Заздрість — це почуття, яке дуже часто не визнають, засуджують і забороняють собі та оточуючим. Традиційно погане та неправильне. Насправді ж, заздрять усі. А почуття заздрості може бути важливим сигналом і помічником у розвитку. Як зрозуміти свою заздрість та знайти можливості проживати її конструктивно, поговоримо сьогодні.
Не дивлячись на розповсюджене розподілення заздрості на так звану «білу» та «чорну» — тобто соціально схвальний і несхвальний варіант — будь-які заздрощі мають на меті єдине. Завдання заздрості — продемонструвати наші нереалізовані потреби та бажання.
Зазвичай мова йде про ті з них, які є витісненими або пригніченими. Якщо соціально, з огляду на виховання, існує заборона на проявлення бажань, особливо невідповідних, вони підміняються гнівом і роздратуванням на тих, хто собі дозволяє бажати та отримувати бажане.
Можна підсумувати: заздрість — це відчуття, коли я щось дуже хочу, але абсолютно не вірю, що можу це отримати, тож гніваюся на тих, хто має. Для виникнення заздрості необхідно, щоб особа, якій ви заздрите, володіла тим, що нині вам недоступне. А це, в свою чергу, — про відчуття вразливості та емоційного дискомфорту.
Що робити, аби заздрість була конструктивною та допомагала отримувати бажане?
Поряд із відчуттям заздрості стоїть відчуття захоплення. Обидва цих переживання допомагають нам зрозуміти, що для нас важливе, потрібне та бажане. Тож якщо ви ретельно проаналізуєте людей, явища, історії, які вас захоплюють або викликають заздрощі, ви зможете осягнути себе та відкрити нові горизонти потреб.
Вправа для роботи із заздрістю
Згадайте людину, якій ви заздрите. Знайдіть те, чому саме ви заздрите у неї: це може бути як певна її властивість, так і те, що є в житті цієї людини, чим вона володіє. За один раз ми можемо попрацювати з чимось одним, тому потрібно вибрати.
Влаштуйтеся зручніше: наступна частина виконується сидячи, із заплющеними очима. Уявіть собі, що ви — людина, якій ви заздрите. Як ви живете з цією якістю? Побудьте деякий час у вигаданому світі, де у вас є те, чому ви заздрите.
Коли ви достатньо побули на другому етапі, розплющіть очі та спробуйте відповісти на такі запитання:
У який стан я потрапляю, коли маю те, чому я заздрю?
Як змінюється моє самовідчуття, моє уявлення про себе?
Як змінюється моє уявлення про світ?
Як змінюються мої стосунки з оточуючими?
Як змінюються мої можливості?
Що з того, що мені насправді важливо та цінно, я можу дозволити собі?
Чи подобається мені цей стан?
Найголовніші питання — наостанок. А саме: яка потреба лежить за всім цим? Чого я насправді хочу? Важлива підказка: правильна відповідь зазвичай набагато простіша та примітивніша, ніж об’єкт заздрості, адже список наших базових потреб невеликий. Це може бути потреба у безпеці, відпочинку, коханні, визнанні, прийнятті, повазі.
Спробуйте придумати спосіб, як організувати собі задоволення цієї потреби. Це може бути буквально пара кроків у бік того бажаного стану, який ви визначили на другому етапі. Так не буде, що ви відразу візьмете, і все вирішите: якби це було так просто, ви б це давно вже зробили.
Тим не менш, найчастіше ситуацію можна змінити, хоча б ненабагато. Але найдовший шлях починається з перших кроків.
