У суботньому випуску програми Public Talk обговорювали нові фейки, створені за допомогою штучного інтелекту, а також загрози, що становлять ці технології, і те, як ворог використовує ШІ та фейкові або застарілі фото в соціальних мережах. Кому й навіщо це потрібно — говорили в подкасті.
Минулого тижня у мережі з’явилося фейкове відео з начебто коментарем начальника Донецької обласної військової адміністрації Вадима Філашкіна про мітинги місцевого населення проти ЗСУ, конфлікти з військовослужбовцями та примусову евакуацію людей. Фейковий ролик змонтували російські пропагандисти з коментаря голови ОВА від 19 серпня у телемаратоні «Єдині новини» за допомогою штучного інтелекту.
Уже не вперше за допомогою технології ШІ російські пропагандисти роблять дедалі переконливіші фейкові відео, які щоразу складніше відрізнити від справжніх. Окрім того, соціальні мережі переповнено картинками, згенерованими штучним інтелектом, або реальними фотографіями та відео з фейковими підписами чи озвучкою. У фейсбуку є чимало груп-помийок, які спеціалізуються на поширенні такого контенту. Часто надто довірливі користувачі соцмереж самі радо поширюють фото й відео, які на перший погляд видаються їм абсолютно безпечними.
Як відрізнити такі групи-помийки
Зазвичай ці спільноти мають досить нейтральні назви, як-от «Україна сьогодні» чи «Спільнота десантників України». Людина, яка вперше натрапляє на таку групу, зазвичай не бачить у цьому контенті загрози чи чогось підозрілого. Пости про Україну, жовто-блакитні прапори та ще якісь картинки, створені штучним інтелектом, — усе це не викликає ніяких підозр.
Одне з основних завдань такого контенту — це тиск на емоції. Дуже часто ці дописи викликають співчуття. Люди на цих зображеннях переважно дуже гарні. Це може бути зображення воїна-сироти, вагітної військовослужбовиці, молодого подружжя військових, батька й сина у формі. Користувачі, які поширюють такий контент, відчувають, що вони якось допомогли цим людям.
Такі групи можуть поширювати фейкові тексти, наприклад несправжні вірші Ліни Костенко чи Тараса Шевченка, яких ті ніколи не писали, і різні заклики на кшталт «поширюй, якщо віриш у перемогу».
У цих спільнотах люди старшого віку часто знаходять листівки з яскравими ілюстраціями й підписами: «Доброго ранку!», «Удалого дня!» та інше. Вони поширюють такі дописи й надсилають це рідним і знайомим.
У дописах таких груп можна побачити чимало ортографічних і граматичних помилок. Для обходу блокування пошуковиками в підписах до таких постів вживають частково латинські літери, схожі на письмі з українськими.
Фотографії, згенеровані за допомогою штучного інтелекту, можна впізнати за майже ідеальними, відфотошопленими обличчями, розмитими аксесуарами, інколи невідповідністю у кількості пальців.
Реальні фотографії з фейковими підписами — іще одна небезпека
Однак не завжди у групах-помийках використовують намальовані картинки — це можуть бути і старі світлини. Наприклад, фото з Ізраїлю видають за Україну сьогодні. На цій світлині зображено дитину з протезом на піску з підписом: Ukrainian reality. У цьому випадку поширення таких світлин може бути небезпечне тим, що росіяни можуть звинуватити українців у маніпуляціях, мовляв, це фейкова світлина, а насправді в Україні діти не гинуть.
Окрім того, застарілі фотографії реальних людей у таких групах дуже часто використовують із метою збільшення підписників. Наприклад, фото реальної дитини із закликом допомоги, яке поширили в групі «Інформаційна бомба». «Мама хлопчини лишила його на вокзалі. Невже важко поділитися? Можливо, родина відгукнеться» — підписано світлину, зроблену понад три роки тому.
Іще частиною фейкових дописів із реальними людьми ворожі пропагандисти намагаються деморалізувати українських військовослужбовців та їхніх рідних. Наприклад, дипфейк з українськими воїнами, у якому вони говорять, що виходять з Авдіївки, і закликають інших військових залишати свої позиції. Насправді на відео присутні справжні українські військовослужбовці, які говорили не про Авдіївку, а про Бахмут, і не про відхід із позицій, а про збір. Оригінальне відео зі сторінки українського військовослужбовця переозвучили ворожі пропагандисти.
Чому люди поширюють картинки, згенеровані штучним інтелектом
Психологиня Ольга Бєлопольська вважає, що пояснення активного поширення людьми картинок, створених штучним інтелектом, криється у прагненні людей до естетичного задоволення, адже ці зображення зазвичай дуже гарні.
«Ми ходимо, наприклад, до картинної галереї по естетичні враження. Тобто ми потребуємо чогось гарного, ідеального, того, чого немає в реальному житті», — зазначила фахівчиня, додавши, що, за однією з імовірних теорій, на поширення такого контенту впливає також те, що емоційний інтелект людини спрацьовує раніше, ніж та частина мозку, яка відповідає за аналіз.
«Ми не встигаємо опрацювати ті картинки логічно, оскільки реагуємо на емоції швидше, ніж на аналіз і синтез. Відповідно, критичне мислення у цьому стані, у якому ми перебуваємо нині, тобто у стані стресу, також є досить зниженим. Бракує усвідомленості, аналітичності та здатності до рефлексії», — уважає психологиня.
Адміністратори груп-помийок можуть редагувати зміст постів
Однією з небезпек перепощування дописів із груп-помийок є те, що будь-якої миті цей пост можуть відредагувати. До прикладу, фото з підписом «Хто вірить у перемогу, лайкайте та поширюйте!» завтра може мати зовсім інший зміст. І якщо ви поширили його, то немає ніяких гарантій, що після редагування пост одного дня не звучатиме так: «Треба здаватися та йти на переговори з росією». Часто саме таким способом ворожі пропагандисти збирають десятки тисяч уподобань і поширень під повідомленнями схожого змісту.
Крім того, немає жодної гарантії, що група-помийка з яскравими фотографіями одного дня не перетвориться на комерційну або навіть проросійську. Декілька місяців адміністратори таких спільнот працюють над збільшенням кількості підписників, а далі можуть продати цей ресурс.
Тож користувачі соцмереж мають критично ставитися до будь-якої інформації, яку вони поширюють із таких ресурсів. Бо ж, згідно з алгоритмами, за якими працюють соцмережі, що більше ви лайкаєте нісенітниці, то більше вони з’являтимуться у вашій стрічці. Тож із часом вашу картину світу формуватимуть такі групи-помийки.
Нові російські фейки від Харківського антикорупційного центру
Співзасновник Харківського антикорупційного центру Євген Лісічкін розповів, що російська пропаганда поширила фейк про мародерство українських військовослужбовців у курській області.
«Одні бригади відправляють через волонтерів іншим бригадам на Харківський напрямок те, що вдалося знайти в магазинах на курщині, — крупи, печиво, консерви», — ідеться у російському фейку, проілюстрованому постом волонтерської групи «Джавелінки» про передачу окопних свічок, маскувальних сіток і продуктів для 82 бригади на курський напрямок.
«Серед цих продуктів є, наприклад, хліб “Бородинський” українського хлібзаводу “Кулиничі”, що відразу заперечує фантазії ворожої пропаганди, ніби це награбовані продукти. Крім того, на фото можна побачити салфетки з написом: “Серветки вологі” українською мовою, чого теж не могло б бути в російських магазинах у курській області», — пояснив Євген Лісічкін.
До того ж цього тижня росіяни поширили ще один фейк про те, що начебто командир 92 бригади Збройних сил України ввів так зване мито для військовослужбовців, які переправляють речі росіян із курської області до себе додому.
«Насправді ніяких фактів на підтвердження цього немає», — спростував фейк експерт ХАЦ.
Також цього тижня окупаційна влада Харківської області, яка перебуває на території держави-агресорки, заявила про начебто планування Збройними силами України терактів на території курської області проти цивільного населення.
«Українські військовослужбовці готували серію терористичних актів на території курської області, спрямованих на створення надзвичайних ситуацій за допомогою розстрілу залізничних потягів із мирним населенням регіону з подальшим узяттям у полон», — написали ворожі пропагандисти.
Євген Лісічкін зазначив, що на підтвердження цього фейку росіяни навели слова українського полоненого.
«Звісно, що ці слова не можна сприймати за істину, бо людині загрожує смертельна небезпека. На неї здійснюють психологічний, а можливо, і фізичний вплив. Іноземні журналісти, моніторингові місії, навпаки, зазначають, що Збройні сили України в курській області добре поводяться з місцевими цивільними й не порушують Женевських конвенцій», — зазначив експерт.
Також роспропаганда запустила дезінформацію про зустріч до Міжнародного дня миру військових 92 бригади з першокласниками Клугино-Башкирівського ліцею на Чугуївщині. Начебто за зустріч військовослужбовці 92 бригади попросили в директора ліцею до 10 тисяч гривень на кожного.
Експерт ХАЦ зауважив, що жодного підтвердження цього фейку пропагандисти не надали.
