Щодня ми зустрічаємося з багатьма драматичними подіями та переживаємо величезну кількість стресів. Його провідні гормони — кортизол та адреналін — негативно впливають на сексуальне життя. Доведено, що кортизол, захищаючи нас від наслідків стресу, одночасно стримує продукування статевих гормонів. І не дивно: коли мова йде про виживання, задоволення неактуальне. Принаймні, так підказує фізіологія.
Зниження цікавості до занять сексом, партнерських стосунків, поява розладів у цій сфері, гормональні проблеми — це реакція організму на надмірні стреси, безпорадність і невизначеність. До того ж багато пар розділені через зміну постійного місця життя або службу одного з партнерів у ЗСУ. Це теж не сприяє реалізації бажань та потреб.
При цьому дехто помічає активацію лібідо саме в умовах, максимально наближених до смерті
Танатос і Ерос часто поряд. Чоловіки та жінки, які щодня ризикують життям, опиняються в ситуаціях, які можуть призвести до смерті, мають більшу активність тестостерону. А він — про сексуальний потяг, про саме життя, коли навколо вирує смерть. Сексуальна активність може виявлятися як інстинктивна поведінка, що допомагає перемкнутися попри жах і темряву об’єктивної реальності.
Зазвичай заведено розрізняти три типи реакції на гострий стрес, це три F — Fight, Flight, Freeze. Тобто «Бий, Біжи, Завмри». Однак у стані крайнього стресу може додаватися ще одне: Fuck. Під час війни у деяких людей суттєво підвищується лібідо. Це проявляється як у різних формах сексуалізованої поведінки та споживанні відповідного контенту, так і безпосередньо у сексуальній активності.
Секс допомагає заспокоїти тіло, розслабити його та відволіктися від об’єктивної реальності. Це свого роду вивільнення та розрядка. Кремезні чоловіки можуть бути ніжними, проявляти емоції, бути чутливими. Жінки, що вимушені приймати безліч рішень і перебувають без постійної підтримки чоловіків, можуть прагнути до сексуальних задоволень, аби повернути відчуття захищеності, пасивності та спокою.
На жаль, результати у довгостроковій перспективі можуть бути деструктивними.
Складається враження, що секс можливий виключно у стані стресу або страху. Тоді з інструменту задоволення та розслаблення він стає джерелом ризикованої поведінки чи призводить до неоднозначних наслідків: наприклад, до небажаної вагітності або зради. Тож якщо секс стає лише засобом зняття стресу, зверніть увагу на це.
Що робити, коли сексуальна активність у вашій парі знижена? Насамперед не хвилюватися. Повернення життя в звичний ритм і стан, відчуття безпеки, внутрішній спокій та баланс — як тільки це з’явиться у вашому повсякденні, активність кортизолу зменшиться, а сексуальні бажання та фантазії відновляться.
Навіть якщо сексуального контексту немає, залишайте простір для романтики та тілесності. Масаж, перегляд еротики, поцілунки та обійми — все це важлива і приємна частина життя в парі. Якщо партнер далеко і немає можливості повноцінного контакту, не варто забувати про обмін фотографіями, відверті чати або навіть відеозустрічі. Якщо ж ви у безпеці поряд із партнером, відмова від сексу через почуття провини недоречна. Зниження лібідо штучними методами лише заважає триматися в ресурсі.
Нагадаю головне: сексуальне життя треба обговорювати з партнером. В яких би умовах ви не знаходилися: поряд, переважно окремо чи постійно на відстані. Так звану сексуальну норму кожна пара виробляє самостійно. Важливі взаємоповага, врахування довгострокових наслідків, чутливість до побажань партнера. А також розуміння, що війна закінчиться, а мирне життя потребуватиме нових розумінь і реалізації сексу.
