Рятувальники-спецпризначенці заходять на об’єкт, коли вогонь локалізовано й будівля ось-ось має обвалитися або коли нафтопродукти розтеклися вулицею після влучання російського «шахеда» в резервуар.
Травень 2024-го для харківських рятувальників став одним із найскладніших місяців за весь час повномасштабного вторгнення. В останній місяць весни, за даними мера Харкова Ігоря Терехова, місто пережило 76 обстрілів. Це майже втричі більше, ніж у квітні. Сигнали повітряної тривоги лунали в Харкові приблизно 200 разів і тривали 475 годин. Удари по базі відпочинку, будівельному супермаркету, житлових будинках і майже стертий із лиця землі Вовчанськ.
Новий випуск «Станції “Держпром”» про тих, хто нас рятує, ризикуючи власними життями, адже росіяни нині дедалі частіше застосовують практику подвійних ударів. А також про тих, хто допомагає харківським рятувальникам.
- Слухайте подкаст «Станція “Держпром”» на Радіо «Накипіло».
Вечір. До пожежної частини заїжджає бус із рятувальниками. У них чорні обличчя — хлопці щойно з «Епіцентру». Вони розбирають там завали.
За цим бусом на територію частини заїжджає фура. Спереду в неї — великий білий прапор гуманітарної місії «Проліска». Це великий вантаж із допомогою, який збирали для харківського гарнізону ДСНС майже рік.
Поки волонтери разом із рятувальниками розвантажують і перераховують привезене, ми разом із начальником аварійно-рятувального загону спецпризначення Олександром Мокренком ідемо на невеличку екскурсію.
Це машина, яку обстріляли під час гасіння пожежі на проспекті Любові Малої, 52. Тоді загинули три водії. Це КамАЗ, обстріляний росіянами в перші дні війни, коли він їхав на місце виклику. Авто потрапило у воронку, утворену внаслідок обстрілу, — ворожа міна. Особовий склад ми евакуювали до підрозділу, а машину забирали протягом трьох днів, коли вщухли обстріли. Нині ми ремонтуємо її, тому що це всюдихід — він завжди потрібний. Це місто Вовчанськ, драбина, яку теж під час виїзду пошкодили, якщо не помиляюся, ворожі FPV-дрони. Це в нас ізюмська техніка, пошкоджена через обстріл пожежної частини «Іскандером». Це автодрабина, а он там автоцистерна на вісім тонн. Що ще вам показать?.. Оце у Дворічній було пошкоджено теж унаслідок обстрілу…
Побитої обстрілами пожежної техніки тут назбиралося на цілу виставку. Що можуть, рятувальники ремонтують самотужки. Коли все, що було у фурі, розклали й перерахували, заступниця голови гуманітарної місії «Проліска» Владислава Зомарєва пішла вздовж рядків. Видно, що вона задоволена.
Ми бачимо безпрецедентну кількість обстрілів мирних об’єктів, і ми розуміємо, що коли йде рахунок на години чи навіть хвилини, щоб урятувати людину (а для цього потрібно розібрати завали), ці інструменти дають змогу врятувати життя. Ми розуміємо, що такої інтенсивності в мирний час неможливо навіть уявити. Усі ці інструменти потрібно використовувати в роботі щодня, адже те, що ми бачимо в Харкові станом на сьогодні, свідчить, що ця допомога надважлива. Є багато інструментів, як-от ці відбійні молотки, є кутова шліфмашина, що допомагає рятувальникам найшвидше дістатися до людини, яка, можливо, іще жива й потребує допомоги. Також тут дуже багато скелелазного обладнання, оскільки інколи потрапити всередину приміщення можна тільки зверху. Тут ви можете побачити ці мотузки, гачки, страховки й системи.
Загальна сума закупівлі обладнання для ГУ ДСНС в Харківській області становить 30 мільйонів гривень.
Іще один важливий вантаж — спеціальні костюми. Вони сріблясті та блискучі, як у фільмах із фантастичним сюжетом про космос. Начальник чергової зміни аварійно-рятувального загону Тарас Павлюк погодився продемонструвати костюм на собі. На середині інтерв’ю пан Тарас уже був у спеціальному шоломі.
Тепловідбивний костюм для захисту особового складу від дій високих температур і полум’я під час гасіння пожеж, здебільшого на нафтопереробних об’єктах. От він зі спеціальної захисної тканини. Ватну підкладку в нього одягають поверх бойового спорядження. Ці костюми бувають різних типів і розраховані на різну температуру. Цей, як бачимо за бірками, ТК-800, тобто він має витримувати температуру 800 градусів. Нам доводилося працювати в них на нафтобазах. До цієї війни їх було не так багато.
Рятувальники роздивляються все, що отримали. Цей гуманітарний вантаж від «Проліски» відрізняється від решти допомоги. Зазвичай благодійники привозять, що знайшли. Інколи — геть не те, що насправді потрібно. Цього разу це була закупівля на замовлення.
Розповідає начальник обласного управління ДСНС Артем Астахов:
Усе обладнання, яке ви зараз бачите, будуть використовувати на Харківщині вже завтра. Це обладнання, яке добирали не тільки ті, хто подарував його нам: благодійники спілкувалися з нами, ми довго вибирали, з’ясовували й визначалися, що саме нам потрібно. Це вкрай важливе для нас обладнання сьогодні.
До розмови долучився начальник Харківської облвійськадміністрації Олег Синєгубов:
Для нас у пріоритеті посилення матеріально-технічної бази наших підрозділів ДСНС, які щодня стикаються з наслідками ворожих обстрілів Харківщини, цивільної інфраструктури, щодня виїжджають на виклики й рятують життя наших людей.
Як рятувальники працюють із подарованим спецобладнанням, ми мали змогу майже відразу ж побачити на руїнах «Епіцентру» й за кілька днів на Баварії, коли розбирали завали п’ятиповерхівки.
Говорить заступник начальника аварійно-рятувальної частини загону спецпризначення Артем Красніков:
Зараз рятувальники працюють акумуляторними різаками й демонтують металеві конструкції. На цій ділянці застосовують гідравлічний інструмент: ріжуть і розтискають конструкції бензоінструментом, далі на ділянці ріжуть газовими різаками.
— Як часто вам нині в Харкові доводиться це робити?
— Майже щодня. Цей інструмент у дефіциті, бо з ним постійно працюємо.
Начальник аварійно-рятувального загону спецпризначення Олександр Мокренко, дивлячись на весь перелік отриманої допомоги, зробив висновок, який змушує заклякнути: раніше всього цього вистачило б років на п’ять.
За такої інтенсивності роботи, як протягом останнього місяця, вистачило хоча б на пів року.
