Ринкові відносини: як виник і розвивався конфлікт навколо «Барабашово»

Дев’яності роки. Початок

Після розвалу Радянського Союзу на пустирі на захід від станції метро імені академіка Барабашова виник невеликий стихійний ринок. Жителі навколишніх районів Тюренки та Рашкіної Дачі ходили сюди за продуктами.

 

У 1996 році на місці пустиря міська влада вирішила заснувати новий речовий ринок. Ініціював будівництво мер Харкова Євген Кушнарьов, а оператором став концерн «Автоекспресконструкція» (пізніше — «АВЕК»). Міськрада виділила підприємству безвідсотковий кредит у 50 мільярдів купоно-карбованців — приблизно 150 тисяч доларів. За словами директора концерну Олександра Фельдмана, під будівництво ринку він позичив у знайомих шість мільйонів доларів.

 

Ринок почав працювати під назвою «Речовий ринок по проспекту 50-річчя ВЛКСМ біля станції метро «Академіка Барабашова». Харків’яни скоротили громіздку назву до «Барабашово». Міська влада перенесла сюди дрібні речові розкладки з усього Харкова, і «Барабашово» стрімко розросталося.

 

Перший гучний скандал навколо ринку стався в 2003 році: підприємці виступили проти реконструкції майданчика «Світ взуття». Учасники протесту побоювалися, що після ремонту майданчика місця для них не буде, адже вони виступили проти оплати «тіньової» оренди. «Світ взуття» в результаті реконструювали, а конфлікт зник з поля зору харківських ЗМІ.

Нульові роки. В облозі

У 2002-му Олександр Фельдман балотувався в парламент як самовисуванець від 175-го виборчого округу в Харкові. Він став нардепом і більше не пропустив жодного зі скликань Ради.

 У 2004 році під час виборів Президента України Фельдман був довіреною особою Віктора Януковича. Президентом було обрано Віктора Ющенка, а Фельдман через п’ять місяців увійшов до парламентської фракції «Блоку Юлії Тимошенко».

 Цю різку зміну політичного курсу через два роки, у 2007-му, Фельдману згадає мер Харкова Михайло Добкін. Він опублікує велику статтю, звинувативши Фельдмана в зраді виборців, підприємців «Барабашово» і колишнього голови обласної адміністрації Євгена Кушнарьова.

«Як тільки Кушнарьов пішов із поста губернатора та почалося його цькування, Фельдман вирішив, що Кушнарьов йому більше не потрібен. Він опублікував розгромну пафосну статтю, написану з позицій мало не духовного лідера і «совісті» Харкова, в якій називав методи керівництва Кушнарьова бандитськими. Згодом же, коли до Фельдмана звернулися з проханням внести заставу за Євгена Кушнарьова, щоб звільнити його з-під варти, Фельдман відмовився. На відміну від більшості інших депутатів-харків’ян, він відмовився навіть підписати лист-поручительство про зміну запобіжного заходу на підписку про невиїзд», — обурювався Добкін.

Фельдман і концерн «АВЕК» у відповідь подали в суд на мера та міськраду позов щодо захисту честі, гідності, ділової репутації та відшкодування моральної шкоди. Через півроку Добкін програв суд.

 Ця стаття стала лише епізодом війни, розв’язаної між Харківською міськрадою та Олександром Фельдманом за міську сферу торгівлі. У двохтисячних роках структури, близькі до нардепа, поширили свій вплив на Сумській, Кінний і Центральний ринки.

Кінний ринок структури концерну «АВЕК» отримали в оренду від Харківської облспоживспілки в якості допомоги у фінансуванні футбольного клубу «Металіст». У 2004-му Фельдман перестав бути почесним президентом клубу, але право оренди залишилося за «АВЕК»ом.

 

У листопаді 2006 року виконком Харківської міськради дає дозвіл на реконструкцію будівлі Сумського ринку ТОВ «Салгір» у партнерстві з «АВЕК». Через п’ять місяців, у квітні 2007 року, концерн заявляє, що ринку потрібна не реконструкція, а знесення — у будівлі слабкий фундамент. На місці ринку «АВЕК» обіцяє побудувати торговий комплекс.

 

Виконком міськради скасовує своє рішення від листопада, а мер Харкова Михайло Добкін стверджує, що «територіальна громада Харкова зацікавлена, щоби на місці Сумського ринку був ринок». «Салгір» у відповідь подає в суд на виконком. Суддя Людмила Гайдук у серпні 2007 року визнає незаконним рішення про скасування дозволу на реконструкцію. Незважаючи на протистояння, у 2007 році Фельдман ще називав Добкіна другом. 

«Не слухайте інформацію, яку вам дають люди, які бояться правди. Рік був витрачений на спробу врятувати бачення, розуміння, ставлення мого друга Добкіна до ситуації, яка складається в місті, в якій він втрачав контроль. Терпець урвався, і все інше — ліричні відступи й брехня», — говорив Олександр Фельдман в інтерв’ю.

Війна з міською владою перекинулася й на Кінний ринок: власникам та орендарям висувалися претензії в антисанітарії, у незаконній торгівлі та несплаті грошей до міського бюджету.

 

Але найбільше від протистояння страждав торговий центр «Барабашово». Сергій Мусєєв, який очолював у 2008 році Харківський метрополітен, заявляв:  через те, що торгові павільйони будують прямо на тунелях, у метро просідають рейки та тече вода.

 

16 квітня 2008 року на «Барабашово» спалахнула пожежа: вогонь знищив 120 торгових павільйонів «дитячого ринку». Фельдман припустив умисний підпал ринку, пов’язавши його зі своєю політичною діяльністю. Мер Михайло Добкін у відповідь сказав, що пожежа могла виникнути через ігнорування правил безпеки та хаотичну забудову, а Фельдмана назвав «монстром».

Десяті роки. Мир і знову війна

У наступні роки на «Барабашово» часто приїжджали з перевірками поліцейські та спалахували серйозні пожежі. У 2010-му Фельдман покинув «Блок Юлії Тимошенко» і конфлікти навколо торгового центру «Барабашово» вщухли. Нардепу довелося віддати контроль над іншими ринками Харкова. За крісло мера Харкова Олександр Борисович не став боротися.

 

Місто планувало побудувати віадук, що розвантажував би ринок «Барабашово» — у 2011 році проект анонсував уже новий мер Геннадій Кернес. Брати участь в його фінансуванні повинен був торговий центр «Барабашово»: за словами Кернеса, він домовився про це з Фельдманом.

 

У 2012-му Кернес навіть виступав арбітром спору між підприємцями та керівництвом ринку, який виник через підвищення орендної плати. 19 квітня мер представив представникам бізнесу нового начальника ринку. Фельдман у цьому ж році став нардепом учетверте, тепер — від «Партії регіонів».

Конфлікт спалахнув знову 21 грудня 2015-го. Тоді з даху будівлі на площі Конституції, 18/2 демонтували скульптуру скрипаля. Кернес на сесії зажадав у Фельдмана повернути скульптуру. Фельдман звинуватив мера, що той сам змусив «АВЕК» прибрати пам’ятник з даху.

 Через два дні у виданні міськради «Харьковские известия» з’явилася новина, що адміністрація ТЦ «Барабашово» не пропускає підприємців на робочі місця.

 У наступні роки на «Барабашово» періодично відбувалися зіткнення частини орендарів з адміністрацією. Підприємці протестували проти непрозорих умов і високої вартості оренди павільйонів. Міськрада запропонувала створити комунальне підприємство «ТЦБ», із яким торговці укладуть договори.

У 2018 році на сайті міськради з’явилася петиція «Щодо пробивання проспекту Ювілейного на вулицю Шевченка». Вона зібрала 155 підписів, мерія її офіційно не розглядала.

 

У січні 2019-го конфлікт почав набирати обертів: підприємці, які виступали проти адміністрації торгового центру, скаржилися, що їм палять машини та погрожують через їхнє бажання працювати з комунальним підприємством. З протестуючими зустрівся Геннадій Кернес і запевнив, що місто на їхньому боці. Представники «АВЕК» звинувачення заперечували та радили звертатися в поліцію.

 

Протестувальників підтримали члени партії «Національний корпус». У травні невідомі побили біля будинку Ігоря Блохіна, активіста «Нацкорпуса». Потерпілий пов’язав напад із діяльністю в ініціативній групі. 23 травня підприємці закидали офіс «АВЕК» петардами й димовими шашками. Цю новину знову надрукували «Харьковские известия».

У червні 2019-го Олександр Фельдман звернувся до Володимира Зеленського та попросив захисту від «Національного корпусу», звинувачуючи членів партії у вимаганні мільйона доларів за «дах». Голова харківського «Нацкорпуса» Костянтин Немічев відкинув звинувачення в здирництві. За його версією, члени партії допомогли підприємцям на ринку розв’язати конфлікт «зі спортсменами, які ходять територією ТЦ».

 

23 червня під час чергового зіткнення між підприємцями та охороною ринку за участю ветеранів АТО й представників «Нацкорпуса» на оператора служби новин «Вісті» Вадима Макарюка напали. Макарюку розбили обличчя, зламали камеру та забрали з неї карту пам’яті. У Вадима стався інсульт, його госпіталізували. Пізніше стало відомо, що гострої загрози життю оператора немає, але він довго проходив реабілітацію. У нападі на Макарюка поліція підозрює Сергія Козлюка, Михайла Базалєя, Іллю Альошкіна та Олега Радченко.

 Кернес 6 вересня анонсував нову дорогу від вулиці Академіка Павлова до вулиці Мойсеївської через «Барабашово». Житлові будинки під знесення не підуть, а лише незаконно побудовані павільйони на ринку. Мер міста пообіцяв підприємцям: ті, чиї робочі місця знесуть, отримають нові — на комунальному ринку КП «Міський торговельний ринок».

 

«Коли ви вступите в договірні відносини з містом, то забудете часи роботи з Фельдманом як страшний сон. А нова магістраль надасть можливість залучити до ваших торгових точок увагу покупців», — заявив Геннадій Кернес.

Фельдман виступив проти будівництва дороги, пригрозивши розглядом у суді.

«Ринок є і буде, а всі незаконні рішення будуть опротестовані прокуратурою й скасовані судами. Не сумніваюся, що в результаті все буде зроблено в інтересах підприємців ТЦ «Барабашово» й усіх харків’ян. Ми не дамо підім’яти закон під інтереси однієї людини, спаплюжити долі людей, позбавити робочих місць і заробітку тисячі сімей», — сказав Олександр Фельдман.

Частина підприємців сприйняла ініціативу міськради вороже. Вони прийшли на зустріч із першим заступником Кернеса Ігорем Тереховим і пообіцяли блокувати техніку, поки їм не розкажуть, куди перенесуть робочі місця.

«Хто сміливий і хоче під бульдозер, я можу вам забезпечити бульдозер, який піде. Можете на пустирі потренуватися. Добре? Ви побачите, як це страшно», — відповів Терехов.

У листопаді до Харкова приїхав Володимир Зеленський — представляти нового голову обладміністрації. Противники будівництва дороги зловили Президента на вулиці та попросили не зносити ринок. Зеленський сказав, що знає про ситуацію, тож уже доручив цю справу новопризначеному голові Харківської ОДА Олексію Кучеру.

 

Фельдман і Кернес обмінювалися «люб’язностями»: мер міста зазначив, якщо нардеп заважатиме будівництву дороги, його «видалять як зуб». Фельдман у відповідь опублікував колонку у виданні «Время», де написав, що Кернеса «Харків повинен видалити як гангрену».

Двадцяті роки. Новий виток

Кучер на початку зими 2020-го спробував знайти рішення конфлікту. Глава ХОДА зустрічався окремо і з Кернесом, і з Фельдманом, але сторони навіть не зібралися на спільну нараду. А потім у світі почалася пандемія коронавірусу.

 

27 лютого на території ТЦ «Барабашово» відбулися зіткнення між підприємцями ринку  та людьми, які намагалися демонтувати в’їзну арку в торговий центр. Учасники конфлікту застосували зброю, піротехніку, сльозогінний газ і підпалили арку. У той же день поліцейські затримали 55 можливих учасників конфлікту.

 

До червня на ринку було спокійно, допоки на черговій сесії Геннадій Кернес не оприлюднив, що дорогу почнуть будувати в середині липня з боку супермаркету «Рост». Тоді ж депутати виділили 15,3 мільйона гривень на підключення до електромережі нового міського ринку. Роботи повинні були початися 20 липня. Але активісти з прапорами «Стоп дорога» перегородили дорогу і не дали нікому працювати.

 

Чим закінчиться протистояння двох титанів харківської політики, наразі неясно.

Читайте також

Total
0
Share