Що сталося
Чи працює в українських соцмережах культура скасування і чи мають блогери нести відповідальність за те, що транслюють на багатотисячні авдиторії?
Цього разу у програмі Public Talk разом із Ярославою Кравченко й Софією Безверхою обговорили втечу блогера Олександра Волошина з України, криндж-ролик про так званий блогерський фронт із переодягненим військовим, а також питання відповідальності й різницю між блогером та інфлюєнсером.
Утеча Волошина з України
Нещодавно український блогер-мільйонник Олександр Волошин, що втік з України, записав 45-хвилинне відео-виправдання, у якому запевняв, буцімто був змушений незаконно виїхати за кордон через цькування. У відео він поскаржився, що його охоронця побили, а в авто нібито встановили систему для прослуховування. За його словами, це сталося ще до запису відео після удару по «Охматдиту» .
Нагадаємо, що після влучання російської ракети по лікарні «Охматдит» Волошин був серед тих блогерів, які закликали до переговорів із росією на умовах ворога. Реакція суспільства тоді виявилася миттєвою: блогера жорстоко засудили лідери думок у соцмережах; крім того, мережу заполонили саркастичні меми, у яких висміювали Волошина після зробленої ним заяви.
На той момент профіль блогера в інстаграмі був відкритим. У біо профілю російською мовою було написано: «Волошин Александр, оплата курса “Деньги не спят”». Через скандал, який спричинило відео після обстрілу «Охматдиту», Волошин видалив з інстаграму всі свої дописи й фотографії. А через якийсь час утік з України.
«Хто зрадник?», або Відео-виправдання
Іще через деякий час блогер опублікував відео з підписом: «Хто зрадник?». На заставці до цього ролика — портрети чотирьох людей: журналістки Наталії Мосейчук, президента Володимира Зеленського, радника голови Офісу Президента Михайла Подоляка й самого Олександра Волошина. Сорокап’ятихвилинне відео — це суцільні виправдовування блогером свого виїзду й заяви про те, нібито наша країна перетворюється на тоталітарну.
«Чому президент, політик і журналіст можуть говорити про переговори, а звичайна людина не може? Чим відрізняються права цих людей? Мені здається, що нічим. Мені здається, що за Конституцією України кожна людина має право на свободу слова. Очевидно, на моєму прикладі показали всім іншим людям, що якось можуть повести за собою авдиторію, те, що говорити вони не будуть, бо з ними станеться усе те, що сталося із Сашею Волошиним. А як ви знаєте, обмеження свободи волі ще із ссср є явною ознакою того, що демократичний режим дуже скоро зміниться на тоталітарний.
Я так само вважаю, що війну треба закінчувати переговорами, але я так само розумію, що без нашої з вами допомоги, без того, що ми всередині країни об’єднаємося, як це було 2022 року, ми просто вимремо як нація. Якщо ми одне для одного далі будемо ворогами, то ми йдемо до того, що ми просто роз’єднаємося і будемо одне одного морально та психологічно вбивати, а можливо, і не тільки морально та психологічно. Якщо ми почнемо вбивати одне одного, то що тоді буде з нашою країною, з нашою нацією, якщо росії для цього навіть робити нічого не треба?» — це тільки частина прямої мови з відео Волошина.
Крім того, у сториз блогер почав активно розміщувати скрини листувань із підписниками, які висловили йому свою підтримку. Одні порівняли його з Андрієм Кузьменком. Мовляв, Волошин — це новий Кузьма. Інші написали про політичні переслідування, провівши аналогії із совєцькими часами й солженіциним.
Як соцмережі відреагували на втечу Волошина
Антон Тимошенко — стендап-комік, який веде акаунт у твітері (мережі, відомій нині як X), — написав, що Олександр Волошин виїхав у Польщу, хоча йому як «інфоциганові краще підходить Угорщина». А відома українська журналістка та блогерка Раміна Есхакзай назвала Волошина «брехуном» і пообіцяла опублікувати докази. У відповідь багато користувачів соцмереж почали її публічно гейтити.
Нагадаємо, схожий скандал із втечею виник навколо блогерки Тетяни Пренткович та її чоловіка. Це сталося у січні, коли в мережі оприлюднили світлину пари з відпочинку на Мальдівах. Чоловік намагався виправдатись: мовляв, він виїхав за кордон як волонтер. Однак на адресу пари полилася хвиля критики та гейту. Також ситуацію прокоментували зірки, блогери та військовослужбовці. Пренткович відреагувала на скандал і назвала спільний відпочинок із чоловіком «імпульсивним рішенням», а також перепросила за це.
Цей випадок став прикладом, коли культура скасування в Україні спрацювала: від реклами на сторінці блогерки Пренткович почали відмовлятися її клієнти. Урешті-решт подружжя виїхало з України. Воно, як і Волошин, записало відео, у якому намагалися виправдати свій учинок.
Ролик про «блогерський фронт»
Криндж останніх тижнів — це ролик про «блогерський фронт», який зняв український блогер і ведучий Богдан «Буше» Шелудяк разом зі студією Govor. Автори відео намагалися донести ідею, що кожен докладається до перемоги так, як може, оспівуючи важливість праці блогерів. Для донесення цієї ідеї актори використали військову форму.
У ролику за столиком у кафе сидять троє чоловіків, серед яких один у пікселі. До відвідувачів підходить офіціант, що починає висміювати блогерів і те, що їм після знімань іще потрібен відпочинок.
«Я не знаю, не хочу й не вмію знімати. Але я знаю, що блогери дуже багато й тяжко працюють. Так, вони не на фронті, але вони роблять дуже багато всього для нашої спільної мети — Перемоги», — патосно виголошує актор у військовій формі.
«Якщо вам цікаво, то ми не просто знімаємо відео… Кожен має бути на своєму місці», — пояснює у ролику Буше. Це відео спричинило жваве обговорення і осуд у соцмережах. Зокрема, ролик висміяли чинні військовослужбовці.
Блогери не несуть жодної відповідальності за свої слова
Ведуча «Телебачення Торонто», блогерка й волонтерка Ярослава Кравченко вважає: головною проблемою є те, що українських блогерів немає в українському правовому полі.
«На практиці бачимо, як сильно висвітлення блогерами може впливати на ту чи ту ситуацію. Наприклад, з п’яними вечірками, коли через розголос у соцмережах і суспільний тиск відкрили кримінальне провадження. Але з іншого боку у випадках Волошина, Алхім, Пренткович ми бачимо, як швидко авдиторія не розбираючись поділяє погляди своїх авторитетів. І це може не просто шкодити, а дуже шкодити», — переконана блогерка.
Кравченко зазначила, що наразі намагання Центру протидії дезінформації налагодити роботу з українськими блогерами не дали сподіваних результатів.
Варто відписатися від неадекватних блогерів
Блогерка Софія Безверха, яка популяризує українську культуру, наголосила на потребі розрізняти блогерів та інфлюєнсерів. За її словами, блогер в Україні — це людина, що будь-яким способом намагається здобути якомога більше підписників, тоді як інфлюєнсер — це людина, яка впливає на громадську думку.
«Я не хочу жити в суспільстві, де люди досі підписані на блогерів, що після обстрілу “Охматдиту” поширюють наративи про переговори. На мою думку, повинне бути публічне скасування таких людей. Волошин, який заявив, що він виїхав, — це неадекватний блогер», — упевнена блогерка. Вона порадила всім відписатися від неадекватних блогерів і підписатися на тих лідерів думок, які справді надихають на зміни.
«Це дуже важливо в умовах навіть інформаційної війни, що триває у нас із московитами вже впродовж століть», — підсумувала вона.
Моніторинг російських фейків від ХАЦ
Щотижня спеціально для подкасту Public Talk співзасновник Харківського антикорупційного центру Євген Лісічкін проводить моніторинг російських фейків і пропаганди.
Лісічкін зазначив, що передача дронів та автівок на фронт майже завжди супроводжується російськими вкидами про те, ніби більшість допомоги українським військовослужбовцям розкрадають. Такі фейк-атаки цього тижня стосувалися 92 бригади.
«Це одна із цеглин фундаменту глобальної ІПсО росіян про те, що українці все розкрадають», — пояснив експерт.
Іще однією ворожою маніпуляцією стало те, ніби медійні особи вступають у Збройні сили України, але залишаються у тилу. Такі закиди цього тижня були стосовно відомого харківського регбіста Олександра Щербини й письменника та музиканта Сергія Жадана.
Серед інших фейків експерти виокремили повідомлення про те, що в Харківській області розікрали на будівництві фортифікації 38 мільярдів гривень. Насправді ж Харківська обласна військова адміністрація уклала договорів на будівництво фортифікацій і постачання матеріалів для будівництва за останні декілька років усього на вісім мільярдів.
Черговим фейком стало повідомлення, що голова ХОВА Олег Синєгубов збирається відправити у складі 113 бригади територіальної оборони на фронт комунальників і працівників міськради Харкова. Однак такого розпорядження немає.
