Це мала б найлаконічніша стаття «Накипіло», бо коротка відповідь на це запитання — про все. Та попри начебто напрацьований імунітет, маніпуляції просочуються в інфопростір України й світу та завдають шкоди (і не тільки моральної).
Листи Богдана Хмельницького
Маємо визнати, що росія досягла вищого класу в дезінформації, натренувавши це вміння не за одне століття. Переписування історії — ніби обов’язковий пункт функційних обов’язків її правителів. Так, у підручнику з історії росії, що вийшов накладом у 2023 році, міститься розділ про український неонацизм, а місцеві чиновники заявили, що «учащимся будут представлены героические подвиги наших предков начиная с Древней Руси и до специальной военной операции». Власне, майстерклас з інтерпретації історичних подій продемонстрував очільник країни-агресорки владімір путін в інтерв’ю Такеру Карлсону.
Комічність ситуації не відміняє впливу на тих, хто не особливо цікавиться історією. Багаторічне викривлення подій минулого позначається і на політичних рішеннях щодо нашої країни в глобальному плані. До прикладу, Голодомор як геноцид проти українського народу визнали лише 28 держав, 17 — за час повномасштабної війни.
Розуміючи це, вороги на тимчасово окупованих територіях прагнуть чи не одразу заполонити інформаційний й освітньо-культурний простори. Ось, як вони впроваджували шкільні програми у 2022 році на окупованих районах Харківської області:
Традиційна тема ворожої пропаганди про переслідування за російську мову простежується і після деокупації:
У цьогорічному звіті міжнародної правозахисної організації Human Rights Watch підтверджується: російська окупаційна влада примусово змінює навчальну програму та вживає репресивних заходів до працівників закладів освіти, які відмовляються вносити ці зміни: погрожує їм, тримає під вартою та навіть застосовує тортури. Правозахисники також встановили, що окупаційна влада погрожувала батькам, чиї діти продовжують навчатися за українською освітньою програмою дистанційно.
Так звані росЗМІ перманентно таскають по федеральним каналам коментарі «очевидців подій» в Україні від початку війни. Згадати тільки історію про «розп’ятого мальчіка». Такі меседжі, здавалося б, уже не можуть серйозно сприйматися на 11 році війни, однак продовжують продукуватися, створюючи інформаційний шум, що відволікає від реальної ситуації.
Загалом демонізація України й українців — один з улюблених прийомів росіян. Роспропаганда миттєво реагує на події. У 2014-му ми дізналися, що є «фашистами», «неонацистами» під керівництвом «київської хунти», 2022-му цю методичку застосували з новою силою, додавши до «угнєтьонного народу Донбасу» ще й мешканців Харківської, Запорізької та Херсонської областей. І попри те, що замість букетів «освободітєлєй» зустрічали протестами під українськими прапорами, пропаганда подавала це в точності до навпаки.
«Із кулями, а не з квітами». Як Харків чинить опір російській навалі
Ігноруючи підтверджені факти мародерства росармії, пропагандисти віддзеркалили їх у своїх фейкових повідомлення про те, що українські «мародери і сатаністи» продають на ОLX вкрадені з церков у Курській області старовинні ікони.
Журналісти харківського видання Ґвара Медіа розвінчали цей фейк. Вони звернулися за офіційним коментарем до адміністрації сервісу й отримали відповідь, що оголошень про продаж будь-чого зі згадкою Курська чи Курської області немає і не було на платформі.
Подібні повідомлення з’являлися і в 2022 році після звільнення деокупованих районів Харківської області. Журналісти Накипіло в моніторингу проросійських телеграм-каналів натрапили на кілька ідентичних повідомлень про нібито мародерство українських військових.
Пропагандисти продовжували залякувати мешканців репресіями щодо абсолютно всіх, хто перебував у заручниках країни-агресорки, перекладали відповідальність за звірства російської армії, закидали обіцянками повернутися. На жаль, деякі з них продовжують брехати й далі. Останній приклад — фейк про наслідки ворожого обстрілу Харкова 30 серпня 2024 року. «Незначительниє повреждения», про які написав телеграм-канал На самом деле в Харькове, — це шість палаючих поверхів багатоквартирного будинку, руйнація трьох поверхів і загибель щонайменше шести людей.
Лінії розлому
російська пропаганда десятиліттями (якщо не століттями) сіяла розбрат серед українців. Акцентування на інакшості мешканців заходу і сходу в реаліях повномасштабного вторгнення перетворює лінію бойового зіткнення на ідеологічну. Чого вартий пост у Харьков Z: «Понятно, что на западе Окраины и войны нет, дела там, как раз таки в порядке, сдали жилье втридорога и уехали изучать Европу, попутно собирая выплаты по миру, и где-то на коленке в Пшемышле штамповать статейки про тяжелую судьбу и обездоленных людей, к которым никакого отношения, кроме наживы не имеют, соотечественники в очередной раз поражают своим цинизмом».
У 2022 році, відрізавши мешканців окупованих населених пунктів Харківської області від інтернету, радіо й телебачення, росіяни «годували» їх розповідями про начебто взяття Києва й просували меседжі про те, що вони тут назавжди. Натомість демонстрували згоду місцевих жити під росією.
Так, був створений образ колективної зради куп’янців під час окупації. Цьому, на жаль сприяв і український медіапростір, бо новина про здачу міста мером Куп’янська Геннадієм Мацегорою завірусилася, на відміну від повідомлення про проукраїнський мітинг 1 березня 2022 року. Звичайно, це сіє розбрат, лінії розлому між тими, хто був в окупації, і хто повернувся після звільнення.
На жаль, до процесу просування ворожих тез залучалися в різні періоди й наші співвітчизники. Так, моніторинг українських телеканалів, проведений ГО «Детектор медіа» впродовж 2014–2017 років, виявив, Перший національний (державний), «Інтер» (власники Дмитро Фірташ / Сергій Львочкін), «Україна» (власник Рінат Ахметов) подавали інформацію про Майдан грубо незбалансовано на користь тодішньої влади та Президента Януковича, а після введення заборони російських телеканалів ретрансляторами меседжів лідером став «Інтер».
Проросійська позиція проявляється найбільше у висвітлення тем, пов’язаних із декомунізацією, подіями на Донбасі та позицією Росії. Так, «Інтер» найбільше транслював проросійських меседжів про шкоду економічної «блокади Донбасу». Частими коментаторами були Юрій Бойко й Олександр Вілкул.
У 2024 році після ракетного удару по дитячій лікарні «Охматдит» низка блогерів проширила російські меседжі про необхідність примирення з ворогом.
Мімікрування під своїх
Повторний наступ на Харківщину так само супроводжувався хвилями дезінформації, причому цього разу вороги трансформували її під повідомлення українських пабліків про те, що Вовчанськ — непотрібне Україні місто, яке влада вирішила перетворити на сіру зону, про покинутих напризволяще цивільних і вже «тричі» захоплені Липці. Тут російська пропаганда використала відійшла від коротких побєдобісних постів, а напрацювала «аналітику», яка закриває провали української комунікації. Ці меседжі сприймаються особливо болісно місцевими мешканцями, що вже пережили окупацію, втратили домівки, потрапили під обстріли й втратили рідних, а зараз потребують відповідей, чому Україна справді допустила такий прорив.
росіяни запускають фейки і в гіперлокальних українських телеграм-каналах з недостатньою модерацією, звідки і дезінформація розповсюджується далі. Так було з черговим «захопленням» Синьківки. Пропагандисти показали старі фотографії з інших місць, намагаючись переконати, що ці населені пункти під їхнім контролем.
Інформаційний порядок денний російських пропагандистів крутиться навколо всіх подій в Україні, не тільки тих, що стосуються війни. Вони чіпляються за будь-який привід, аби викривити факт і налаштувати споживачів свого контенту проти української влади. Приміром, найбільший пропагандиський регіональний телеграм-канал «На самом деле в Харькове» запустив фейк, що цього року Паралімпійська збірна України за весь час її виступів на змаганнях є найчисельнішою — 140 атлетів, і все через війну.
Насправді в Токіо паралімпійців було 143, а в 2016 році — 172. Що цікаво, адміни не згадали не те, що про власну збірну, але навіть забули написати про отримане срібло так званим «нейтральним» спортсменом.
Як і попередній, цей приклад дезінформації лягає на лягає на реальні проблеми України. За даними Мінсоцполітики, за два роки повномасштабної війни кількість людей з інвалідністю зросла на 300 тисяч — на 10%. І ця інвалідність насамперед вона виникає внаслідок бойових дій і ворожих обстрілів мирних українських міст. Тож росіяни виявляючи больові точки нашого суспільства й маніпулюють нами.
В українському суспільстві все ж є певна недовіра до офіційних джерел, які перебільшують успіхи українських військових у конкретних операціях або недооцінюють складність ситуації. Спроба підтримати моральний дух населення провокує розчарування, коли реальна ситуація стає відомою. До прикладу, у лютому 2024 року Київський міжнародний інститут соціології провів всеукраїнське опитування громадської думки щодо довіри телемарафону «Єдині новини», і якщо в грудні 2023 року 43% респондентів довіряли телемарафону «Єдині новини», то наразі цей відсоток знизився до 36%. Натомість до 47% зросла частка тих, хто не довіряє.
Що з цим робити
Тут варто повернутися до початку матеріалу. Чи є сумніви в брехні росія — ні. Чи вона все ж впливає на нас — так. Тож не зайвим є нагадати кілька тез, від яких маємо відштовхуватися в сприйняті контенту, який все ж просочується, в основному через месенджери.
- Довіряйте кільком надійним медіа. Кільком, бо помилки в трапляються в кожного. Враховуйте, чи є це медіа незалежним і політично незангажованим. У зв’язку з воєнними діями і обмеженим доступом до певних територій, пам’ятайте, вонитакож можуть надавати неповну інформацію. Звичайно, анонімні телеграм-канали часто викладають інформацію оперативніше, та чи перевіряють її?
- Будьте обережним з повідомленнями, які викликають сильні емоції. Зрозуміло, що і правдива інформація може спричинити гнів чи хвилювання, та перед тим варто звернутися до п.1. Зрештою ми пережили й «здачу Харкова», і «втечу Терехова й Синєгубова», і нібито «повністю непридатні для життя» Харків та Ізюм.
- Критично ставтеся до коментарів «експертів з усього», бо трактування подій — це лише трактування. Як приклад, оцінка Курської операції була від «це на один день» до захоплення місцевої АЕС у перші години.
- Не читайте так звані росЗМІ і не слухати російських експертів, навіть заради «широти картинки». Наразі псевдоопозиція рф жодним чином не проявила себе, окрім ниття в етерах.
- Якщо потребуєте аргументованого розвінчання фейків, читайте медіа, які на цьому спеціалізуються: Детектор медіа, Тексти, Гвара медіа.
Ми створили цей матеріал як учасник Мережі «Вікно Відновлення». Все про відновлення постраждалих регіонів України дізнавайтеся на єдиній платформі recovery.win
