Відстань до лікаря для багатьох жителів Харківської області не обмежується кілометрами. Понад три чверті медзакладів потрапили під російські обстріли. У регіоні бракує фахівців (33% лікарів і 30% — молодшого медперсоналу). Транспорт у багатьох громадах працює обмежено, а дороги стають дедалі небезпечнішими через ризик обстрілів. Для людей, які живуть далеко від районних центрів і не мають власної автівки, візит до спеціаліста стає окремим випробуванням. Ці проблеми змушують жінок відкладати профілактичні огляди або роками не звертатися до гінеколога.
«У деяких місцях у різних районах дороги в жахливому стані. Візьмемо Лозівський район: там важка логістика. Дрібні села розташовані далеко. У жінок старшого віку дуже мінімальна змога виїхати кудись. Громадський транспорт не їздить. Таксі коштуватиме тисячі гривень. Якщо нагальної потреби немає, то ніхто і не поїде до лікарні», — пояснила акушерка-гінекологиня відділення консультативної допомоги регіонального ЦЕМД Ірина Герасименко.
Фото надала Людмила Гапонова
Доступ до медицини полегшують виїзні команди. Зокрема, бригада сексуально-репродуктивного здоров’я, в якій працюють лікарі Центру екстреної меддопомоги та медицини катастроф (ЦЕМД і МК) Харківської області. Вона працює в межах заходів гуманітарного реагування UNFPA, Фонду ООН у галузі народонаселення в Україні, за фінансової підтримки Європейського союзу в партнерстві з БО «100% життя».
У складі команди — гінекологи, терапевти-педіатри, медсестри та водії. За потреби долучаються інші спеціалісти Центру: кардіолог, хірург, невропатолог.
Раніше бригада мала неофіційну назву «мобільний пологовий будинок». Основна робота фахівців — гінекологічні огляди, профілактика та скерування пацієнтів до подальшого лікування. Медики можуть проконсультувати з питань репродуктивного здоровʼя, планування сімʼї та контрацепції, провести ультразвукове дослідження (УЗД) та ЕКГ, а також зробити експрес-тестування на гепатити B і C та ВІЛ. Послуги для людей — безоплатні та конфіденційні. Якщо виявляють загрозу передчасних пологів, вагітну скеровують до спеціалізованого медичного закладу.
За даними Центру екстреної меддопомоги, протягом 2022–2025 років медики оглянули 12 416 людей і надали понад 50 тисяч послуг. Серед пацієнтів — 911 дітей. Тільки за сім місяців цього року до лікарів звернулися понад 3 000 людей.
Фото надав Віталй Кучер
Хто звертається до гінекологів
Більшість пацієнток — жінки віком від 50 років. Підлітки й жінки молодшого віку теж приходять, але значно рідше. Найпоширеніші причини звернень пацієнток — порушення менструального циклу, симптоми менопаузи, доброякісні утворення в яєчниках і матці, проблеми вагінального характеру, поліпи й гіперплазія ендометрію.
У більшості випадків лікарі під час оглядів встановлюють діагноз уперше, зазначає гінеколог. Як правило, це стосується жінок, які кілька років не відвідували гінеколога.
«Є жінки, які і 30 років не були на огляді. Наприклад, в однієї пацієнтки ми виявили спіраль, яка простояла приблизно 30 років. Її встановили після аборту, зараз уже таких немає. А потім жінка про це забула. До нас прийшла, бо її турбували виділення. Ми зробили УЗД — побачили. І таке буває.
Але жінки в громадах, в яких ми часто буваємо, уже регулярно приходять: за пів року або рік. Вони вже знають методику наших оглядів. Інколи буває, що літня людина приходить на огляд, щоби просто поспілкуватися», — пояснює акушерка-гінекологиня Ірина Герасименко.
Також виявляють онкозахворювання, у тому числі на занедбаних стадіях рак молочної залози, шийки матки, яєчників, щитоподібної залози. У таких випадках лікарі скеровують пацієнток на подальше обстеження до профільних закладів.
«Один з випадків, якій мені запамʼятався, стався декілька місяців назад. До мене прийшла 47-річна жінка на профілактичний огляд: без скарг, просто на консультацію. Під час огляду я виявив пухлинне утворення малого таза, яке розцінював як підозру на злоякісне захворювання яєчників. Пацієнтка була здивована та засмучена, бо вона обстежувалася рік тому в одній із громад і все було добре: за описом, у неї не було якихось патологічних змін. Я її скерував на проведення експертного ультразвукового обстеження в обласну лікарню в Харкові. На жаль, підтвердилося онкозахворювання яєчників. Зараз жінка проходить лікування в обласному онкологічному центрі», — розповів акушер-гінеколог відділення консультативної допомоги регіонального ЦЕМД Віталій Кучер.
Віталій Кучер, акушер-гінеколог мобільної бригади сексуально-репродуктивного здоровʼяФото надав Віталій Кучер
Вагітні жінки та мами з немовлятами звертаються нечасто. Віталій Кучер пов’язує це, зокрема, з евакуацією жінок через війну, зменшенням кількості вагітностей і тим, що жінки й малеча переважно перебувають під наглядом своїх лікарів. Зазвичай ця категорія пацієнток приходить проконсультуватися.
«На кожному виїзді ми приймаємо приблизно до п’яти–десяти пацієнток молодого віку. Часто мама приходить сама і приводить доньку — навіть просто для профілактичної розмови з лікарем, щоби поставити запитання. Дуже часто саме в розмові з пацієнтом можна піймати ту ниточку, за яку можна розкрутити і багато чого дізнатися, про що пацієнтка сама не розкаже. Підлітки також приходять зі скаргами. Ми бачимо утворення в молочних залозах, ювенільні фіброаденоми. Це не дуже поширена патологія, але ми розуміємо, що рівень стресу підвищує рівень кортизолу й пролактину, що може сприяти появі таких новоутворень у молочних залозах. Також приходять дівчата з болісними менструаціями. Є й ті, хто до 18 років приймає заспокійливі препарати або бореться з панічними атаками», — додав гінеколог.
Як стаціонарний кабінет, тільки на колесах
Медики їздять на вантажівці марки DAF. Вона обладнана для прийому пацієнтів: тут є гінекологічне крісло, кольпоскоп, два ультразвукові апарати й інше обладнання, а ще кондиціонер і генератор. Приміщення зонується ширмою. В одній частині медики знайомляться з пацієнткою, заповнюють документацію. В іншій — проводять обстеження. Якщо жінці некомфортно, медсестра і терапевт можуть вийти з приміщення на час огляду, зауважив акушер-гінеколог Віталій Кучер.
«Коли ми працювали в селі Мурафа, вимкнули електропостачання. Акумуляторів на ультразвукових апаратах вистачає на 30–40 хвилин автономної роботи. Але ми включили генератор і працювали понад п’ять годин автономно. Спека була неймовірною. Ми ввімкнули кондиціонер, щоби в комфортних умовах люди отримували допомогу. Тому наша машина — це дуже великий плюс у роботі», — зауважив лікар.
Як потрапити на прийом до спеціалістів
Медики їздять переважно в найвіддаленіші села й містечка. Проєкт працює на Харківщині майже чотири роки. Уперше виїхав до звільненої Балаклійської громади в листопаді 2022 року й відтоді розширив географію. Маршрути формують залежно від запитів на місцях, логістики та безпекової ситуації. Нині бригада їздить у всі райони області, обмеження — Купʼянський район і Борівська громада. За словами лікарів, найчастіше вони бувають у Краснокутській, Ізюмській, Барвінківській, Близнюківській громадах.
Мобільний кабінет рушає до громади на п’ять днів, щоби охопити декілька населених пунктів. У складі однієї зміни — акушер-гінеколог, педіатр-терапевт, медсестра і водій. Графік роботи — приблизно з 8:00 до 18:00. За день медики в середньому приймають 15–20 пацієнтів.
«Бригада їздить за заздалегідь відпрацьованим графіком. Спершу наш керівник Віктор Федорович Забашта комунікує з військовими щодо безпеки. Він нас орієнтує, куди ми можемо їхати, а куди — ні. Тоді ми зв’язуємося з міськими, селищними головами та керівниками центрів первинної медико-санітарної допомоги, домовляємося про місце і час. Вони інформують населення, записують заздалегідь на прийом. Нам дуже допомагають сімейні лікарі. Навіть, якщо вони не їдуть у певне село, бо там небезпечно, вони мають телефони пацієнтів. Ми плануємо графік, щоби не вийшло так: в один день записали 40 людей, а на другий — нікого немає. Також директор допомагає вирішувати питання, де команда ночуватиме після роботи», — розповідає регіональна координаторка мобільної гінекологічної бригади Людмила Гапонова.
Фото надав Віталй Кучер
Безпека під час виїздів залежить від ситуації та конкретної громади. Медики мають бронежилети й каски, а під час повітряної тривоги за можливості переходять в укриття.
Графік виїздів Центр не публікує з безпекових питань. Щоби дізнатися про наступний прийом у громаді, можна звернутися до свого сімейного лікаря, а також до органів місцевого самоврядування або слідкувати за їхніми офіційними сторінками в соцмережах.
Саме можливість прийти до лікаря поруч із домом, за словами медиків, поступово збільшує кількість профілактичних оглядів.
«Найголовніше, щоби жінка прийшла на огляд, а далі уже наша справа»
Гінекологиня Ірина Герасименко поспілкувалася з нами між прийомами в Печенізькій громаді. Медики були там, зокрема, 18 серпня, коли росіяни вдарили по центру селища. Унаслідок обстрілу в Печенігах загинули десятеро людей, поранені були щонайменше 18 жителів.
«Ми буквально на десять хвилин раніше проїхали те місце, де сталася трагедія. Наступного дня приймали пацієнток у Мартовому. Ми думали, що нікого не буде, зважаючи на обстановку. Але люди прийшли. Сьогодні теж були пацієнтки — село Приморське, Чугуївський район. Там мешкає небагато. Одна з жінок розповіла, що в них залишилося 160 жителів із переселенцями», — розповіла лікарка.
Гінекологи впевнені: регулярність візитів і можливість прийти до лікаря поруч із домом, вплинули на те, що жінки частіше приходять на профілактику. Вони вже знають лікарів, повертаються на контрольні огляди, приводять знайомих.
«Мені одна пацієнтка сказала: “Гріх не сходити до лікаря-гінеколога, коли його привезли мені прямо під двір”. А ми дійсно стояли біля її двору. Іноді ми приїжджаємо повторно через три місяці, а пацієнтка знову приходить. Говоримо: “Вас оглядали три місяці тому. У рекомендаціях написано, що контрольний огляд — через рік або два. На момент консультації жодної патології не було”. А жінка відповідає: «Ну ви ж приїхали. Я буду до вас ходити, хоч кожного місяця”.
За ці майже чотири роки ми надали багато консультативних послуг. Щоразу, коли ти виявляєш якусь патологію, а потім повертаєшся в громаду, де працював, приходить пацієнтка і каже: “Ви тоді настояли, переконали мене, що треба поїхати (до фахівця — ред.). Я все зробила, пролікувалася і тепер щаслива”, — це гріє душу», — зауважив Віталій Кучер.
Міністерство охорони здоров’я України радить приходити на профогляд до гінеколога раз на рік та проходити скрінінги. Адже деякі онкозахворювання, зокрема рак шийки матки — один із найпоширеніших у жінок, можуть тривалий час не давати симптомів.
МОЗ рекомендує жінкам від 20 років щорічно обстежувати молочні залози, у віці від 20 до 29 років робити ПАП-тест на рак шийки матки, а від 30 до 49 років — тест на вірус папіломи людини. Мамографію після 40 років оптимально проходити раз на два роки, а колоноскопію — раз на пʼять років після пʼятдесятиріччя.
«Хочеться сказати жіночкам, щоби вони не боялися приходити до нас. В огляді лікаря-гінеколога немає нічого страшного. Кожна жінка, яка піклується про себе, повинна робити це раз на рік. Якщо ніяких скарг немає, то раз на два роки. Адже це профілактика вашого здоровʼя. У нас уже налагоджений маршрут. Якщо ми виявили якусь серйозну патологію, ми консультуємо жінку, куди їй надалі звертатися, щоби вона не залишилася на самоті з проблемою. Якщо потрібно, залучаємо місцевих фельдшера або акушерку, сімейного лікаря, щоби надалі вели контроль над пацієнткою. Найголовніше, щоб жінка дійшла до нас, як ми кажемо. А далі — уже наша справа. Коли ми бачимо, що допомогли людині, це надихає працювати далі», — додала Ірина Герасименко.
