборонці вирішили його назвати «Миша».
— Це БпЛА літакового типу, на кшталт крила. Наша власна розробка.
— Що він може?
— Його розробляли як дрон-камікадзе, як бомбер. Якщо поставити якісну камеру, то можна використовувати як розвідника.
— Тобто універсальний?
— Так, універсальний дрон. Досить недорогий.
— Скільки коштує промисловий?
— Сотні тисяч гривень.
— А ваш?
— А наш — десятки, ось так скажемо. Тисяч тридцять.
— Дмитре, що це за відчуття, коли береш участь у розробленні таких новітніх технологій?
— Які відчуття? Ми просто виконуємо свою роботу. Мені подобається цим займатися.
— А хто ви за фахом?
— Я навчався на програміста, але не довчився.
Дмитрові двадцять два. Служить уже пів року. У сусідній із ним майстерні — також невеличкій кімнаті, у яку попереду нас устрибує білий-білий пес із рожевим носом, — оборонці збирають скиди для безпілотників.
Нині аеророзвідник, а до вторгнення — вантажник у супермаркеті, Микола показує купу картонних ящиків. У них — надруковані на 3D-принтері пристрої, які начиняють вибухівкою.
— Вони в нас різних калібрів є: наприклад, на ближню дистанцію — це маленькі, грамів до 200, повністю екіпіровані вибухівкою… А ось це для дальньої дистанції — щоб можна було залетіти подалі й скинути. Є більші, як цей, наприклад. Він важить грамів 500–600.
— Наповнюєте?
— Наповнюємо. Ми маємо C4, які нам дають. Ми набиваємо їх.
— Поясніть, що таке C4.
— С4 — це американська вибухівка, яку нам постачають. Ми отак набиваємо їх. Маємо ваги й приблизно набиваємо до 500 грамів, щоб «мавік» міг тягнути ефективно. Маємо осколки різних калібрів. Більші під час вибуху хоч не так обгорають, тобто долітають. Є менші — чавунні такі. Ми завчасно пакуємо дротом, беремо маленькими шматками.
— Це вибухівка така м’яка?
— Так, це м’яка.
— Я ніколи не бачила її отак.
— Саме ця м’якенька — це С4, плюс пластид. Він набагато твердіший — його треба трохи в руках розігріти, щоби щось зробити.
— На що цей скид буде догідний?
— Він дуже ефективний проти піхоти. Особливо, якщо скинути на скупчення, коли вони по двоє-троє ідуть…
— Усе, готове?
— Так.
— Швидко!
— Так. За день можна багатенько зробити.
— Скільки?
— Понад 200 штук, якщо цілий день працювати.
— Наскільки це безпечно для нас — перебували поряд?
— У домашніх умовах не можна цього повторювати. Ми вже просто руку набили…
— Наскільки вони близько? Якими групами підходять?
— Зазвичай вони йдуть маленькими групами: по двоє, по троє, по четверо осіб. До хлопців на наших позиціях підходять метрів до 300–400. Дуже близько підходять. Коли вони штурмують, просто біжать. Я так розумію, бойовики мають певне завдання і навіть не дивляться, де наші.
Основний розробник літачка «Миша» — Олександр, на псевдо Сальса. Він має штабну посаду, але фактично займається розробками й модернізаціями того, чим можна бити по ворогу з неба. Сальса мріє, що їхній новостворений літачок «Миша» матиме ще й вертикальні злет-посадку, але на це треба гроші.
— У принципі за начинкою це FPV-подібна штука. За основу взяли наявні розробки. Потім додали різне. Головне, що є механізм скидання. Вона фактично відпрацьовує як типовий пікірувальний бомбардувальник.
— Який був задум? Що ви хотіли зробити?
— Ми хотіли мати довгу руку, якою можна вразити. Бо у квадрокоптерів обмежений ресурс за дальністю, а в цього набагато більший.
— На яку відстань він може летіти?
— Може літали на тридцять кілометрів і трохи більше. Інший варіант використання — повітряна засідка. Він може перебувати в повітрі значно довше, ніж квадрокоптер, і бути готовим до реагування на виявлені цілі.
— Тобто фактично зависає і чекає?
— Чекає у повітрі в повній готовності відпрацювати по виявлених цілях.
— Чи є цілі, якими можете похизуватися?
— Піхота. Тероризуємо різних копачів, які готують укриття. На Півдні багато такої роботи було.
Разом із Сальсою і Льовою ми вирушаємо в поля запускати «Мишу». Надворі страшенний вітер і чи то дощ, чи то мокрий сніг, який зносить із ніг.
— За такого вітру злетить?
— Так.
Пілот Дмитро надіває спеціальні окуляри, як із комп’ютерних ігор, — і біленька «Миша» швидко злітає в небо. Так, що стає геть невидною.
— У чому перевага такого літачка?
— Перевага — це вартість. Його набагато легше робити. Це дешевше, ніж фотольоти, які постачає держава. Якщо порівнювати з FPV, коли його використовувати як бомбера, то це час польоту, наш літачок може триматися у повітрі понад годину. Це великий плюс, коли відпрацьовуєш по техніці ворога.
Перші п’ять літачків вояки 226 окремого батальйону зібрали власним коштом: скинулися взводом БпЛА. Іще на 12 безпілотників удалося зібрати через соціальні мережі. Долучитися до збору можете й ви. Що більше «Мишей» у небі — то менше ворогів у прикордонні Харківщини.
Посилання на банку: https://send.monobank.ua/jar/6JvbU4ufat.
Номер картки банки: 4441 1111 2949 1712.
PayPal: [email protected].
