Війна — складний час, коли й далі беззаперечно вірити в дива та зберігати відчуття того, що добро обов’язково переможе, іноді не так просто. Завжди в цьому нам допомагало мистецтво. Сьогодні пропонуємо поговорити про мультфільми, які навіть у важкі часи здатні надихати й бути джерелом для роздумів та інсайтів.
І почнімо з прекрасного витвору мистецтва, що навіть назвати простим мультиплікаційним фільмом, буде складно. «Могила світлячків» — японський анімаційний фільм 1988 року, створений на основі автобіографічного роману Акіюкі Носаки. Герої роману — діти, брат і сестра, що стали сиротами під час Другої світової війни. Як залишити світло в собі й не втратити дивовижного дитячого світогляду — про це ця історія. А ще — про добрих людей, які випадково опиняються поряд у найскладніші моменти життя дітей; про світло всередині нас — навіть у найтемнішу пору. І кому, як не українцям, розуміти й відчувати це. Прекрасна музика, що стала класикою саундтреків. Тендітна й вишукана палітра. І щемка історія. Про дітей на війні. Для кожного з наших внутрішніх дітей сьогодні.
«Уперед і вгору» — таку назву має історія про пригоди старого буркуна, життя якого наближається до завершення. Про що шкодує людина в такому поважному віці, про що мріє, на що спирається? Часто нам важко зрозуміти бажання і прагнення наших близьких саме такого, особливо вразливого віку. Як знайти спільну мову й про що ми можемо шкодувати на порозі смерті… Про матеріальний і духовний світи, що завжди поруч. Це мультфільм саме про це. Ризикнемо назвати його філософським. Тож готуйтеся до роздумів і відкриттів.




