Сьогодні, 13 грудня, відзначається 145 років від Дня народження українського композитора, хорового диригента, піаніста, педагога, збирача музичного фольклору та громадського діяча Миколи Леонтовича.
Його різдвяна колядка «Щедрик» відома у всьому світі під назвою «Carol of the Bells» та має безліч інтерпретацій. Славетний композитор все життя намагався пропагувати українську культуру у свої творах. Він збирав та обробляв козацькі пісні, створюючи високохудожні твори-пісні.
Декілька цікавих фактів з життя цієї неймовірно талановитої людини
Мати композитора Марія Йосипівна була людиною «рідкої духовної та фізичної краси», гарно співала, а батько Дмитро Феофанович добре грав на цитрі, балалайці, гітарі, скрипці. Інші члени сім’ї Леонтовичів теж були тісно пов’язані з музикою. Від них юний композитор і перейняв любов до музики.
Захоплювався обробкою козацьких пісень
Побувавши на Хортиці, подорож надихнула маестро на обробку козацьких пісень. Микола Дмитрович керував учнівськими колективами й творив власні обробки народних пісень. Опублікував він понад 200 таких творів, як «Щедрик», «Льодолом», «Дударик».
Вічний учитель і вічний учень
Леонтович за сімейною традицією повинен був стати священником – так бажали його батьки. Тому він закінчує Шаргородське початкове духовне училище, а згодом – духовну семінарію у Кам’янець-Подільську . Проте юний композитор обрав іншу життєву стежку. Після закінчення 1899 р. семінарії Микола Леонтович відмовився від духовного сану й кілька років працював викладачем у різних галузях науки. Але, як і раніше, музика залишалася для нього на першому місці. Леонтович часто організовував разом зі своїми учнями літературно-музичні вечори.
А тепер покажемо уривки з інших пісень, які оброблював композитор
Гаю, гаю, зелений розмаю
Гаю, гаю, зелений розмаю,
Любив дівчину, сам добре знаю.
Любив дівчину півтора року,
Доки не дізнали вороги збоку.
А як дізнали — розщебетали,
Бодай же вони щастя не знали!
Дударик
Діду мій, Дударику!
Ти ж було селом ідеш,
Ти ж було в дуду граєш —
Тепер тебе немає…
Дуда твоя гуляє,
І пищики зосталися,
Казна кому досталися…
Летіла зозуля
Летіла зозуля,
Летіла куючи,
А молода плаче,
За старого ідучи:
«Умри, старий, умри!
З молодим я шлюб візьму,
Як тебе не стане,
Собі щастя я знайду».
Ой горе тій чайці
Ой горе тій чайці, чаєчці небозі,
Що вивела чаєняток при битій дорозі.
Їхали чумаки, весело співали,
І чаєчку ізігнали, чаєнят забрали.
А чаєчка в’ється, об дорогу б’ється,
К сирій землі припадає, чумаків благає:
«Ой ви, чумаченьки, ви ще молоденькі!
Верніть моїх чаєняток, вони ще маленькі!»
«Ой чаєчко наша, неправдонька ваша:
Поварили чаєняток — добра була каша!»
Майже 140 мільйонів переглядів в середньому мають найпопулярніші переспіви Carol of the Bells на ютубі. А незавершену Леонтовичем оперу «На русалчин Великдень» дописав і відредагував Мирослав Скорик, назвавши твір «Русалчині луки». У 1977 році її поставили в Київському театрі опери та балету.