Самоспівчуття. Упевнені, ви чули цей термін. Він викликає доволі суперечливі думки. Нібито в ньому приховано щось егоїстичне й водночас сповнене жалю. Можливо, річ у перекладі. Поняття набуло поширеності завдяки праці американки Крістін Нефф «Самоспівчуття: про силу співчуття та любові до себе». А втім, самоспівчуття — це зовсім не про жалість і центрованість на собі. Сьогодні будемо говорити про те, що ж таке самоспівчуття та як розвинути його.
Самоспівчуття — важлива навичка, яку можна освоїти й сутність якої полягає у тому, що в моменти проблем, труднощів і невдалих досвідів людина прагне попіклуватися про себе, допомогти собі, утішити себе та створити умови, щоб жити й розвиватися далі.
Самоспівчуття має три основні елементи: усвідомленість, відчуття людської спільності й доброзичливість. Розвинути та практикувати самоспівчуття означає навчитись ставитися до себе як до важливої людини, страждання та проблеми якої є схожими до страждань інших людей і заслуговують на увагу, підтримку, добре й відкрите ставлення. Простіше кажучи, це значить виявляти до себе такі самі тепло, доброту, чуйність і підтримку, як і до тих, кого ми щиро любимо й прагнемо підтримати у важку хвилину.
Ви можете зауважити, що деякі люди у вашому оточенні ніби мають цю навичку з народження, а інші ж сприймають себе агресивно й з позиції критика, прокурора та нападника звертаються у важкі хвилини. Це наслідок того, яке ставлення до себе дитина бачила й відчувала в родині. Те, як до дитини ставилися найрідніші, стає фундаментом того, як дорослий вестиме діалог із собою.
Хороша новина в тому, що самоспівчуття — це навичка. Отже, її можна розвивати.
Пам’ятайте, добре ставлення — це щось конкретне: думки, дії та почуття. Згадайте, що ви зазвичай говорите і/або робите, коли близька вам людина у скруті. Це може стати початком у формуванні розуміння того, як підтримати себе.
Відстежуйте самокритику. Чи дозволили б ви собі звернутися так до партнера, друга чи колеги? Упевнені, що ні. Чому ж це можливо на вашу адресу? Це хороше риторичне запитання…
Створіть свою рутину підтримки. Які ваші унікальні способи надати собі підтримку в складний момент? Сформулюйте це у вигляді списку й спочатку звертайтеся до нього. Згодом це стане звичкою.
Є багато вправ, що допомагають розвивати самоспівчуття. Їх можна знайти в літературі.
Зупинімося на одній із них: «Лист до друга». Уявіть собі друга, що ставиться до вас із любов’ю і сприймає вас з усіма вашими — як умовно позитивними, так і умовно негативними — рисами. Він знає про ваші сильні сторони, але готовий також бути поряд і в моменти вашої слабкості. Він мудрий і виважений. Його коментарі мають на меті підтримати й розрадити вас. Спробуйте від імені цього друга написати собі листа, пов’язаного з подією або станом, за яку або який прямо зараз ви себе критикуєте. Намагайтесь подивитися на ситуацію очима людини, що цілком на вашому боці. Будьте сповнені любові й підтримки.
За деякий час перечитайте написане. Дозвольте словам бути почутими своєю душею. Обійміть себе подумки. Відчуйте, як проживаєте досвід самоспівчуття…
