НМТ під час війни: досвід Харкова й Полтави

НМТ під час війни: досвід Харкова й Полтави
Ілюстрація: Полтавська Хвиля

Будні школярів Харківщини та Полтавщини — це навчання між тривогами й написання НМТ в укриттях, коли в пам’яті треба тримати не тільки параграфи й формули, а ще й план евакуації. 

У спільному матеріалі «Накипіло» й «Полтавської Хвилі» ми дослідили, як учительство під час війни організовує безпечне навчання, зменшує освітні втрати й дотримується принципів  незалежного оцінювання.

Олександр Сидоренко
Олександр Сидоренко. Фото: Софія Долініна

Директор Харківського регіонального центру оцінювання якості освіти Олександр Сидоренко під час брифінгу розповів, що ЗНО трансформувалося в НМТ, бо потрібно було шукати новий формат, який гарантує якісний, чесний і об’єктивний відбір абітурієнтів: 

«Національний мультипридметний тест має таку назву, бо охоплює абсолютно всіх випускників та абітурієнтів нашої держави. Це винятково наш український авторський проєкт».

Із початку минулого року у Харківському регіональному центрі освітяни прийняли стратегію для Харківщини, Полтавщини та Сумщини щодо безпечного тесту в укриттях. За словами Олександра Сидоренка, цьогоріч абітурієнти складають тест на сертифікованих комп’ютерах в умовах безпеки, конфіденційності та прозорості.

Вступники пишуть НМТ у тимчасових екзаменаційних центрах. Їх розташовують в установах, що належать до сфери освіти та обладнані простим або радіаційним укриттям.

У 2025 році тестування відбувається під час основних (14 травня — 25 червня) і додаткових (14–25 липня) сесій. 

Що думають діти про НМТ 

Юля, випускниця Вишняківської школи з Лубенського району, поділилася негативними враженнями про тест. Дівчина готувалася до української мови, історії, біології та математики. Відвідувала репетитора кілька років.

«Через сильний стрес в мене на математиці сталася панічна атака. Мені було справді погано. Довелося тикати відповіді наосліп, бо витратила багато часу, аби просто заспокоїтися».

В укритті, де проводили НМТ, було досить холодно, тож організатори підготували пледи й обігрівач. Інспектори пояснили всі правила, але настанов щодо дій під час надзвичайних ситуацій не проговорювали. 

«Враження щодо НМТ негативні, бо немає сталої складності завдань. Дуже важко фізично перебувати майже п’ять годин у підвальному приміщенні, яке не провітрюється взагалі. Чесно, мені було дуже погано, сильно боліла голова просто від того, що я не могла нормально навіть дихати».

За словами випускниці, у місці проведення тестування не було гідної вбиральні, яка не порушувала б особисті кордони дітей. Також із собою не можна було брати речі особистої гігієни.

Ірина Гаврик з Полтавського політехнічного ліцею до НМТ готувалася заздалегідь. Комфортно проходила тест в укритті, де почувалася в безпеці. Також дітям проводили інструктаж щодо надзвичайних випадків.

Богдана Масенко з Хорольської гімназії старанно готувалася до тестування, відвідувала додаткові заняття. Дівчина розповідає, що перед НМТ у них кілька разів перевіряли документи та розповідали правила. 

«Тестування проходило в обладнаному укритті, тож відчуття безпеки було».

Як війна перешкоджає освіті 

Директор Харківського регіонального центру оцінювання якості освіти Олександр Сидоренко під час брифінгу розповідає, що цьогоріч у Харківській області для здачі НМТ зареєструвалися 14 300 абітурієнтів, а в Полтавській — 12 800. У кожній із цих областей є 40 тимчасових екзаменаційних центрів для здачі тесту. 

НМТ, Полтавщина, Харківщина
Інфографіка: «Полтавська Хвиля»

«Ми створюємо умови для роботи в безпечному просторі. Перші досвіди проведення НМТ у звичайних аудиторіях чи шкільних класах були дуже важкими для нас. Вони змусили шукати якісь нові форми організації тесту», — розповідає Олександр Сидоренко.

Через часті повітряні тривоги абітурієнти мусили переривати тестування та йти в укриття, що хвилювало дітей, заважало сконцентруватися та забирало багато часу. 

«Відповідно до вимог безпеки, одразу після оголошення тривоги всі учасники цього процесу мають спуститися в безпечне укриття. Зазвичай аудиторія розташовувалась не лише на першому поверсі. Це означає, що після кожного оголошення повітряної тривоги абітурієнтові треба було спускатися в укриття, залишати роботу та комп’ютер», — пригадує Олександр.

Торік Харківська область була єдиною, де всі діти проходили тест у сховищі.   

«Ми маємо схвальну підтримку від батьків і розуміємо, що зробили все, аби кожен абітурієнт мав безпечні умови та міг продемонструвати всі свої знання в спокійній атмосфері, зосередитися та не перериватися на інші речі, не пов’язані із самим оцінюванням», — зазначає Олександр Сидоренко.

Вступників для їхньої безпеки розподіляли між центрами оцінювання, аби тест проходив якомога ближче до місця проживання, щоб їм було найлегше добиратися.

«Серед викликів я хочу назвати розташування екзаменаційних центрів насамперед у регіонах, що наближені до зони бойових дій. Там часто тривоги та виникають проблеми з логістикою», — розповідає директор. 

Є чітке завдання забезпечити максимально безпечну дорогу, залучити до цієї роботи органи внутрішніх справ, службу надзвичайних ситуацій і керівників освітніх закладів.

Також складним викликом є ментальне здоров’я дітей, адже важко після нічної тривоги писати тест. 

У відповідь на запит «Полтавської Хвилі» Департамент науки та освіти Харківської обласної державної адміністрації відповів, що відправив листи територіальним органам виконавчої влади про організацію безпечних умов для учасників НМТ. Зокрема це огляди центрів щодо наявності вибухонебезпечних та отруйних речовин, охорони правопорядку в місцях проведення НМТ, надання медичної допомоги учасникам НМТ і працівникам ТЕЦ.

Під час брифінгу заступник начальника Полтавської ОВА Антон Чубенко розповів, що цьогоріч збільшили кількість округів здачі НМТ до 12, адже на Полтавщині тестування проходитимуть діти із Сумської та Харківської областей. 

Антон Чубенко

«Ми кожен рік відповідно до сучасних вимог проводимо комплекс заходів безпеки, пожежної безпеки. Всі центри знаходяться в укриттях. Вони пройшли експертизу ДСНС, є додаткові елементи живлення та генератори», — Антон Чубенко.

Фото: Полтавська ОВА

Центри та Літні школи з надолуження освітніх втрат

Але організувати безпечний офлайн-НМТ недостатньо, бо освіта в онлайн і змішаних форматах дається взнаки. Директорка Українського центру оцінювання якості освіти Тетяна Вакуленко зазначає, навчання в дистанційному форматі — це вимушений підхід. Його неможливо уникнути на територіях, де йдуть активні бойові дії чи на тимчасово окупованих територіях, бо всюди недостатня кількість укриттів. 

Тетяна Вакуленко

«Відповідно до результатів моніторингу початкової школи, навчання повністю в дистанційному форматі є менш ефективним, ніж навчання в очному або змішаному форматах».

Фото: «Українська Правда»

Як адаптувати освіту під час війни та заповнити дистанційні й повітряно-тривожні прогалини?

Із цією метою в Полтаві діють центри та літні школи з надолуження освітніх втрат. Їх заснували за підтримки ЮНІСЕФ у рамках проєкту «Підсилення спроможності системи інклюзивної освіти». Його реалізує ГО NOVA UNITED на території Полтавської, Новоселівської та Терешківської громад. 

Микола Бутко — керівник освітніх програм ГО NOVA UNITED. Він розповідає, що центри з надолуження освітніх втрат є в шести закладах загальної освіти: це Супрунівське НВК, подільський ліцей №2, ліцей №13 «Успіх», ліцей №17 «Інтелект», школа №37 і ліцей №38.

Центри безоплатні, відкриті для учнів 5–11 класів. Тут діти додатково вивчають чотири профільні предмети: українську мову, математику, історію та англійську. Також вони мають «час для себе», коли психолог безкоштовно допомагає дітям визначити свої сильні та слабкі сторони за індивідуальною траєкторією педагога. 

Микола Бутко. Фото, Полтавська хвиля

«Для старшокласників — це безоплатний аналог репетиторства, аби вони могли підготуватися до тесту», — розповідає Микола Бутко.  

Заняття проходять з 12:00 до 18:00, у групі 20–25 учнів. Під час повітряної тривоги школярі продовжують навчатися в укриттях. Центри перелічених шкіл від жовтня минулого року відвідали 1 200 дітей. Викладати в Центрах може колектив із відповідної школи, а також вчителі з усієї громади. 

«Труднощі в тому, що ми не можемо всіх охопити. Дуже багато дітей бажає долучитися, але наша спроможність не дозволяє взяти всіх, бо маємо свої ліміти», — ділиться співрозмовник. 

Адміністраторка центру з надолуження освітніх втрат у школі №37 Ольга Рева зазначає, що на місяць проходить 60 занять із чотирьох предметів:

«Вчителі розробляють навчальний план, знаходять найбільш вразливі теми, які потрібно надолужити, і над ними працюють».

Вчитель визначає відсоток засвоєних тем за допомогою анкетування, а на основі результатів розробляють навчальний план. Навчаються учні з інтерактивними дошками та ноутбуками. 

«На жаль, не всі діти можуть потрапити, бо мало місць, але всі охочі школярі можуть навчатися в центрі», — наголошує Ольга.

Адміністраторка центру додає, що під час психологічних годин із дітьми працюють над подоланням тривожності, адже це найактуальніша тема: 

Ольга Рева.

«Навчання тиждень через тиждень у змішаному форматі, недостатній рівень спілкування сильно впливають на дітей. Тож ми обрали кейс на подолання тривожності, допрацювання комунікабельності. Використовуємо різні методики, що допомагають діткам більше розкрити себе, навчити навчатися, розібратися в емоціях», — Ольга Рева.

Вчителька історії Олена Юхименко розповідає, як готує школярів до НМТ у центрі:

Олена Юхименко

«Старшокласники, які попали під карантин і повномасштабну війну, забули дуже багато тем з 7–8 класів. Ми їх повторюємо, використовуючи різноманітні платформи, інтерактивні ігри», — Олена Юхименко.

За словами Олени, діти й батьки задоволені якістю занять, їм комфортно та безпечно. 

Адміністраторка літніх шкіл Світлана Карасюк каже, що в літній школі заняття тривають чотири години: упродовж перших двох годин вивчають один із визначених предметів, а решта часу йде на роботу з психологом. 

Світлана Карасюк. Фото: Полтавська хвиля

«Батьки телефонували, спілкувалися із класними керівниками, вчителями, давали позитивні відгуки. Вони спокійні, що це безпечно, бо проходить в укритті, та цікаво дітям», — ділиться Світлана Карасюк.

Вчителька англійської мови Олеся Грінченко з літньої школи розповідає, що завдяки цим заняттям учні наздоганяють програму та отримують соціальну підтримку.

Олеся Грінченко

«Спілкування з однолітками відновлює мотивацію до навчання. А ми використовуємо різні методи та індивідуальний підхід до кожної дитини», — Олеся Грінченко.

Протягом травня-жовтня у центрах надолуження освітніх втрат і в літніх школах планують охопити 3 000 дітей.

Літня школа з надолуження освітніх втрат
Літня школа з надолуження освітніх втрат у школі №37. У цій школі також є центр із надолуження освітніх втрат. Фото: «Полтавська Хвиля»

Микола Бутко в організації подібних ініціатив рекомендує запроваджувати гнучку та адаптивну систему навчання, не боятися йти проти чітких шкільних правил і надолужувати освітні втрати творчо і цікаво. 

«У кінці цього проєкту хочемо випустити посібник, як запровадити центр надолуження освітніх втрат у своїй школі. Інші школи також можуть впроваджувати цю систему, використовуючи посібник на базі шести центрів із надолуження освітніх втрат і 25 літніх шкіл. Для мене велика честь це пілотувати та працювати зі школами, які мають гарний рівень», — ділиться Микола.

Навчання під землею

Директорка департаменту освіти Харківської міської ради Ольга Деменко на брифінгу розповіла, що в місті загалом 54 000 школярів. Наразі 8 800 дітей можуть навчатися безпечно офлайн у чотирьох підземних школах, шістьох станціях метро та двох навчальних закладах у протирадіаційних укриттях. 

Ольга Деменко

«Ми розуміємо, що онлайн-навчання, на жаль, має освітні втрати. Отже, ми зараз інтенсивно продовжуємо будувати три підземні школи та до кінця літа повністю завершимо. Також облаштовуємо три протирадіаційних укриття для навчання. У планах — збудувати ще три підземні школи. До початку навчального року нам вдасться залучити до офлайн-навчання ще майже 4 000 дітей».

За словами директорки, у батьків значно виросла довіра до цих шкіл, тож є багато охочих навчатися офлайн. 

Також у Харкові створили метросадочки, аби соціалізувати дошкільнят. Заняття відвідують 1 400 дітей. На безпечних локаціях у вихідні діти працюють в колективі, готуються до школи. 

робочий день метросадка на станції метро Імені Масельського

«Із першого вересня в школу буде йти перший клас, тому це дуже важливий проєкт. Як тільки ми відкриваємо підземну школу, одразу на вихідних починають працювати дошкільні групи. Також позашкільні заходи можуть на вихідних працювати в метро та підземних школах».

За безпеку під час навчання в кожному районі відповідає спеціаліст. Весь шкільний персонал проходить інструктаж: як діяти під час повітряних тривог.                                                                                                         

Протягом повномасштабного вторгнення Харків не втратив жодного навчального закладу в юридичному сенсі. Хоча 60% будівель росіяни зруйнували чи пошкодили, система освіти продовжує функціонувати. У 2025 році в місті нараховувалося 184 школи та 100 000 дітей. Це на 20% менше, ніж у 2021–2022 роках.

«Цьогоріч ми запропонували наші безпечні локації для проведення Національного мультипредметного тесту. Також ми об’єдналися з університетами та надали їм свої безпечні приміщення», — розповідає Ольга Деменко.

Пріоритет МОН

У Міністерстві освіти та науки України «Полтавській хвилі» повідомили, що згідно з результатами дослідження PISA-2022, освітні втрати українських школярів становлять 1,5–2 роки. Очне навчання забезпечує якість, розвиток і поглиблення психоемоційних навичок. Проте в умовах війни безпека є ключовим пріоритетом держави, тому уряд інвестує в захищене освітнє середовище.

МОН затвердили Методику оцінки ризиків безпеки в системі освіти, що ґрунтується на data-driven підході (метод прийняття рішень і управління на основі аналізу даних та їхньому використанні для обґрунтування висновків і стратегій).

Громади, які перебувають у зонах високого ризику, забезпечать автобусами для підвезення до шкіл, які мають протирадіаційні укриття, або девайсами для якісної дистанційки. Наприклад, у Запорізькому регіоні діти з місць, де безпекова ситуація не дозволяє навчатися офлайн, добираються автобусами до шкіл з укриттями.

Комплексна політика «Школа офлайн» передбачає будівництво підземних шкіл у всій Україні. До кінця року планують завершити 180+ підземних шкіл-укриттів. На створення підземних шкіл в протирадіаційних укриттях торік держава виділила 7,5 мільярда, а у 2025 році — понад шість мільярдів. Після завершення воєнного стану ці простори стануть хабами для різних активностей, зокрема позашкільних. 

«Зараз пріоритет — забезпечити стабільність освіти в умовах війни, тому більшість рішень ухвалюють як антикризові. Водночас деякі інструменти демонструють потенціал для подальшого використання після Перемоги — з урахуванням досвіду, який ми накопичуємо. Стратегічно ми вже думаємо про трансформацію окремих тимчасових рішень у сталу освітню політику. Але ці рішення потребують переосмислення, адаптації та широкого обговорення».

Пресслужба МОН.

Усупереч війні, освітяни реалізовують шляхи надолуження навчальних втрат. Спеціальні центри, офлайн-навчання та НМТ в укриттях — це приклади вимушеного, але ефективного пристосування до реалій життя. Вони можуть стати методологією та орієнтиром для навчання у воєнних умовах на всій території України. 

Ставайте частиною спільноти «Накипіло» —підтримайте своє медіа

Читайте також

Total
0
Share