Із липня по листопад 2026 року в межах проєкту «Infocrime. Харків» ми опублікували 30 матеріалів, у яких журналісти розібрали більше 70 випадків російської дезінформації та маніпуляцій. Найбільше російська пропаганда зосереджувалася на війні та безпеці Харківщини. росіяни вигадували захоплення населених пунктів, перебільшували втрати українських військових, поширювали неправдиві повідомлення про стан оборони та намагалися перекласти відповідальність за удари по цивільних на ЗСУ. російські атаки на житлові будинки й ринки приписували українським військовослужбовцям, а для підтвердження вигаданих «перемог» використовували змонтовані відео, чужі фотографії та зображення, створені штучним інтелектом.

Пропагандисти повідомляли про нібито масову втечу харків’ян, дефіцит пального й продуктів, примусову мобілізацію дітей, використання шкіл для військових потреб та розкрадання грошей, призначених на оборону міста.

За основу для фейків росіяни часто брали справжні обстріли, суспільні конфлікти, проблеми з інфраструктурою, після чого додавали фейкові деталі та псевдоаналітику. Різні за змістом повідомлення працювали на кілька спільних тез: українська влада нібито не контролює ситуацію в країні, армія загрожує власному населенню, а Харків не має майбутнього у складі України.

У цьому дайджесті — розбираємо п’ять найцікавіших російських фейків за два останні тижні.

Як росіяни самі себе спростували

30 вересня російський телеграм-канал «Северный ветер» оголосив про захоплення села Шабельне на Харківщині. Пропагандисти стверджували, що бійці 126-го мотострілецького полку вибили з населеного пункту українських прикордонників.

А вже 14 листопада той самий канал опублікував повідомлення про нібито великі втрати 1-го прикордонного загону ДПСУ під час російської операції «Ведмежий кут». Для ілюстрації використали українські некрологи. Один із них — повідомлення про загибель 47-річного прикордонника Руслана Даладуди.

За даними Вараської міської ради, Руслан Даладуда загинув 7 жовтня 2026 року в районі Шабельного під час виконання бойового завдання. Він служив у 1-му прикордонному загоні ДПСУ.

Тобто через тиждень після оголошеного росіянами «захоплення» села українські прикордонники продовжували виконувати бойові завдання в його районі.

Як росіяни «вбили гвардійця-широнинця»

російський телеграм-канал «На самом деле в Харькове» звинуватив харківську владу у «зраді» пам’яті учасників Другої світової війни. Приводом стала пропозиція перейменувати вулиці Гвардійців Широнинців та 7-ї Гвардійської Армії. Пропагандисти згадали бої за Харків у 1943 році, загиблих радянських військових і заявили, що їхні імена нібито викреслюють з історії міста.

Насправді Український інститут національної пам’яті не пропонував забути подвиг військових. Навпаки, у листі від 12 листопада Інститут прямо визнає, що назва вулиці увічнює реальні дії учасників Другої світової війни під час вигнання нацистів із Харківщини.

Тому УІНП пропонує залишити назву «Широнинців», вилучивши з неї слово «Гвардійців». Інший варіант — назвати вулицю на честь одного з учасників тих подій: харківців Павла Гертмана, Миколи Суботіна або Степана Фаждеєва.

Причина перейменування —слово «гвардійців», а не участь цих людей у Другій світовій війні. За висновком УІНП, назви з терміном «гвардія» та його похідними пов’язані з військовими традиціями російської імперії та СРСР. Такі топоніми підпадають під дію закону про деколонізацію.

До речі, у фейку пропагандисти припустилися помилки. Вони стверджують, що після бою під Таранівкою з 25 широнінців вижили лише п’ятеро. Насправді, за даними Харківської обласної універсальної наукової бібліотеки, 2 березня 1943 року загинули 19 бійців, не 20.

Як росіяни вигадали походження модульних будинків

російський телеграм-канал «На самом деле в Харькове» заявив, що модульні будинки, які встановлюють для переселенців у Лозівському районі, нібито непридатні для життя. Пропагандисти стверджують, що влітку будинки «перетворюються на сауни», взимку в них холодно, а самі конструкції могли привезти з Херсонщини, де переселенці начебто відмовилися в них жити.

Насправді будинки на Лозівщині — нові. Їх виготовляють на Вінниччині з українських матеріалів за швейцарською технологією. Це частина міжнародного проєкту Horizon Homes.

13 листопада «Суспільне» повідомило, що в Лозівській громаді вже встановили дев’ять із 25 запланованих будинків. Кожна родина матиме окреме житло з власною ділянкою. Усередині будинків уже є сантехніка та кухонні меблі, а для придбання побутової техніки передбачили грантові кошти. Громада відповідає за підключення комунікацій і благоустрій території.

Не відповідає дійсності й історія про нібито «згорнуті» модульні містечка на Херсонщині, вони продовжують приймати людей. У січні 2026 року «Суспільне» повідомляло, що в містечку Чорнобаївської громади проживали 165 людей, а в Дар’ївській — 28. У квітні «Укрінформ» писав про встановлення ще 13 будинків у Високопільській громаді. А в серпні Херсонська ОВА підтвердила, що для розселення евакуйованих доступні два модульні містечка та сім місць тимчасового проживання.

У січні 2026 року журналісти «Вгору» побували в одному з таких містечок і поспілкувалися з переселенцями. Мешканці розповіли, що мають опалення, електрику, воду, кухні та душові. Одна з жінок, яка виїхала з села Ромашково, що знаходиться під осбтрілами рф, казала: «Тут тепленько, світло, чаю попити можна, їжі зготувати. Все є».

Як росіяни вигадали неевклідову геометрію в підземних школах Харкова

У старій стратегії Red Alert були танки, що за бажанням власника могли перетворюватись на ялинки і пальми. Фантазія російських пропагандистів пішла далі — у них підземні школи Харкова перетворюються то на пункти управління боєм, то на модульні котельні.

5 листопада російський телеграм-канал «Первый Харьковский» заявив, що всі підземні школи Харкова нібито використовують українські військові для управління безпілотниками.

Того ж дня канал висунув нову версію: мовляв у підземних школах встановлюють модульні ТЕЦ і когенераційні установки. Пропагандисти стверджують, що ці об’єкти споживають електроенергію «як цілий завод», а тому можуть приховувати військову діяльність.

Харків дійсно розбудовує систему локальних «енергетичних островів», щоб забезпечити місто теплом і світлом після можливих російських атак. Для цього встановлюють блочно-модульні котельні та когенераційні установки. Модульна котельня спалює газ, щоб нагрівати воду для опалення й гарячого водопостачання. Електроенергія потрібна їй переважно для роботи насосів, автоматики та іншого допоміжного обладнання. Когенераційна установка, навпаки, сама виробляє електроенергію, одночасно використовуючи тепло, яке утворюється під час її роботи.

Це промислове обладнання, яке потребує окремого технічного облаштування і значного простору. Наприклад, модульна газова котельня потужністю 3 МВт має корпус розміром 7 на 7,5 метра без урахування димоходу. А одна з контейнерних когенераційних установок має довжину понад 16 метрів і важить 38,5 тонни. Для їхньої роботи також потрібні газопостачання, відведення вихлопних газів, вентиляція, теплообмінники та доступ для технічного обслуговування. Як все це обладнання ховають у підземних школах від журналістів, дітей і їх батьків, пропагандисти не повідомляють.

Як росіяни вчергове видають свої злочини за чужі

7 листопада російський телеграм-канал «Первый Харьковский» опублікував відео атаки дрона на автомобіль у Харкові. Пропагандисти заявили, що безпілотник нібито належить українським військовим, які тренують «молодих операторів, ледь не школярів», атакувати цивільний транспорт. Автори також вигадали пояснення: мовляв, російські удари знищили багато українських пунктів управління БпЛА, тому військовим доводиться готувати нових операторів.

Насправді на початку листопада Харків зазнавав масованих атак саме російських FPV-дронів. За даними Харківської обласної прокуратури, 6 листопада російський безпілотник атакував Volkswagen Golf під час руху в Київському районі. 55-річна водійка зазнала гострої реакції на стрес. Того ж дня інший дрон влучив у парковку біля універмагу в Салтівському районі, пошкодивши автомобілі.

8 листопада місто знову опинилось під масованою атакою російських FPV. Під атаками опинились будинки, авто і кіоск. В усіх випадках правоохоронці знаходили уламки російських безпілотників.