Запровадження обов’язкової реєстрації платниками ПДВ для більшості фізичних осіб-підприємців може стати одним із найболючіших рішень за роки повномасштабної війни.
Про ризики цієї ініціативи, альтернативи «драконівському закону» та ймовірні наслідки для економіки громад говорили у пресцентрі «Накипіло» із президентом Асоціації приватних роботодавців Олександром Чумаком.
ПДВ як квест на виживання для малого бізнесу
Міністерство фінансів пропонує з 1 січня 2027 року зробити обов’язковою ПДВ-реєстрацію для переважної більшості платників єдиного податку. Запропоновані зміни охоплять і ФОПів, і юридичних осіб, чий дохід перевищує один мільйон гривень на рік (приблизно 83 тисячі гривень на місяць). Виняток — платники єдиного податку третьої групи, які є електронними резидентами.
Мета — наповнення бюджету. А ще у Міністерстві прагнуть «зробити правила однаковими для бізнесу з подібними оборотами, обмежити використання спрощеної системи для агресивної оптимізації, дроблення бізнесу, сірого імпорту та контрабанди».
На думку Олександра Чумака, реальний ефект буде протилежним: під удар попадуть саме чесні бізнесмени, а «схематозники» вихід знайдуть.
«Ті, хто використовує схеми, має всі можливості підготуватися, побудувати нові схеми. У них є великі штати бухгалтерів, юристів, адвокатів, які це забезпечать. Велика схема, велика мережа, що використовує ФОПи, продовжуватиме працювати», — зазначив він.
Мінфін пояснює введення нових податків вимогою МВФ, але це не відповідає дійсності. Насправді вимогою МВФ є збалансування доходів бюджету в умовах війни, аби фінансування оборони та інфраструктурного відновлення здійснювалося максимально за кошти українських платників податків. В уряді не знайшли нічого кращого, ніж обкласти новими податками і так ледве дихаючий малий бізнес.
«Ми вважаємо, що треба переглядати, модернізувати співпрацю з МВФ та іншими донорами, які допомагають нам. Чесно говорити про стан, в якому зараз знаходимося, і чесно говорити про інструмент, який дозволить збалансувати доходи бюджету».
За оцінками Мінфіну, нові правила мають принести бюджету до 40 мільярдів гривень. Водночас бізнес-асоціації прогнозують понад 115 мільярдів гривень щорічних витрат для підприємців: на бухгалтерський супровід, адміністрування ПДВ і ризики блокування податкових накладних.
Мінфін рахує лише доходи бюджету й не рахує витрати бізнесу. А баланс у цієї історії — від’ємний, запевняють приватні підприємці. Для малого бізнесу це означає щонайменше 15–20 тисяч гривень щомісяця лише на бухгалтерський супровід уже зараз, а в разі масового переходу на ПДВ — значно більше.
Особливо вразливою є сфера персональних послуг. Навіть без урахування оренди та інвестицій один майстер легко «впирається» у мільйон гривень обороту на рік. Що буде далі? Підприємець або збільшить ціни, або шукатиме, як обійти систему.
Удар по громадах: мінус податки на відновлення
Тут взагалі все просто. Місцеві бюджети тримаються завдяки місцевим платникам податків. Особливо це стосується прифронтових громад. Наприклад, у Харкові понад чверть податкових надходжень — це єдиний податок. Якщо ці гроші зникнуть, громада не зможе виконувати свої функції. У частині громад єдиний податок взагалі формує до 45% бюджету. Його втрата означає залежність від дотацій з центру і зменшення можливостей реагувати на наслідки війни. Це дуже небезпечна тенденція, впевнені в «Асоціації приватних роботодавців».
Рішення: не чіпати мікробізнес, а боротися зі схемами
На думку бізнес-спільноти, проблема не у спрощеній системі, а у зловживаннях великими гравцями. Йдеться про подрібнення бізнесу, фіктивні ФОПи замість трудових відносин, контрабанду та махінації з ПДВ. Інструменти для боротьби з цим у держави є, але чиновники закривають очі на очевидне та намагаються вирішити проблеми коштом чесних платників податків.
«У нас із табачкою вакханалія якась відбувається. Експерти оцінюють недоотримання бюджетом коштів від цієї галузі в 50 мільярдів на рік, може й більше. Ми бачимо, скільки продається тютюнових виробів без акцизних марок. Із цим ніхто не працює».
Позиція асоціацій однозначна: мікро- та малий бізнес має залишатися без обов’язкового ПДВ щонайменше до завершення війни.
Що робити: план дій і ризик протестів
Бізнес-спільнота запустила петицію до Кабінету Міністрів і готується до подальших кроків: від публічних зауважень до роботи з народними депутатами. У разі ухвалення законопроєкту підприємці планують звернення до президента з вимогою ветувати документ і погрожують масовими мітингами.
Водночас багато підприємців уже шукають способи не потрапити під ПДВ. Називають це «оптимізацією витрат на виживання». Бо, якщо малий бізнес погодиться на нові вимоги уряду, наслідки відчують не лише ФОПи. Цей податок фактично платитимуть усі українці. Адже підвищаться ціни в перукарнях, кав’ярнях і у всіх фірмах, які зареєстровані як ФОПи.
Цей матеріал створено завдяки заходу в нашому пресцентрі.
Якщо ви хочете провести в нас свою зустріч, пресконференцію, дискусію абощо — напишіть нам у телеграм або на пошту.
