Любите попкорн? Хрусткі кукурудзяні зернятка, що ідеально доповнюють майже будь-які розваги: похід у кіно, перегляд фільмів або серіалів удома, настільні ігри з друзями, а також механічну й монотонну роботу. Можна легко втратити кількість з’їденого й узагалі увагу до їжі. Швидко, легко, без фіксації на процесі. До чого тут психологія, спитаєте ви? До того, що 2011 року американський дослідник Девід Леві описав так званий попкорновий мозок, який функціонує за тими самими правилами, за якими ми споживаємо попкорн під час розваг.
Нині попкорновий мозок — масова проблема. Нам дедалі важче втримувати увагу й не перемикатися з одних справи або об’єкта на інші надзвичайно швидко. Якщо протягом декількох секунд нас не зацікавили, нашу увагу вкрай складно втримати.
Режим попкорнового мозку ідеально підходить для перебування в інтернеті й соціальних мережах. Імітація багатозадачності, швидкість, яскравість і швидка зміна контенту. Вибух кульок попкорну.
Поза тим триває життя офлайн. На тлі віртуального таке життя здається повільним, одноманітним і нецікавим. Більш витончені смаки програють насиченій і легкій їжі.
Віртуальний світ дає нам змогу почуватися мультифункціональними. Читаємо новини, відповідаємо на повідомлення, лайкаємо й коментуємо дописи, на тлі дивимося розважальні відео, їмо, говоримо телефоном — і все це одночасно.
Реальне життя не може бути насиченим настільки великим різноманіттям одночасних дій, навіть попри те, що вони, по суті, є одноформатними.
Як наслідок, починаються труднощі з концентрацією уваги, послідовністю дій, витривалістю і фокусуванням мислення. Справжнє життя не підкоряється правилам віртуального. Отже, додаються тривожність і роздратованість.
Глобально це негативно впливає на здатність навчатися, ухвалювати рішення, прогнозувати й довготривало тримати фокус на одному завданні. Страждає також і емоційний баланс.
Розмірене життя, що дістало назву slow life, тобто «повільне життя», потребує до певної міри зусиль та особливого ставлення. Багато людей у всьому світі повертається до переваг повільності та спокою. Книжка за чашкою кави, неспішна прогулянка, динамічна або статична медитація, концерти класичної музики — це справжня розкіш повільного та сповненого усвідомленого життя.
Що робити, якщо ви помітили ознаки попкорнового мозку в себе
1. Визнайте проблему й почніть спостерігати за балансом швидкого й повільного життя.
2. Контролюйте час, проведений у соцмережах і гаджетах загалом. Якщо змога, визначте час протягом доби, коли ви точно без доступу до мережі Інтернет. Якщо є бажання і реальна можливість, спробуйте цифрову детоксикацію — визначте період без доступу до інтернету.
3. Наповнюйте життя практиками slow life. Обирайте варіанти, які подобаються: хобі, йогу, відвідування театру або музеїв, час на природі — варіантів дуже багато.
4. Намагайтеся розділяти завдання. Наприклад, коли отримуєте повідомлення у месенджер і маєте бажання відповісти відразу, припиніть паралельну діяльність: поставте на паузу фільм, згорніть новини.
5. Обов’язково дотримуйтеся режиму сну. Зважайте на його якість. Не починайте день із телефона.
6. Дбайте не тільки про кількість виконаних завдань і реалізованих справ, а про їхню якість.
7. Займіться довгостроковим плануванням. Навіть під час війни є справи, які можемо контролювати й реалізовувати.
Слухайте подкастову версію «Психотерапевтичної п’ятихвилинки» на Радіо Накипіло.