Доволі часто можна почути: «Здається, у мене депресія».
Сьогодні будемо розбиратися, що таке насправді депресія (депресивний розлад). Які його критерії та як відрізнити його від поганого настрою. Почнімо з того, що депресивний розлад — це стан, який принципово відрізняється від вашого звичного життя. Тобто ви помічаєте, як змінилося те, що раніше було звичним. Ваше життя перестало бути яскравим, цікавим і насиченим. Якщо так сталося — сьогоднішній випуск актуальний саме для вас. Відомо, що депресія — явище поширене.
Відповідно до даних Всесвітньої організації охорони здоров’я, на депресію страждають 5 % дорослого населення усього світу. Частіше депресію спостерігають у жінок. Одним із найважчих наслідків депресії є самогубство.
Серед основних симптомів депресії, які в поєднанні й формують цей клінічний стан, виділяють такі:
- пригнічений настрій;
- психомоторну загальмованість (загальмованість як рухів, так і думок);
- ангедонію (неспроможність почувати задоволення від тих видів діяльності, станів, об’єктів, які раніше його приносили).
Пригнічений настрій приховує у собі роздратування, сум і спустошеність. Ніщо не розраджує та не радує.
Настрій у поєднанні із ангедонією і звертає на себе увагу. До прикладу, раніше ви чекали на вихідні, щоб поїхати на природу із друзями, а тепер це не викликає ніяких приємних переживань; улюблене морозиво втратило смак, а звичні радості стали сірими й нецікавими. Натомість — сумні повільні думки й витрачання набагато більше часу на раніше звичну діяльність.
Депресія негативно впливає на всі сторони життя людини: взаємини з родиною, друзями й колегами. Часто це може позначатися також на роботі й навчанні.
Додатковими симптомами депресії вважають такі:
- депресивне бачення світу (песимістичний світогляд);
- занижену самооцінку;
- брак віри в майбутнє;
- проблеми зі сном;
- зміну апетиту та, як наслідок, зміну ваги;
- думки про смерть або самогубство;
- розвиток депресивного мислення.
Під депресивним мисленням розуміють постійну тенденцію звернення до минулого, негативну оцінку ухвалених у минулому рішень, відчуття провини за минуле. Важливо пам’ятати, що описані прояви мають виявлятися більшу частину дня протягом не менш ніж двох тижнів.
Депресія може виникнути в будь-якої людини. Однак люди, що пережили втрату, важкий стрес, насилля чи різку зміну обставин життя, більшою мірою чутливі до можливості розвитку депресії.
Доволі часто самостійно запідозрити в себе депресивний розлад не так просто. Однак подібні зміни ми зазвичай легко помічаємо в тих, хто нас оточує. Якщо у ваших близьких наявні описані прояви, спробуйте більш ретельно й уважно поставитися до їхнього ментального стану.
Депресивний розлад потребує кваліфікованої компетентної та різнобічної допомоги. Ніякі самостійні дії, самонавіювання, спроби опанувати себе й розмови не допоможуть.
Якщо ви запідозрили в себе або близьких депресивний розлад, украй важливо звернутися по допомогу. Діагностувати депресію і призначити коректне й ефективне лікування може лікар-психіатр. Зазвичай до медикаментозної терапії обов’язково долучають психотерапію.
Комплексний підхід — запорука успіху й відновлення звичного сповненого сенсом і задоволенням життя.
Пам’ятайте, депресія — це не вибір людини, не її примха й не особливість характеру. Депресія — це хвороба. Вона суттєво ускладнює життя, знижує його якість і краде щастя.
Маскована депресія характеризується такими ознаками, які мають насторожити й звернути увагу саме на ментальне здоров’я:
- ви помічаєте фізичні зміни й соматичні симптоми, які під час звернення до лікаря не можуть бути пов’язані з розладами й захворюваннями, тобто фізично ви здорові. Це підтвердили лікар та обстеження;
- симптоми, які спонукали звернутися до лікаря, нестабільні й постійно змінюються, охоплюючи багато органів і систем. Ідеться про розлади шлунка, висип, головні болі й болі у спині, суглобах, зміну маси тіла, проблеми зі сном і багато іншого;
- вияви залежної поведінки: регулярне вживання алкоголю, надмірне паління, цікавість до психоактивних речовин;
- зміни настрою і звичного ставлення до життя. Особливо це помітно в колективі, особистих стосунках і соціальній активності;
- сезонність зміни стану — як фізичного, так і ментального. Погіршення спостерігається восени й навесні. Улітку й узимку суб’єктивно відчувається поліпшення;
- стан суб’єктивно відчувається гіршим зранку, а до вечора стає краще. Це одна з характерних особливостей маскованої депресії, яка особливо звертає на себе увагу людини.
Маскована депресія, утім, залишається повноцінним розладом ментального здоровʼя, хоча зовні ніби й не стосується його безпосередньо. Саме тому лікування маскованої депресії здійснюють лікар-психіатр і психотерапевт.
Основою лікування є медикаменти, а точніше — антидепресанти. Психотерапевтична робота в разі маскованої депресії спрямована на визначення глибинних механізмів її виникнення, які в поєднанні з порушеннями обміну біологічно активних речовин, що відповідають за настрій, формують цей розлад.
Серед причин, які мають значення для розвитку маскованої депресії, більшість фахівців звертає увагу на тенденцію пригнічувати емоції, що часто формується у родині під впливом заборони на емоційне життя. Вплив має досвід ранніх, так званих довербальних травм, коли ще немає змоги відреагувати на події навколишнього середовища жодним іншим способом, окрім як тілесно, бо мови не сформовано. Так зване заморожене горювання часто може бути фактором ризику маскованої депресії.
Важливо памʼятати: звернення по кваліфіковану, компетентну допомогу — основа повернення до гарної якості життя. Піклуватися про ментальне здоровʼя — просто й важливо.
