Сьогодні обговоримо прокрастинацію. З початком нового року ми все частіше ставимо питання: як перестати відкладати справи та робити все вчасно? Відповідь проста: ніяк. Охопити все не вийде, та поборотися за ефективне використання часу та сил варто.
Які ознаки, що прокрастинація присутня у вашому житті:
- відкладання справ до останнього терміну виконання;
- відсутність структури та плану виконання завдання та справ;
- хаос. Єдиною опорою для розуміння строків початку та завершення діяльності є зовнішній дедлайн;
- складнощі у виділенні першочергових та другорядних завдань і потреб.
Що це таке?
Часто прокрастинацію на побутовому рівні плутають з лінощами. Та не все так просто. Лінь підказує нам: те, чим ми займаємося зараз, не є цікавим і актуальним. І це також одна з причин прокрастинації.
Серед інших причин відкладання та ігнорування найголовніші такі:
Страх виконати завдання неідеально, неправильно, припуститися помилки. Страх програшу або провалу в прямому сенсі блокує людину та паралізує її, особливо на початку діяльності. Цей механізм особливо актуальний для людей, що уважні до соціального схвалення та живуть із девізом «усе або нічого».
Складнощі із тайм-менеджментом. Відсутнє робоче місце, чіткий розподіл робочого та приватного часу, брак перерв та відпочинку. Це часто призводить до пошуку швидкого задоволення та переключення уваги на легкі та приємні «справи»: соціальні мережі, солоденьке, розмови у чатах, серіали.
Трудоголікам і людям, схильним до перфекціонізму, знайомі ухилення від діяльності та її відкладення. Поки енергія витрачається на пошук рішення, як зробити все й одразу, як досягти ідеального результату, сил, аби робити реальні справи, просто не вистачає.
Що робити та як допомогти собі уже завтра ефективніше витрачати сили та час?
Чіткий тайм менеджмент: використання таймера/будильника для означення проміжків роботи. 40 хвилин — то точно 40 хвилин роботи. Ви знаєте, що час обмежений, але також ви знаєте, що потім буде відпочинок і перерва. Починайте з проміжку часу, який вам є комфортним: навіть якщо це 10 хвилин.
Структуруйте, а саме — розподіляйте. З великого завдання створіть підзавдання, зі складної задачі — кілька простих. Розділіть задачу на частини та складіть план виконання. Найдовша дорога складається з маленьких кроків.
Прийміть свою недосконалість і пробачте собі помилки. Можливо, навіть не помилки, а невдалі досвіди. Ви не робот, не машина та не завжди можете виконати роботу на всі 100 відсотків. Це нормально. Ідеальне — мертве. Пам’ятайте про це.
І найголовніше: підтримуйте себе та хваліть. Задайте собі питання: як би я підтримував/ла свою дитину? Що б сказав/ла? На що звернув/ла увагу? Чим би мотивував/ла? Легше робити будь-яку справу з любов’ю та підтримкою. Якщо ви особливо задоволені результатом — зробіть собі приємність: смаколик або мила дрібничка — завжди гарна ідея.
