Розмова з Олегом Синєгубовим про Харківщину та війну

Напередодні десятиліття війни поговорили з очільником Харківської облвійськадміністрації Олегом Синєгубовим про обстріли регіону, ситуацію на Куп’янському напрямку й відбудову. Занотували головне. Далі — пряма мова.

Ми працюємо над фортифікаціями з початком повномасштабного вторгнення 24 лютого: блокпости, загороджувальні споруди, які були в самому Харкові далі. У міру деокупації території ми фактично будували кругову оборону самого міста і далі за іншими напрямками, щоби втримати ворога у випадку контратак чи спроб відбиття звільнених територій/

Навесні 2022 року всі будівництва робилися коштом обласного бюджету або, ми мобілізували ресурси, вилучали майно, залучали будівельників. 

У 2022 році, якщо не помиляюся, близько 300 мільйонів було виділено коштів на фортифікації. У 2023 році — ще 400 мільйонів. Потім приблизно мільярд було коштів — те про, що зазначав Президент, коли відвідував території Харківської області. Щодо чотирьох мільярдів, про які вчора казав прем‘єр-міністр, — це черговий етап, коли кошти вже фактично надходять на казначейські рахунки, щоби ми вже могли приступати безпосередньо до виконання робіт.

Такі рішення ухвалюються для того, щоб вчасно реагувати на можливі загрози від ворога, які ми очікуємо або у найближчій перспективі, або в принципі. Це буде глобальне будівництво фортифікаційних споруд, від північних територій на схід, на Ізюмський, Борівський напрямки — вздовж лінії державного кордону, але вглиб нашої території. Це фактично друга лінія оборони. 

Будь-які фортифікаційні споруди робляться для того, щоби наші військові, коли безпосередньо там вели бій, були максимально захищені від керованих авіабомб, якими зараз ворог б‘є по нашій території, від С-300 тощо. Щоби наші військові були на таких стратегічних висотах, які дозволяють стримувати ворога та наносити йому максимально ефективно ураження. 

Це велика кількість засобів, які будуть ефективно стримувати ворог: залізобетонні укріплення, місця ведення вогню, бліндажі, окопні споруди, невибухові загородження проти броньованої техніки, протитанкові рви тощо. Проєкти розробляються Міністерством оборони, доводяться до нас, і ми по цим проєктам вже укладаємо договори на виконання робіт.

Останню раду оборони на цьому тижні ми присвячували ефективності роботи системи ППО, мобільних вогневих груп. Є організаційні недоліки. Ми працюємо над їх вирішенням. Казати про ефективність чи неефективність, я би не став, тому що це питання військових. 

Є виклики, в яких Харків є унікальним містом. Так, як харківці, С-300 не відчуває, мабуть, ніхто. У Донецькій області своя історія. У Луганській — інша. Запоріжжя схоже на Харків, однак повірте: ми проаналізували кількість випущених по місту ракет. Ми, на жаль, є абсолютними лідерами за два роки.

Кількість мобільних вогневих груп, які покликані боротися саме з «шахедами», вже не сто, значно більше. Яка їхня ефективність — це найважливіше питання і над цим ми маємо працювати постійно. Їх ми постійно навчаємо, удосконалюємо, тому що ворог так само не стоїть на місці. Якщо раніше «шахеди» летіли по одній заданій траєкторії, то зараз вони оминають навіть висоти, десь спускаються, десь піднімаються вище. Це ціла наука та техніка по боротьбі з цими «шахедами».

Ми знаємо, як вони летіли, коли стався трагічний випадок з місцем зберігання нафтопродуктів, чітко аналізуємо, звідки вони були запущені, як пролетіли, по яким висотам. Зараз наші військові це аналізують для того, щоб наступного разу вже бути ефективними проти них. 

Наприклад, цей факт ми розбирали з військовими. Декілька «шахедів» було збито, декілька все одно долетіли до цілі, хоча вони були простріляні. Досить складні були погодні умови: туман, сніг не дозволяли приладам нічного бачення, прожекторами добити світлом елементарно до цілі. Сукупність цих факторів не дозволила мобільним вогневим групам уразити 100% цілей. 

У нас є випадки, коли «шахеди» летіли в напрямку ТЕЦ- 5 з півночі нашої території області. Ці чотири дрони були знищені повністю. Однак ми повинні постійно нарощувати зусилля, ми говорили з головнокомандувачем Сирським, що будемо застосовувати нові засоби. Наразі ведемо перемовини щодо закупівлі певного обладнання.

Але питання щодо С-300 залишаються, бо 40 секунд — це вкрай мало. У деяких систем час наведення 30 секунд на ціль.

Ситуація там важка, як і по всій лінії фронту. Однак вона контрольована, наразі не допущені втрати безпосередньо наших територій. Якщо брати Табаївку, географічно цей населений пункт знаходиться в низині. Є висота, яку контролюють військові агресора, є висота за Табаївкою ближче до Харківської області, яку контролюють наші військові. Якщо на протилежній висоті стоять росіяни, то не вигідно взагалі знаходитися в самому населеному пункті, щоби не піддавати ризику військову техніку, особовий склад. Звичайно, там проводяться певні маневри для того, щоб зайняти більш вигідну висоту, більш ефективно здійснювати захист і наносити вогневе ураження ворогу. 

Днями у нас бува успіх по цьому напрямку: ми зайняли певні позиції, які покращують нашу ефективність. Однак казати про звільнення Табаївки або її окупацію — неправильно. Відповідно, це залишається контрольована нами територія. Це сіра зона, де зараз ведуться активні бойові дії.

По Синьківці ситуація така сама. Цей населений пункт залишається під контролем Збройних Сил України. Коли заходять ворожі штурмові підрозділи до самого населеного пункту, ведеться бойове ураження ворога. Якщо подивитися на карті, то там стільки ворожої техніки підбитої стоїть. І це не означає, що населений пункт знаходяться під контролем ворога. 

У сірій зоні постійно збільшується кількість ворожих атак. У нас був день, коли ворог не проводив жодних штурмових дій. Це дійсно унікальний день був.

Поряд із цим ми не упускаємо контроль ситуації по Вовчанському напрямку, тому що є ризик заходів диверсійно розвідувальних груп, і це вже відбувалося. Вони висуваються з тим, щоб розвідати територію, де стоять наші військові, які там є укріплення, позиції, угруповання військ тощо.

На півночі області ми постійно моніторимо ситуацію. Але для того, щоб ворог мав намір заходити, він має там концентрувати саме штурмові підрозділи і військову техніку. Наразі на цих напрямках ми цього не спостерігаємо.

У нас є декілька рівнів оборони. За перший рубіж відповідають повністю військові, ми лише придані сили. Тобто, ми надаємо будівельні матеріали, ліс тощо. Зведення фортифікаційних споруд може відбуватися навіть у кількасот метрах від ворога. 

Тому саме військові будують першу лінію оборони. Наше завдання — побудувати другу лінію оборони на випадок того, що вона стане першою. Коли наші військові будуть робити певні маневри або потрібно буде стримати ворога і будуть висуватися резерви, то щоби вони заходили вже на обладнанні позиції.

Звичайно, ми повинні готувати Куп’янськ до оборони. Щоби це робити, на тих рубежах не має бути цивільних.

Якщо буде загроза щодо Куп’янська, то будемо вживати заходи, в тому числі щодо обов’язкової евакуації в примусовий спосіб з жилих кварталів міста і готувати їх безпосередньо до оборони. 

Ситуація досить важка. Щоденно у нас працює понад 300 піротехніків, які фактично цілодобово проводять розмінування в двох напрямках — оперативному та гуманітарному. Оперативне реагування відбувається за викликами: якщо щось сталося або людина знайшла якийсь небезпечний предмет. Гуманітарне — це планове розмінування: ліній електропередач, автошляхів, лісосмуг тощо. Ми продовжуємо працювати виключно над нашою критичною інфраструктурою, — це щодо гуманітарного розмінування. Так само уряд і профільне міністерство розробляють певні механізми, в тому числі компенсаторні. Зокрема, для аграріїв. Наприклад, якщо вони укладають самостійно договори з операторами щодо розмінування і платять за це кошти, то потім держава компенсує цим підприємствам. Такі програми діють. Звичайно, ми маємо розвивати напрямок розмінування. Наразі уряд ініціював процес спрощення отримання ліцензій компаній, які заходять на український ринок з питань розмінування. 

Землі сільськогосподарського призначення в області — це 1,2 мільйона гектарів. 500 тисяч гектарів вважаються потенційно замінованими. Розмінувати ми зараз можемо приблизно 300 тисяч. Ще 200 тисяч — не можемо з питань безпеки. Це прикордоння, місця, куди навіть не можемо під’їхати тощо. 

Є певний алгоритм дій, коли ми можемо зняти статус замінування землі. Наприклад, якщо поле обробляється три сезони підряд (умовно, навесні восени і ше раз навесні), ми можемо вже зняти статус замінування. Нам потрібно тільки обробити до нього підходи: лісосмуги, які оточують, тощо. Над цим алгоритмом так само працюємо. І є такі поля, які вже обробляються, однак офіційно вони мають статус замінованих. 

Ми порахували, що тими силами, які у нас наразі є в області, ми будемо розміновувати все не менше 30 років. Однак я думаю, що це відбуватимуться значно швидше. Наприклад, на частину полів, які знаходяться в Золочівській громаді, не можемо вийти, бо там постійні обстріли. Ми тільки туди підходимо або аграрії самостійно починають обробляти, — стається прильот, два–три і потрібно починати все спочатку. 

У 2022 році в нас проходило виїзне засідання комітету Верховної Ради з питань екології. Уже тоді презентували, що збитки лише по Харківській області — на мільярди доларів. Якщо брати по всій державі — це трильйони доларів.

Тут має бути комплексний підхід. Дійсно, пріоритет — житлова інфраструктура. Це приблизно 90% всіх коштів, які спрямовуються на адміністрацію, на відбудову. Тут же в нас лікарні як пріоритет. Поряд із цим, наприклад, якщо брати Ізюмську районну лікарню, ми працюємо із Фундацією першої леді України, проводимо перемовини з різними міжнародними партнерами, щоби розпочати будівництво. Проект цієї лікарні — 1,2 мільярда гривень. Звичайно, що він буде реалізовуватися поступово, поетапно і не за один рік.

Те, що відбудовує адміністрація, ми лобіюємо через наші органи територіальної громади й далі просуваємо через відповідні комісії Мінінфраструктури. Вони погоджуються, ми отримуємо кошти і далі йдемо. За таким напрямком відбудовуються двоповерхові житлові будинки в Дергачівській громаді. 

Це Старий Салтів: п’ятиповерхівки, двоповерхівки. Ми там відбудовуємо 15 об’єктів, плюс лікарня, ЦНАП, школи, де буде навчатися близько тисячі дітей. Два дні тому комісія проголосувала про перехідні кошти, оскільки це об’єкти, які ми розпочали наприкінці минулого року і, я дуже сподіваюся, завершуватимемо в поточному. 

Чи є логіка відбудови школи в Слатиному? У нас є питання щодо деяких населених пунктів, де потрібно просто електроенергію провести, не те, що відбудовувати школи. Цей об’єкт не реалізовується, кошти на нього не спрямовані. 

Тому ми комунікуємо з профільним міністерством, із агенцією відновлення, у чій відповідальності знаходиться цей об’єкт, щоби вони спрямували кошти краще на дорогу М 03 «Київ–Харків», по якій вже проїхати неможливо. Це стратегічний логістичний маршрут, яким відбувається евакуація поранених, цивільного населення. Це військовий логістичний маршрут. І в принципі, люди там стоять цілодобово по 30 автомобілів з пробитими шинами тощо. Тож чекаємо на вирішення питання.

Давайте розділимо дороги місцевого та державного значення. За місцеві дороги відповідає наша структура, однак вона фінансується з держави. Мова про дорфонд, який на цей рік не профінансований повністю. Відповідно, держбюджет не передбачив кошти на ці видатки. Ми фінансували з обласного бюджету поточне утримання доріг: на сіль, пісок та інше, щоби якось втримати ситуацію по місцевих саме дорогах. 

Дороги державного значення — це відповідальність агенції з відновлення Міністерства інфраструктури. Вони повинні звідти ремонтуватися. Утримання проїзної частини цих доріг забезпечено. Щодо капремонту або поточного навіть ямкового ремонту — велике питання. Ми його будемо піднімати на рівень Кабінету Міністрів, парламенту. 

Я думаю, що на весну можна очікувати зрушень. Іншого варіанту просто не буде, бо там уже фізично проїхати не зможемо. Тому, думаю, що якісь заходи будемо однозначно вживати.

Говорити про цифри не можу, бо це закрита інформація. З приводу мобілізації зазначу декілька тез. По-перше, вона має відбуватися на території області виключно з дотриманням вимог чинного законодавства. Про це ми наголошуємо щотижня на Раді оборони, де заслуховуємо, в тому числі керівника Обласного центру комплектування, органи національної поліції, податкової та інші, задіяні в цьому процесі.

У темпах мобілізації Харківська область далеко не на останньому місці. Деякі райони спрацьовують краще, деякі — гірше. Можемо зробити висновки, що все залежить від людей, їхніх управлінських рішень на місцях.

Я не можу бути задоволений темпами мобілізації, тому що ми знаємо фактичні показники. Звичайно, що є, над чим працювати.

Ми не робимо ставку на мобілізацію виключно через перевірку закладів на людей, які там перебувають. Це аспект, над яким ми в тому числі маємо працювати. Зокрема, щоби уникнути можливий зловживань на місцях, якихось домовленостей тощо. 

Тому, якщо в нас є певна інформація, ми повинні оперативно її сприйняти, проаналізувати і відреагувати. Є підприємства, які саботують цей процес, не допускають до перевірок. Тобто є певні нюанси, як вони реагують на ті чи інші запити від ТЦК. Тому ми маємо рухатися в чіткому дотриманні вимог чинного законодавства. Якщо у когось є певні права, то у когось є, в тому числі, певні обов’язки.

Ми працюємо в єдиній системі. Не може бути так, що місто, область, держава — окремою. Уся тривога вмикається з Києва, єдиним центром. Тому зменшити кількість тривог у конкретному місті, коли з Києва вмикається по всій державі, неможливо. 

Працювати поза цією системою можливо, але в убік збільшення кількості тривог. Тобто, якщо ми бачимо загрозу (наприклад, з боку бєлгородської області є певні передумови пуску ракет типу С-300), у нас запускається увімкнення тривоги в ручному режимі. 

Тут питання в іншому: Президент ставив завдання перед Генштабом розробити систему диференціації тривог по всій державі. І, звичайно, особливе місце тут займають прифронтові території: Харківська, Дніпропетровська, Донецька, Запорізька області тощо. Бо це в тому числі напряму впливає на роботу бізнесу. 

Наведу вам приклад. Ми проводили перемовини із компанією «МакДональдз» з приводу їх відкриття. Вони кажуть, що в них є чіткі алгоритми дії. Вони повинні офіційно них реагувати: зупиняти кухню, виводити відвідувачів і персонал. А після відбою — повертатися, знову підготовлювати кухню тощо. 

Вони порахували, що їм не те, що не вигідно, а неможливо працювати в Харкові через кількість тривог. Якщо брати вісім або 12 годин часу, вони з них там будуть працювати максимум дві години.

Наше перше завдання — привести до належного стану фонд захисних споруд, який маємо в області. Ми повинні розподіляти укриття для цивільного населення. Щодо Харкова вони різні: протирадіаційні, найпростіші (підвальні приміщення) тощо. 

Цей фонд мають привести до належного стану органи місцевого самоврядування: щодо відкритості, наявності всього необхідного, тощо.

Друге, більш глобальне завдання, — організувати безпечне освітнє середовище, яке так само може використовуватися для цивільного населення. У нас реалізується два пілотних — це навчальні заклади в Люботині та Коротичі.

У Коротичі, наприклад, немає жодного укриття в принципі. Поруч з навчальним закладом є сільрада, адміністративні будівлі. І це укриття буде слугувати в принципі як стратегічне для цивільного населення. Це буде захисна споруда найвищого класу захисту, повністю підземне, з відповідними бетонними перекриттями. Воно розраховане на 500 людей. Так, щоби можна було проводити навчання саме в цьому укритті.

На наступний рік у нас запроектовано 18 об‘єктів. Акцент робимо на два райони — Лозівський та Красноградський. Плануємо зробити по максимуму, щоби з вересня приступити до офлайн навчання або змішаної форми. Далі будемо рухатися в міру розбудови захисних споруд вже ближче до Харкова, враховуючи безпекову ситуацію. Однак укриття це для нас — пріоритет.

Чому ми обрали спершу саме ці два райони, бо вони знаходяться максимально віддалено до держкордону. Певною мірою це гарантує, що туди не буде долітати С-300. 

Отже, тут ми можемо розраховувати не лише на захисні споруди, а й на найпростіші укриття. Звичайно, ми там будемо застосовувати комбіновану форму навчання і в захисних спорудах, і в найпростіших укриттях. Навіть розраховуємо на те, що ми будемо навчати в дві зміни 13 000 дітей. Так ми зможемо одразу ремонтувати не 86 навчальних закладів, а 43.

Сьогодні ми проводили три зустрічі з нашими громадами з усіх районів. Громади кажуть, що роблять проєкти, чекають на фінансування. 

Ми заводимо всі укриття щодо навчальних закладів в систему DREAM. Це бачить Міністерство освіти і науки та розподіляє субвенцію на рік для будівництва укриття у школі на ту чи іншу область.

У нас є понад чотири тисячі захисних споруд. Якщо брати по закладах освіти, — це 120, саме протирадіаційних укриттів, які ми маємо відремонтувати.

У Лозівському районі ми плануємо реалізувати за донорські кошти проєкт «Фабрика-кухня», як у Бучі. Поєднати відкриття шкіл із безпечним харчуванням та безпечними освітнім середовищем.

Рівень адміністрації — донести, по-перше, до уряду об‘єктивну картину. По-друге, пролобіювати стимули для бізнесу, які мають бути прийняті на державному рівні, на рівні уряду. А далі вже розробити механізми стимулів. 

Міністерка економіки була неодноразово у Харкові, ми особисто з нею це проговорювали, знаємо проблемні питання по програмі «Доступні кредити 5–7–9%», по компенсаціям. Є проблеми з банками з заставним майном, і ми ці питання для бізнесу вирішуємо.

Бізнес Харківщини отримав від держави близько десяти мільярдів гривень підтримки кредитів фінансування. Питання є щодо великого бізнесу. Наприклад, одна з компаній, які входять в п’ятірку платників податків України, сказала, що тимчасово переїжджає, бо безпекова ситуація не дозволяє їй перебувати тут.

У спілкуванні ми визначили, що бізнесу потрібно три речі, щоби почуватися тут більш впевнено. Це хоча б відносна безпековість, страхування ризиків на випадок пошкодження майна внаслідок бойових дій та стимулюючі фінансові історії. І тоді бізнес реагує самостійно та починає відновлювати працювати тощо. 

Сьогодні, наприклад, коли ми зустрічалися з територіальними громадами, проговорювали питання звільнення бізнесу саме від місцевих податків. Мова про податок на нерухомість та землю. Це виключні повноваження органів місцевого самоврядування. Є приклади по Куп’янську, Золочівській та іншим територіальним громадам. Є встановлений перелік документів, які має бізнес подати. 

Акт від ДСНС про те, що там були обстріли, чи замінована територія замінована. 

Акт від Національної поліції щодо фіксації прильотів, порушених кримінальних проваджень.

Тобто, є чіткий алгоритм дій. Далі підприємство чи організація мають звернутися до органу місцевого самоврядування щодо зменшення або звільнення від податкового навантаження. Позитивні рішення в цьому є. Я знаю, що будуть розглядати такі питання аграрії Дергачівської громади. 

Я знаю про дискусію щодо включення або не включення Харківської області до зони активних бойових дій. По-перше, ми ж не приймаємо це рішення одноособово, якщо адміністрації просто захотілося. У нас у нас є внутрішні документи, які регламентують можливість звертатися з цим питанням. Є відповідні накази від Генштабу, які визначають, який населений пункт вважається зоною активних бойових дій. Це їх фактично функціонал, і на підставі цього ми можемо звернутися вже до профільного міністерства для включення в реєстр зони активних бойових дій. 

Наразі такої можливості навіть юридичної податись у нас немає, тому що рішення Генштабу є лише відносно кількох населених пунктів області. 

І давайте поговоримо про справедливість. Є підприємства, які нормально працюють, наприклад, у Красноградському районі, Лозівському або Харківському. Уявімо: зараз звільнити всіх від оподаткування. Ми порахували, це 6,2 мільярда гривень за рік по області. Приблизно 4,2 мільярда — це по Харкову. 

Область просто ляже, ми ж не виживемо тоді. Тому питання справедливості має так само місце. Хто може платити, той має платити, хто не може — є чіткий алгоритм звернення до органів місцевого самоврядування. 

Ми маємо комунікувати, що люди мають адекватно реагувати на сигнали повітряної тривоги і не забувати про небезпеку. На жаль, наші люди звикли до тривог. І не лише в Харкові.

Синєгубов про попередні причини витоку палива після удару в нафтобазу