Через війну в міському просторі дедалі частіше з’являються люди, які мають інакший вигляд, ніж ми звикли бачити. Не кожен дорослий знає, як правильно з ними взаємодіяти та навчити дітей спілкуванню в різноманітному суспільстві. Як це робити, розповіла Анастасія Свобода — засновниця та ідеологиня організації «Академія Турботи», авторка методології «Геометрія Турботи», спеціалістка з розвитку дитини з понад 15-річним досвідом.
Громадська організація «Академія турботи» створила соціально-освітню ініціативу «Різні разом». Її головний герой — котик Паскаль із біонічним вушком і біонічною лапкою. Він допомагає дітям молодшого шкільного віку приймати різність і розуміти важливість поваги до інакшості.
«Дітям треба пояснювати, що бувають люди, які виглядають і поводяться інакше. Це потрібно, аби допомогти ветеранам інтегруватися в суспільство, а дітям — допомогти зрозуміти їх і бути у взаємодії», — каже Анастасія.
Як котик Паскаль пояснює дітям тему різності
Котик Паскаль є першою в Україні іграшкою з протезом. Він отримав ім’я на честь дівчинки-гімнастки Саші Паскаль. Вона втратила ногу через російський обстріл, проте продовжує свій спортивний шлях. Тож котик має гасло: «Ніколи не опускати хвоста».
Паскаль розповідає про різні життєві ситуації, пов’язані з інклюзією, в різних форматах: це відео, казки, книжки, історії, мультфільми, короткі соціальні ролики, гайди. М’яка іграшка викликає емпатію та допомагає дитині засвоїти інформацію. Анімована іграшка живе в застосунку MaPanda, там нею наживо керує реальна людина, психолог.
«Котик Паскаль спілкується через застосунок з однією дитиною віч-на-віч, а у спліт-дзвінках — два на один, дитина з іншою дитиною та фахівцем. Це формат, який допомагає порозумітися з ментальними чи фізичними труднощами свого друга. З котиком можливо взаємодіяти групою, де є діти з інклюзивних класів і змішаних: це допомагає їм дружити. Паскаль надає психологічну підтримку дітям, які є різними і є в меншості, адже уявлення про “норму” формує більшість. Ми стираємо межі й хочемо, щоб усіх сприймали нормальними», — пояснює Анастасія.
Із чого почати розмову з дитиною про інакшість
Дитина має розуміти, що різність — природна частина життя. Деякі люди можуть інакше думати, відчувати, мати інший темп. Ініціатива «Різні разом» доносить малечі, що важливо приймати цю різність і в собі також.
Діти молодшого шкільного віку ще не мають сформованих соціальних ролей і стереотипів, тож важливо не втратити цей момент, і сформувати у них здорове сприйняття інакшості. Розпочати варто з теорії: пояснити, як не нашкодити. Надважливо показати й на практиці, як взаємодіяти та будувати дружбу з інакшими дітьми, як не відчувати сором за те, чого не знаєш.
Анастасія зауважує: для дітей важливо отримувати від батьків підтримку в питаннях, які їх цікавлять. Від дорослого має відчуватися впевненість, аби дитина бачила приклад, як реагувати на інакшість. Пояснювати варто простою мовою, без романтизації, зайвої казковості. «Різні разом» розробили безкоштовний гайд: як говорити з дітьми про різність. Він може стати першим кроком у розмові на складну тему.
У новому навчальному році проходитимуть майстер-класи від «Різні разом». Люди з фізичними інвалідностями будуть проводити творчі заняття для дітей, лагідно впроваджуючи людей з інакшістю в поле спілкування. Проходитимуть майстер-класи: від теорії до практики у здобуванні знань про інклюзію. Котик Паскаль вчитиме інклюзивності освітян і психологів, аби вони проводили навчання для дітей і вміли правильно відповідати на запитання.
Як ініціатива змінює суспільство
У дітей зменшується напруга, вони обговорюють нові знання між собою та несуть ці ідеї додому. Освітяни сприймають ці зміни як частину професійного розвитку. Вони хочуть ставати кращими спеціалістами. Тема інакшості також має порушуватися в уявленні старших людей. Утім, їх не змусиш: можливо лише спробувати зацікавити стильною, веселою та цікавою інформацією, поділилася Анастасія Свобода.
Фестиваль «Книжкова країна»
На події фестивалю приходили групи малечі з дорослими. Діти реагували жваво та з цікавістю, натомість дорослі сприймали усе, що пов’язано з інакшістю, як звичне. Дітям властиво зчитувати емоції старших, тож нейтральна реакція — добрий приклад.
Анастасія радіє, коли бачить щиру зацікавленість у людей. Ситуація, коли громадяни хочуть дізнатися про особливості інших, говорить про емпатію та зміну пріоритетів: не бути кращими за інших, а підтримувати їх.
«Наша задача — навчити дітей бути не найкращими, а добрими, вдячними та щасливими. Це те, що робить дитинство дитинством і допомагає зростати», — підкреслює фахівчиня.
Раніше було нормою думати, що можна «заразитися» інакшістю. У людей було упередження: все, що не зрозуміло — небезпечно, цього треба боятися. «Різні разом» працюють із такими переконаннями й намагаються їх змінити.
Плани розвитку ініціативи «Різні разом»
«Різні разом» готові до роботи з усіма, хто бачить силу в цій ідеї. Вони співпрацюють із громадською організацією «Відчуй». Дієвці поширюють інформацію в школах і громадах через Міністерство освіти, аби більше дітей навчалися взаємодії з інакшістю.
«Важливо формувати не лише звичку турботи про себе, а й турботи про себе поруч з іншими та турботу про інших поруч із собою», — додає Анастасія Свобода.
