Борги за електрику в Лозовій: що сталося?

У Лозовій не працює частина гучномовців мережі сповіщення повітряної тривоги та знеструмлено частину котелень і теплових пунктів комунального підприємства «Теплоенерго». А все через борги за електрику. Комунальники заборгували перед електропостачальником «Харківенергозбут» дев’ять мільйонів гривень. Про це в понеділок, п’ятого серпня, повідомив на сторінці у фейсбуку міський голова Лозової Сергій Зеленський.

Щоб не допустити колапсу на КП «Теплоенерго», у середу, сьомого серпня, депутати Лозівської міської ради терміново зібралися на сесію. Як поінформував громаду Сергій Зеленський, на погашення боргу за електропостачання з міського бюджету виділять три мільйони гривень. За це проголосували депутати. Це третина від потрібної суми. Як пояснив очільник Лозової, решту боргу намагатимуться реструктуризувати. За попередніми домовленостями, заживити котельні мають найближчим часом. Одразу після цього запрацюють сирени, розташовані на приміщеннях цих будівель.

Через що, власне, виникли борги? Чому Лозівській громаді не повертають компенсації різниці в тарифах? Чи заважає ця загроза підготовці теплопідприємств і мережі до опалювального сезону? На ці запитання у ранковому етері Радіо «Накипіло» відповів міський голова Лозової Сергій Зеленський.

Пане Сергію, яка нині ситуація? От я сказав, що в середу на сесії депутати проголосували за виділення трьох мільйонів гривень. Яка тепер ситуація? Світло вже під’єднали вам? Сирени запрацювали?

Загалом ситуація з підготовки до осінньо-зимового періоду складна. На сесії справді ухвалено відповідні рішення: депутати підтримали програму — затвердили дев’ять мільйонів.

Тобто не три мільйони, а дев’ять мільйонів затвердили?

Три мільйони ми платимо сьогодні, шість мільйонів реструктуризують на один рік. Зараз директор теплових мереж перебуває в обленерго, укладає договори пролонгації. Крім того, написано листи про під’єднання. Хоча загалом проблему не розв’язано. Тому що ми одна з найбільших громад Харківщини. Така сама ситуація в Харкові та інших тергромадах. Станом на сьогодні загалом у державі за останні чотири роки не компенсували жодної гривні. За цей час у нас накопичилася різниця в тарифах у сумі 132 мільйони 870 тисяч. Зараз ми ще затверджуємо додатково 18 мільйонів на різницю в тарифах. Постанову, яка мала набрати чинності 2022 року, не затвердив Кабінет Міністрів.

Я знаю, що ви зустрічалися з міністром чи заступником міністра енергетики й озвучували цю проблему. А яку відповідь на запитання про різницю в тарифах ви чуєте з міністерства?

Усе залежить від Кабінету Міністрів, від ухвалення постанови про різницю в тарифах.

Щодо нашої громади навіть було виїзне заслуховування депутатів Верховної Ради; приїжджало 22 людини. А два місяці тому нас слухали у Верховній Раді щодо цього питання. Зрушень ніяких не було. Найобразливіше те, що ми, Теплоенерго, навіть не отримали відповіді на лист про реструктуризацію. Ми самі ініціювали, самі вийшли. Особисто я з керівництвом ні обленерго, ні енергозбуту не міг зв’язатися.

А на кого писали звернення?

На постачальника електроенергії.

Чи звертаєтеся ви до обласної військової адміністрації, щоб вона, можливо, представляла ваші інтереси або принаймні озвучувала цю проблему, якщо ви кажете, що ця проблема не тільки в Лозовій, але й у інших громадах, і в Харкові теж?

Ми налагодили співпрацю з обласною військовою адміністрацією, з обласною радою. Вони не мають відповідних важелів впливу на ці питання, тому що проблема в коштах. В області немає таких грошей. Такі рішення повинна ухвалювати держава, яка гарантувала це в особі Кабінету Міністрів.

Оці дев’ять мільйонів гривень, за які проголосувала сесія міської ради Лозової, принаймні на перший час вирішать проблему з підготовкою системи опалення до нового осінньо-зимового сезону?

Є запевнення тієї сторони, після того як буде підписано відповідні договори. Коли ввімкнуть світло, з’явиться змога продовжити підготовку до зими, а також увімкнути сирени. Це часткове вирішення, воно не розв’яже проблему загалом. Тому що ми маємо 17 мільйонів гривень боргу за транзит газу, 90 мільйонів гривень боргу з газових справ. І найстрашніше, що Кабінет Міністрів ухвалив рішення про розподіл: 65 % іде за газ, а 35 % залишається нам. Хоча газ у структурі вартості послуг займає всього 37 %. Це загальнодержавна проблема. Просто одні громади про це мовчать, а інші, коли їх від’єднують, починають про це говорити вголос. Я так розумію ситуацію.

Я відповідаю за себе. Я не бачив і не бачу, як вийти із цієї ситуації, окрім того, щоб були або зарахування, або субвенція. Тим паче говорили, що виділятимуть субвенції — принаймні попереднього року саме про це йшлося. Три роки ми говоримо про це.

Я був на відповідних високих зустрічах разом із мером Харкова Ігорем Тереховим іще до повномасштабного вторгнення, де ухвалили відповідні рішення. Але, на жаль, ми розуміємо нинішню ситуацію. Ми не в кращому становищі, ми маємо надавати відповідні якісні послуги не тільки з тепло- й водопостачання, а ми не можемо цього робити. У нас компенсація різниці в тарифах за рік тільки щодо води, де немає гарантій держави, становить 20 мільйонів.

Уточніть, будь ласка, люди мають бойлери, вони не користуються гарячою водою, так? Ідеться тільки про комунальні підприємства, дитячі садки, школи тощо?

У нас сьогодні централізоване постачання гарячої води.

Це з 90-х років, так?

Так.

А як щодо, власне, того, що наробило дуже багато галасу, тобто вимкнення сирен повітряної тривоги? Як ви виходите із цієї ситуації? Можливо, залучили якісь додаткові механізми, наприклад гучномовці чи машини ДСНС роз’їжджають, чи поліція сповіщає людей, бо все-таки триває війна, й от ми зараз будемо говорити про останній ракетний обстріл, який зачепив критичну інфраструктуру. От як тут ви виходите із ситуації?

Деякі сирени, які вимкнено сьогодні, у разі повідомлення про небезпеку працюють на генераторах. Це не вирішує проблему, тому що для повного функціонування в опалювальний період на добу нам треба буде десять тонн палива.

Двадцять четвертого липня російський ворог завдав ракетного удару по Лозовій: росіяни вдарили по об’єкту критичної інфраструктури. Троє загиблих працівників підприємства — це чоловіки, які в момент удару перебували на робочому місці. Ви тоді моїм колегам із «Суспільного» сказали, що завданий удар по одному з об’єктів значно погіршує підготовку до опалювального сезону й що наслідки усуватимуть приблизно два-три тижні. Отже, уже встигли обстежити це підприємство? Чи зможете ви надолужити втрачений час і встигнути підготуватися до опалювального сезону?

Саме той об’єкт поки що не знеструмлено — там і далі працюють люди: усувають наслідки й готуються до опалювального сезону. Думаю, ми впораємося із ситуацією до першого вересня.

Так, але пошкодження там серйозні?

Двадцять відсотків. Основну систему збережено.

А якщо говорити про загальну підготовку до зимового сезону, якщо укладуть договори, надійдуть якісь гроші, реструктуризують частину боргів, ви зможете нормально підготуватися до запуску системи опалення?

Станом на сьогодні ми відстаємо від плану майже на 20 %. Але я впевнений, якщо не буде ніяких катаклізмів, якихось додаткових моментів у цьому напрямі, ми підготуємося до опалювального сезону, тобто до 15 жовтня, на 100 %. Є порозуміння з департаментом житлово-комунального господарства ОВА. Нам постійно допомагають.

Генератор департаменту?

Так, волонтерський. Ті матеріали, які надходять в ОДВА, також надають нашій громаді.

Тобто генераторами забезпечують і котельні?

Так, це питання не стоїть. Ми нині працюємо щодо питань уже когенераційних установок. Є проблеми в цьому: у генерації, у вимкненнях котелень. Хоча нам бракує 35 робітників — це дуже велика кількість.

Це пов’язано з мобілізацією, пане Сергію?

Так, пов’язано. Більш ніж 20 наших працівників пішло захищати батьківщину, і вже, на жаль, трьох ми втратили.

Пане Сергію, ви обговорюєте можливість навчання жінок таких професій, як слюсарі, сантехніки й водії транспорту, щоб місто працювало й функціонувало?

Безумовно, ми без жінок і до воєнного стану не обходилися, а тепер і поготів. Найстрашніше, що ми навіть не можемо своєчасно виплачувати заробітну плату — у нас уже два місяці відставання. І бюджет не потягне таких сум. Чотири мільйони нарахування в місяць — це великі гроші.

А скільки вже місяців заборгованість?

Два місяці. Маємо борги перед робітниками, слюсарями, зварювальниками, машиністами й водіями.

І не зрозуміло, коли їм виплатять?

Зрозуміло, коли буде компенсація тарифів.

Та людям же треба жити, а якщо компенсації тарифів не буде цього року, що тоді робити?

Виходимо із ситуації, наприклад допомагаємо продовольчими наборами, які нам надає гуманітарна підтримка. Робимо в рахунок заробітної плати заліки зі сплати платежів за житлово-комунальні послуги. Там, де складна ситуація і пишуть заяви про термінові виплати, також ідемо назустріч. Маємо повне порозуміння із цих питань.

Лозівську громаду називають серед тих, де з першого вересня можуть запустити навчання в офлайн-форматі. Нині тривають ремонти укриттів. Можете про це розказати? Це ж у всіх школах почнеться навчання? Чи це в тих, де саме будуть відповідні укриття? Як це все реалізовуватимуть на практиці?

Що стосується офлайн-навчання, то я бачу ситуацію за декількома школами. Вони перебувають на відповідному завершенні реконструкції. Про будівництво поки не говоритиму наперед, тому що воно не почалося. Нині тільки проводимо тендери завдяки ХОВА. Уже тривають два тендери щодо двох шкіл, у яких найбільша кількість учнів — до тисячі. Ну й ще три на підході. Я не називаю ті реконструйовані, де роботи проводять за кошт наших партнерів. Інше питання, що батьки поки бояться відпускати дітей на навчання. І тільки за їхньої згоди ми можемо це зробити. Про дитячі садки й дошкільну освіту говорити поки не доводиться взагалі.

Якщо брати міжнародні проєкти й те, що робить місто спільно з обласною владою, то це скільки шкіл запрацює першого вересня?

Поки що не можу сказати.

А яке бачення? Це будуть заняття в укриттях?

Заняття будуть не тільки в укриттях. Це будуть заняття і в класах. Але в разі надходження сигналу тривоги школярі займатимуть безпечні місця. Ідеться про бомбосховища й тимчасові укриття, які відповідають державним будівельним і безпековим нормам.

Читайте також

Total
0
Share