У новому випуску Public Talk на Радіо «Накипіло» ведучі з’ясували: як працює псевдосоціологія в анонімних телеграм-каналах, як відрізняти якісні соціологічні дослідження від неправдивих або маніпулятивних, а також чому українці вкотре потрапляють на гачок фейкових рейтингів.
Сімнадцятого січня підозрюваний у державній зраді екснардеп Євген Мураєв уперше за тривалий час з’явився в інформаційному просторі: він дав інтерв’ю проросійському пропагандистові Олександру Лазарєву. Також цими днями відразу в кількох анонімних телеграм-пабліках, зокрема в Times of Ukraine, з’явилася новина про те, що «73 % українців хочуть негайних мирних переговорів».
«Найменше за це виступають на заході країни, найбільше — на півдні, сході й за кордоном. Опитування ППІ», — ідеться у повідомленні в телеграм-каналі без жодного гіперпосилання.
У пабліку Харків News схожа новина про переговори з’явилася з гіперпосиланням на сайт аналітичного центру «Передові правові ініціативи».
«За негайні мирні переговори виступають 73 % українців — опитування аналітичного центру “Передові правові ініціативи”», — цитує анонімний телеграм-паблік сумнівні рейтинги.
Такі повідомлення розраховано на те, що переважна більшість підписників не перевіряє джерел інформації і далі заголовків не читає.
Маловідомий аналітичний центр «Передові правові ініціативи»
Журналісти Радіо «Накипіло» вирішили з’ясувати, чим займається вищезгаданий аналітичний центр «Передові правові ініціативи». На офіційному сайті центру відразу впадає в око чимало граматичних та орфографічних помилок. Окрім того, серед українськомовних розділів інформаційного ресурсу один називається російською мовою. «О нас», — ідеться на головній сторінці сайту.
У розділі «Новини» останнє оновлення відбувалося восени. На сайті зазначено, що аналітичний центр працює вже сімнадцять років, здійснив майже п’ять тисяч досліджень у сорока п’яти країнах.
Ресурс YouControl указує уповноваженою особою цієї організації Редька Романа Васильовича, який був депутатом Київради від Партії регіонів у 2010–2015 роках. Також пан Редько тричі балотувалася у Верховну Раду від Партії регіонів і партії «Відродження».
Серед засновників цієї організації згадано адвоката Фелікса Ароновича. На персональному сайті пана Ароновича написано, що він «має досвід в адміністративних спорах із ДФС, ДСНС, Міністерством юстиції, а також у цивільних, господарських і кримінальних справах у більшості регіонів України». Крім того, Фелікс Аронович керував політичною партією «Соборність», яку 2020 року переназвали на «Блок Вадима Бойченка» (чинного мера Маріуполя).
У 2014 році директорка фонду «Демократичні ініціативи» Ірина Бекешкіна в дописі у фейсбуку згадала «Передові правові ініціативи» й назвала їх «рогами та копитами», тобто фейковою організацією для досягнення певного результату.
Ірина Бекешкіна наголосила, що загальнонаціональне опитування на 4,5 тисячі респондентів, яке «Передові правові ініціативи» провели за два дні, зроблено з «космічною швидкістю».
На порталі Texty.org.ua «Передові правові ініціативи» можна знайти в базі псевдосоціологів і прихованих піарників. Зокрема, на сайті йдеться, що 2012 року цей аналітичний центр до Дня Незалежності України отримав персональну подяку від Януковича.
За даними видання «Главком», з травня 2016 року на посаді керівника «Передових правових ініціатив» працює Андрій Долганов, який є помічником-консультантом на громадських засадах нинішнього нардепа від «Опозиційного блоку» Юрія Бойка. У Верховній Раді шостого скликання Долганов працював помічником тодішнього регіонала Бойка на платній основі.
В опитування ППІ Бойко на третьому місці в рейтингу кандидатів у президенти
Аналітичний центр «Передові правові ініціативи» не припиняє своєї діяльності вже багато років. Зокрема, у грудні 2023-го на його сайті з’явилися результати опитування, у якому регіонал Юрій Бойко опинився на третьому місці в рейтингу на посаду президента.
Аналізуючи згадані результати, керівник агенції «Укрсоцстандарт» Денис Под’ячев звернув увагу на спосіб формування вибірки опитування.
«Соціологи мали розлогіше пояснити, як саме формувалися вибірки. Бо face-to-face (метод, який використовували в опитуванні — Ред.), як відомо, буває різний: це може бути квартирне опитування, під час якого можна дотримуватися випадковості, а може бути вуличник, за якого випадковості не дотримаєшся», — пояснив експерт.
Денис Под’ячев наголосив, що так звана псевдосоціологія в Україні ділиться на два напрями. Перший — це повністю сфабриковані цифри. Тобто створюють сайт-одноденку з результатами опитування, якого ніхто не проводив. Однак, за словами аналітика, це напіввимерлий вид псевдосоціології. Більш поширеним є проведення опитування, але без дотримання методики проведення соціологічних опитувань.
«Якщо ти не дотримуєшся усіх вимог, то можеш узагалі будь-які цифри отримати, і тоді немає сенсу обговорювати результати», — сказав керівник агенції «Укрсоцстандарт».
Як відрізняти фейкові соціологічні рейтинги
Для перевірки таких новин із сумнівними результатами опитувань експерт порадив, звірятися з результатами, які публікують рейтингові соціологічні служби. Зокрема, такі як КМІС, група «Рейтинг» і Центр «Разумкова».
«Малоймовірно, щоби хтось із зазначених фондів отримав тенденцію на зростання якогось суспільного явища вдвічі чи втричі, якщо насправді ситуація нічого такого не зумовлювала», — уточнив Денис Под’ячев.
Окрім того, експерт порекомендував звертати увагу на організацію, що проводила опитування, відвідати її офіційний сайт, переглянути попередні опитування, які вона проводила.
«Споживачеві соціологічної інформації потрібно не лінуватися, а витратити декілька хвилин. І все буде знайдено, і все буде з’ясовано, і буде відділено зерно від будяків», — резюмував соціолог.
До речі, Київський міжнародний інститут соціології в лютому 2024 року повідомляв, що 73 % українців готові терпіти війну стільки часу, скільки буде потрібно. А в листопаді 2024 року, за інформацією КМІС, ця цифра скоротилася до 63 %. Це протилежні цифри до тих, які подає ППІ.
Тож, щоби не стати жертвами псевдосоціології, українцям варто ретельніше перевіряти джерела інформації і не довіряти новинам з анонімних пабліків, які досить часто не гребують грошима за публікації таких рейтингів.